Постанова

від 15.09.2021 по справі 320/8015/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8015/20 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними дій, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області (відповідач 1), відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (відповідач 2), Головного управління Держгеокадастру у Київській області (відповідач 3), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідач 4), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 05.06.2015 №494-36-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області ; визнати протиправними дії відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 щодо застосування коефіцієнтів функціонального використання в значенні 2; 2,5 та 3 за період 2015-2017 рр. при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:37:053:0158.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем 1 не враховано документів щодо цільового призначення земельної ділянки, належної позивачу, не дотримано принципу прозорості при прийняття рішення, пояснює, що 04.09.2017 року, 18.09.2018 року та 18.02.2019 року отримав витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік, 2018 рік та за 2019 рік, в яких коефіцієнт функціонального використання застосовано на рівні значення 2 та 3. При формуванні витягів посадові особи Держгеокадастру керувалися приміткою 1 до таблиці Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) додатку 1 до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.1 1.2016 №489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 (далі - Наказ №489). Цією приміткою передбачено застосування для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3,0. Проте позивач не погоджується із означеною позицією посадових осіб Держгеокадастру, наголошуючи на тому, що вказані обставини призвели до завищення розміру земельного податку в 2015-2019 роках. Таким чином порушення полягає у створенні правових підстав для надмірної сплати позивачем земельного податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 05 квітня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано суттєві обставини у справі, допущено порушень норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого ухвалено незаконне рішення. Зокрема апелянт посилається на те, що судом не надано оцінку усім наданим доказам, не враховано, що позивачем обрано правильний та найбільш ефективний спосіб захисту, зокрема, шляхом визнання протиправними дій відповідачів щодо застосування коефіцієнтів функціонального використання в значенні 2; 2,5 та 3 за період 2015-2017 рр. при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:37:053:0158.

При цьому, позивач наполягає на тому, що звертався до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою про спростування (скасування) висновків державної експертизи, проте отримав відповідь від 22.09.2020, з якої вбачається, що відповідачі продовжують порушувати його права, і захистити їх в інший спосіб іншої можливості ніж звернення до суду з такими позовними вимогами неможливо.

Позивач вважає, що при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2937 га, що знаходиться за адресою: Київська, обл., Вишгородський р-н, с. Хотянівка, урочище Баштан , кадастровий номер 3221888801:37:053:0158, цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, підлягає застосуванню коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки в значенні 0,5.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено іншому учаснику процесу строк, протягом якого можливо подати відзив на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою суду від 05 липня 2021 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 30 липня 2021 року.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру подано відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що після перевірки поданих позивачем документів встановлено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру у земельної ділянки з кадастровим номером 3221888801:37:053:0158 відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, тому коефіцієнт був застосовний 2,0 відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489.

Відповідно до Додатку 1 Порядку №489 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання К (ф) на дату оцінки до зазначеної ділянки застосований із значенням 3,0.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру наполягає, що дії відповідачів узгоджуються з положеннями законодавства, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Від інших учасників процесу відзивів, пояснень, заяв не надходило, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є власником земельної ділянки площею 0,2937 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Хотянівка, урочище Баштан , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №738167, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування за №322180001019021 від 17.07.2012 року, кадастровий номер - 3221888801:37:053:0158. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення торговельного комплексу з підсобними приміщеннями.

Згідно довідки №146 від 14.03.2019 року Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області вказана земельна ділянка кадастровий номер 3221888801:37:053:0158, площею 0,2937 га протягом 2015-2019 року вільна від забудови та споруд, з 2011 року по даний час комерційна діяльність не проводиться.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №738167, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування за №322180001019021 від 17.07.2012 року, з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка відносяться до категорії землі житлової та громадської забудови .

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27.02.2018 р. №494/10-98-08-040 та від 15.03.2019 р. №721/10-08-08-040 інформація про доходи позивача за період з 1 кварталу 2015 року по 4 квартал 2018 року відсутня. Позивач, згідно статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.

Відповідачем-1 05 червня 2015 прийнято рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області, з яким не погоджується позивач, з чим звернувся до суду, подавши адміністративний позов, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 05 квітня 2021 року.

Також встановлено, що згідно витягу №902 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік становить 715 626, 67 гри., при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями (з коефіцієнтом функціонального використання 2,5). Згідно витягу №903 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2016 рік становить 1 025 493, 01 гри., при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями (з коефіцієнтом функціонального використання 2,5). Згідно витягу №898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2017 рік становить 1 087 752, 53 гри., при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, помилково зазначено: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (з коефіцієнтом функціонального використання 2). Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 1272 від 18.09.2018 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2018 рік становить 1 631 628, 80 гри., при цьому визначено її цільове призначення: будівництво та обслуговування будівель торгівлі (з коефіцієнтом функціонального використання 3). Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 814 від 18.02.2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2019 рік становить 1 631 628, 80 гри., при ньому визначено її цільове призначення: будівництво та обслуговування будівель торгівлі (з коефіцієнтом функціонального використання 3).

Не погоджуючись із визначеними коефіцієнтами функціонального використання в значенні 2,5, 2 та 3 та вважаючи розміри нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2015-2019 роки завищеними, позивач посилається на те, що з урахуванням цільового призначення належної йому земельної ділянки та довідки Хотянівської сільської ради, остання відповідає категорії земель за функцією використання - "інші землі", а отже й необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки - 0,5.

Позивач звертає увагу суду, що з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що під час розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надана для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями відповідачем-2 з порушенням Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом №18/15/21/11 від 27.01.2006 р. Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету лісового господарства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за №388/12262, яким визначено порядок здійснення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.98 року №377, зареєстрованою в Мінюсті України 14.12.98 року за №788/3228, якою визначено порядок віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням, застосовано коефіцієнт функціонального використання (Кф) - 2,5, який застосовується до земель комерційного використання.

Фактичних обставин, встановлених у даній справі відповідачі не спростовують, проте, вважають застосування зазначених вище коефіцієнтів правомірними та обґрунтованими.

У грудні 2017 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік від 04.09.2017 №902; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2016 рік від 04.09.2017 №903; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік від 04.09.2017 №898. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, позов задоволено, зазначені витяги скасовано. Однак постановою від 29.07.2020 у справі №810/4275/17 Верховний Суд скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування витягів з технічної документації відмовив.

У постанові Верховний Суд зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не вплине на обсяг його прав та обов`язків, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом. Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку .

Також колегією суддів встановлено, що позивачем подано копію заяви від 31.08.2020 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з проханням, зокрема, скасувати висновки державної експертизи, на яку отримав відповідь від 22.09.2020, зміст якої вказує на відсутність підстав для скасування зазначеного висновку.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV від 11.12.2003 р. нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Для земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів Методика грошової оцінки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 р. № 213 "Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" (зі змінами та доповненнями), а сам порядок проведення нормативної грошової оцінки земель - наказами Держкомзему України.

Так, Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.06 р. № 18/15/21/1 1 Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.06 р. за № 388/12262. Під час надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінки земель населених пунктів враховується коефіцієнт функціонального використання земель.

Відповідно до вищезазначеного Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Зокрема, для земель промисловості (землі виробництва автомобілів, землі іншого транспортного устаткування /окрім технічного забезпечення, ремонту та переустаткування автомобілів, що відноситься до земель комерційної діяльності) встановлено коефіцієнт функціонального використання 1,2; для земель комерційного використання (землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту) - 2,5; для земель транспорту, зв`язку (землі шляхів, землі автомобільного, залізничного, трамвайного і тролейбусного транспорту, землі метрополітену) - 1,0; житлової забудови-1,0.

Під час надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділом застосовано коефіцієнт функціонального використання - 2,5 (землі комерційного використання).

Витяги з технічної документації № 902 від 04.09.2017р. станом на 2015 рік та №903 від 04.09.2017р. станом на 2016 рік підготовлені відповідно до чинного на той час порядку та виходячи з даних, що містяться в Державному реєстрі земель та Державної статистичної звітності, а саме зазначено, що земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склад угідь - землі комерційного використання (графа 42). Для застосування коефіцієнту функціонального використання К(ф) 0,5 склад угідь земельної ділянки має бути - гр.(58) або гр.(59) - дані про землі зайняті поточним будівництвом або землі відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочате).

Положеннями ст. 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", передбачено порядок спростування висновків державної експертизи. Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний терміті з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вилинути на об`єктивність оцінки висновку. З аналізу вищенаведених приписів законодавства вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Також, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що звертався до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою про скасування висновків державної експертизи.

На зазначену заяву отримав відповідь від 22.09.2020 №Г-3480/0-0.23-6960/6-20, у якій, зокрема, зазначено, що порядок скасування висновків державної експертизи регулюється статтею 37 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , а саме: замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з відомостями Публічної кадастрової карти земельні ділянки з кадастровим номером 3221888801:37:053:0158 має цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Код класифікації видів цільового призначення земель не встановлено.

Витяги з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для позивача підготовлені відповідно до розробленої у 2015 році ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці с. Хотянівка Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, що затверджена рішенням Хотянівської сільської ради від 05.06.2015 №494-36-УІ.

Витяги з технічної документації №902 та №903 від 04.09.2017підготовлені відповідно до чинного на той час порядку та, виходячи з даних, що містяться в Державному реєстрі земель та Державної статистичної звітності, а саме: земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склад угідь - землі комерційного використання. Для застосування коефіцієнту функціонального використання 0,5 склад угідь має бути гр.58 або гр.59 - дані про землі зайняті поточним будівництвом або землі відведені відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочате).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №898 від 04.09.2017 підготовлений відповідно до Наказу №489.

Відповідно до Додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів - для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання К(ф), на дату оцінки застосований із значенням 2,0.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру у земельної ділянки з кадастровим номером 3221888801:37:053:0158 відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, то коефіцієнт відповідно до Порядку застосований 2,0.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1272 від 18.09.2018 та №814 від 19.02.2019 підготовлені відповідно до наказу №489. Відповідно до Додатку 1 до Порядку для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання К(ф), на дату оцінки застосований із значенням 3,0

Отже, враховуючи чинність на момент видачі витягів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці с. Хотянівка Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області підстав вважати дії відповідачів щодо застосування вищенаведених коефіцієнтів за умов відсутності скасування висновку державної експертизи не вбачається.

Іншого колегії суддів позивачем не доведено, не надано необхідного та достатнього обсягу доказів на підтримку своєї позиції, зокрема, не надано підтверджень скасування висновку державної експертизи, які мають переважне значення для вирішення даної справи.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №320/8015/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко