Ухвала

від 08.10.2024 по справі 240/21512/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №240/21512/23

адміністративне провадження №К/990/36110/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року

у справі №240/21512/23

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора Житомирської обласної ради Рачкинди Світлани Анатоліївни, Житомирської обласної ради,

треті особи: Міністерство юстиції України, Управління майном Житомирської обласної ради

про визнання дій протиправними, скасування реєстраційної дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Житомирської обласної ради Рачкинди Світлани Анатоліївни, Житомирської обласної ради, треті особи - Міністерство юстиції України, Управління майном Житомирської обласної ради, в якому просила:

- визнати пункт 1 та пункт 2 рішення одинадцятої сесії Житомирської обласної ради від 14 липня 2022 року №421 "Про створення Управління майном Житомирської обласної ради" (далі - Рішення №421) нечинними та такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили;

- визнати протиправною та скасувати дію державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Рачкинди С.А. по вчиненню реєстраційної дії №1003051020000018416 від 19 липня 2022 року про реєстрацію органу місцевого самоврядування Управління майном Житомирської обласної ради (код юридичної особи 44736531), вчинену на підставі рішення Житомирської обласної ради від 14 липня 2022 року №421.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Молот Єлизавета Олександрівна, 28 серпня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 1, 2, 3, 20, 26, 60, 71, 140 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), статті 329 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 264 КАС України та без урахування висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 05 жовтня 2016 року у справі №3-604гс16, від 15 березня 2017 року у справі №916/2130/15, Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 23 січня 2019 року у справі №808/703/18, від 30 січня 2019 року у справі №814/917/18, та Верховного Суду, викладених у постановах від 01 лютого 2023 року у справі №260/2284/21 від 20 серпня 2024 року у справі №1.380.2019.006341.

Скаржник вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку, що позивачем не доведено порушення його права або інтересів спірним рішенням Житомирської обласної ради, оскільки позивачем не вказано, на підставі чого ґрунтуються його вимоги в розрізі порушених прав оскаржуваним рішенням та яким чином таке рішення порушує його конституційні права та інтереси, а також право на захист судом.

На переконання позивача спірні пункт 1 та пункт 2 Рішення №421 порушує право членів територіальних громад Житомирської області (у тому числі право позивача) на управління та розпорядження майном комунальної власності Житомирської області. При цьому необхідність звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 пов`язує саме з відсутністю належного органу, уповноваженого здійснювати контроль за прийнятими органами місцевого самоврядування рішеннями у разі порушення інтересів територіальної громади.

Так, на його думку, оскаржуваним Рішенням №421 Житомирська обласна рада, в порушення положень статей 1, 2, 3 Закону №280/97-ВР, передала частину власних повноважень, зокрема, щодо розпорядження майном Управлінню майном Житомирської обласної ради, яке не є представницьким органом місцевого самоврядування.

Разом з тим прийняття Житомирською обласною радою рішення про передачу права управління майном Управління майном Житомирської обласної ради, що не входить в структуру органу місцевого самоврядування, має наслідком виникнення у цього суб`єкта права управління об`єктами нерухомого майна та перехід певних майнових прав на цей об`єкт. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 січня 2019 року у справі №808/703/18, від 30 січня 2019 року у справі №814/917/18

Водночас на думку позивача, реалізація Житомирської обласною радою права власності, зокрема, розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади. Подібний висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 05 жовтня 2016 року у справі №3-604гс16, від 15 березня 2017 року у справі №916/2130/15.

До того ж суди першої і апеляційної інстанцій, обмежившись лише висновками про відсутність порушених прав позивача, не перевірили врахування відповідачем під час прийняття спірного Рішення №421 інтересів територіальної громади, а також дотримання процедури прийняття такого рішення, що є підставою для скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 1, 2, 3, 20, 26, 60, 71, 140 Закону №280/97-ВР, статті 329 ЦК України, частини другої статті 264 КАС України та перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 05 жовтня 2016 року у справі №3-604гс16, від 15 березня 2017 року у справі №916/2130/15, Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 23 січня 2019 року у справі №808/703/18, від 30 січня 2019 року у справі №814/917/18, та Верховного Суду, викладених у постановах від 01 лютого 2023 року у справі №260/2284/21 від 20 серпня 2024 року у справі №1.380.2019.006341.

Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №240/21512/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Житомирської обласної ради Рачкинди Світлани Анатоліївни, Житомирської обласної ради, треті особи: Міністерство юстиції України, Управління майном Житомирської обласної ради про визнання дій протиправними, скасування реєстраційної дії.

2. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/21512/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.Г. Стеценко

С.М. Чиркін