Постанова

від 07.10.2024 по справі 320/8015/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 320/8015/20

адміністративне провадження № К/9901/43687/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 (суддя Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 (судді: Кузьмишина О.М., Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.)

у справі №320/8015/20 за позовом ОСОБА_1 до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій протиправним, визнання протиправним та скасування рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 05.06.2015 №494-36-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області»;

- визнати протиправними дії Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо застосування коефіцієнтів функціонального використання в значенні 2; 2,5 та 3 за період 2015-2017 роки при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3221888801:37:053:0158.

В обґрунтування позову покликався на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Хотянівською сільською радою Вишгородського району Київської області не враховано документів щодо цільового призначення земельної ділянки, належної позивачу, не дотримано принципу прозорості при прийнятті рішення.

Також покликався на те, що 04.09.2017, 18.09.2018 та 18.02.2019 отримав витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017, 2018 та за 2019 роки, в яких коефіцієнт функціонального використання застосовано на рівні значення 2 та 3.

Зазначає, що при формуванні витягів посадові особи Держгеокадастру керувалися приміткою 1 до таблиці «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)» додатку 1 до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777.

Цією приміткою передбачено застосування для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, (Кф) із значенням 3,0.

Проте позивач не погоджується з вказаною позицією посадових осіб Держгеокадастру, наголошуючи на тому, що вказані обставини призвели до завищення розміру земельного податку в 2015-2019 роках. Таким чином, порушення полягає у створенні правових підстав для надмірної сплати позивачем земельного податку.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,2937 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Хотянівка, урочище «Баштан», згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №738167, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування за №322180001019021 від 17.07.2012, кадастровий номер - 3221888801:37:053:0158. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення торговельного комплексу з підсобними приміщеннями.

Згідно довідки №146 від 14.03.2019 Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3221888801:37:053:0158, площею 0,2937 га протягом 2015-2019 вільна від забудови та споруд, з 2011 по даний час комерційна діяльність не проводиться.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №738167, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування за №322180001019021 від 17.07.2012, з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка відноситься до категорії «землі житлової та громадської забудови».

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27.02.2018 №494/10-98-08-040 та від 15.03.2019 №721/10-08-08-040 інформація про доходи позивача за період з 1 кварталу 2015 по 4 квартал 2018 відсутня. Позивач згідно статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.

05.06.2015 Хотянівською сільською радою Вишгородського району Київської області прийнято рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області, з яким не погоджується позивач, що слугувало підставою звернення до суду з позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 05.04.2021.

Також встановлено, що згідно витягу №902 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 становить 715626,67 грн, при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями (з коефіцієнтом функціонального використання 2,5).

Згідно витягу №903 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2016 рік становить 1025 493,01 грн., при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями (з коефіцієнтом функціонального використання 2,5).

Згідно витягу №898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2017 становить 1087752,53 грн., при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, помилково зазначено: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (з коефіцієнтом функціонального використання 2).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 1272 від 18.09.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2018 становить 1631628,80 грн., при цьому визначено її цільове призначення: будівництво та обслуговування будівель торгівлі (з коефіцієнтом функціонального використання 3).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 814 від 18.02.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2019 становить 1631628,80 грн., при ньому визначено її цільове призначення: будівництво та обслуговування будівель торгівлі (з коефіцієнтом функціонального використання 3).

Не погоджуючись із визначеними коефіцієнтами функціонального використання та вважаючи розміри нормативної грошової оцінки земельної ділянки завищеними, позивач посилається на те, що з урахуванням цільового призначення належної йому земельної ділянки та довідки Хотянівської сільської ради, остання відповідає категорії земель за функцією використання - "інші землі", а отже й необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки - 0,5.

Також судами встановлено, що в грудні 2017 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 від 04.09.2017 №902; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2016 від 04.09.2017 №903; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 від 04.09.2017 №898.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018, позов задоволено, зазначені витяги скасовано.

Постановою від 29.07.2020 у справі №810/4275/17 Верховний Суд скасував судові рішення та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування витягів з технічної документації.

Верховний Суд виходив з того, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не вплине на обсяг його прав та обов`язків, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Суд виходив з того, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів спростування чи скасування висновків державної експертизи, що відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 29.07.2020 у справі №810/4275/17 може слугувати доказом протиправності рішення від 5.06.2015 №494-36-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області».

Також суди виходили з того, що витяги з технічної документації за 2015-2017 роки підготовлені відповідно до чинного на той час порядку та, виходячи з даних, що містяться в Державному реєстрі земель та Державної статистичної звітності, а саме: земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склад угідь - землі комерційного використання.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки помилково застосовано коефіцієнт функціонального використання (К`ф) - 2,5, який застосовується до земель комерційного використання, замість коефіцієнта - 0,5, який підлягав до застосування як до інших земель.

Також покликається на те, що жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок власників земельних ділянок замінювати коди цільового використання землі, внесені до Державного земельного кадастру згідно Українського класифікатора цільового використання землі. Жодних змін у видах цільового використання земельної ділянки не відбувалося, а отже у нього відсутні підстави для подання заяви Держгеокадастру про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру та розроблення нової технічної документації на земельну ділянку, яка перебуває у його власності.

Також покликається на те, що оскільки земельна ділянка не забудована і комерційна діяльність на ній не ведеться, витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки мають містити значення Кф 0,5, який передбачений підрозділом 03.16, розділу З землі громадської забудови, секції В землі житлової та громадської забудови. Додаток І до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який визначає Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити рішення про задоволення позовних вимог.

У своїх поясненнях представник Держгеокадастру просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відносини, які виникають у сфері оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель регулюються Законом України «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV).

Відповідно до положень статті 18 Закону №1378-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно зі статтею 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону №1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Державного земельного кадастру включаються відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489), відповідно до пункту 3 якого цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01 січня 2017.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Верховний Суд в складі судової палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 дійшов наступних висновків:

« 40. При надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа Управління/Відділу ГУ Держгеокадастру в області у відповідному районі/місті за підписом керівника структурного підрозділу, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з урахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, Державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни до відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

41. Відтак, чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку, що і необхідно вчинити позивачу.

42. В постановах від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, від 15.06.2021 у справі № 817/1802/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17 за тотожними правовідносинами Верховний Суд вказав, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

У цих справах суд дійшов висновку, що ПАТ «Укрзалізниця» обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0, не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, а належним способом захисту є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

43. Проте судова палата не погоджується із цим висновком, оскільки первісно позивач повинен ініціювати внесення змін до Державного земельного кадастру щодо виду цільового призначення відповідної земельної ділянки. Водночас оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі позитивно не вплине на права та обов`язки позивача у спірних правовідносинах.

44. Суд звертає увагу на те, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.»

Також у зазначеній справі Верховний Суд сформував висновок про те, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що належна позивачу земельна ділянка належить до земель громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для якої Порядком №489 визначено коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, 2.5.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо правомірного застосування відповідачем у витягах з нормативної грошової оцінки коефіцієнти функціонального використання належної позивачу земельної ділянки за 2015-2017 роки та постановили рішення про задоволення позовних вимог.

Судами встановлено помилкове визначення за 2017 рік коефіцієнта на рівні 2.0, однак такий коефіцієнт є менший від того, який підлягав застосуванню, тому не справляє негативного впливу на права позивача.

Покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що на належній йому земельній ділянці не здійснюється будь-яка діяльність є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності, а не фактичне використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Покликання позивача на Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом №18/15/21/1 від 27.01.2006, також є безпідставним, оскільки станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин цей Порядок втратив чинність на підставі наказу від 30.12.2016 № 592/341/428.

Крім того Верховний Суд у справах № 808/995/18, № 826/9340/17, № 804/4835/17, № 807/168/18 дійшов висновку, що твердження позивача, викладені в касаційні скарзі, про те, що Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель, не ґрунтуються на положеннях законодавства, а тому не беруться судом до уваги.

Також безпідставним є покликання позивача на те, що при визначенні коефіцієнта має застосовуватись коефіцієнт 0,5, який передбачений підрозділом 03.16 розділу З секції В Додатку І Порядку № 489, оскільки для застосування такого коефіцієнта передбачена пунктом 3 розділу І Порядку № 489 інформаційна база, яка використовується для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, повинна містити інформацію саме про таке функціональне використання земельної ділянки.

Позовні вимоги у цій справі стосуються лише дій відповідачів щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнтів функціонального використання за період 2015-2017 роки, відтак предметом касаційного перегляду є саме цей період.

Крім того у касаційній скарзі позивач визначив межі оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції - лише щодо другої позовної вимоги, відтак касаційний перегляд справи здійснюється саме в таких межах.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №320/8015/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук