Рішення

від 05.04.2021 по справі 320/8015/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року № 320/8015/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області , Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій протиправним, визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - відповідач-1), Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі - відповідач-2), Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі - відповідач-3), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - відповідач-4), - про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1та визнання протиправними дій відповідача-2 щодо застосування коефіцієнтів функціонального призначення земельної ділянки.

Зміст позову складають наступні позовні вимоги: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 5.06.2015 №494-36-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області ; 2) визнати протиправними дії відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 щодо застосування коефіціентів функціонального використання в значенні 2; 2,5 та 3 за період 2015-2017 рр. при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:37:053:0158.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував документів щодо цільового призначення земельної ділянки, належної позивачу та не дотримався процедури прозорості прийняття рішення. В позовній заяві позивач зокрема зазначає, що 04.09.2017 року, 18.09.2018 року та 18.02.2019 року позивач отримав витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік, 2018 рік та за 2019 рік, в яких коефіцієнт функціонального використання застосовано на рівні значення 2 та 3. При формуванні означених витягів посадові особи Держгеокадастру керувалися приміткою 1 до таблиці Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) додатку 1 до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.1 1.2016 №489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 (далі - наказ №489). Цією приміткою передбачено застосування для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3,0. Однак позивач не погоджується із означеною позицією посадових осіб Держгеокадастру, наголошуючи на тому, що вказані обставини призвели до завищення розміру земельного податку в 2015-2019 роках. Таким чином порушення оскаржуваним рішенням полягає у створенні правових підстав для надмірної сплати позивачем земельного податку.

Відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-4 відзиви чи будь-які письмові пояснення на позовну заяву не подали, клопотань щодо заявленого позову до суду не заявляли. За таких умов, суд щодо обставин справи, які стосуються діяльності цих відповідачів застосовує наслідки, визначені ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України і розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідач-3 подав до суду відзив, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідач діяв відповідно і в межах своїх повноважень. Окрім того відповідач-3 вказав у відзиві, що відділ у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області також діяв в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинними нормативно-правовими актами та жодним чином не допустив порушення прав позивача. з відзиву слідує, що відповідачем-2 було вірно визначено коефіцієнт функціонального призначення земель, однак у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №898 від 04.09.2017 була допущена механічна помилка в графі цільового призначення земельної ділянки: невірно вказано цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд замість - для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, яка не впливає на вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - тобто не впливає на розмір земельного податку позивача.

Дослідивши обставини справ, суд встановив наступне.

Позивач є власником земельної ділянки площею 0,2937 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Хотянівка, урочище Баштан , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №738167, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування за №322180001019021 від 17.07.2012 року, кадастровий номер - 3221888801:37:053:0158. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення торговельного комплексу з підсобними приміщеннями.

Згідно довідки №146 від 14.03.2019 року Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області вказана земельна ділянка кадастровий номер 3221888801:37:053:0158, площею 0,2937 га протягом 2015-2019 року вільна від забудови та споруд, з 2011 року по даний час комерційна діяльність не проводиться.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №738167, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування за №322180001019021 від 17.07.2012 року, з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які додаються, слідує, що земельна ділянка відносяться до категорії землі житлової та громадської забудови .

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27.02.2018 р. №494/10-98-08-040 та від 15.03.2019 р. №721/10-08-08-040 інформація про доходи позивача за період з 1 кварталу 2015 року по 4 квартал 2018 року відсутня. Позивач, згідно ст. 269 Податкового кодексу України с платником земельного податку.

05 червня 2015 відповідачем-1 було прийнято рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області. Позивач вважає це рішення, яке є нормативним (регуляторним) актом протиправним, оскільки прийняте без проведення громадських слухань.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду в тому числі і в частині оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до Постанови Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №810/4275/17 належним способом захисту щодо права позивача на належну оцінку земельної ділянки, як підстави для нарахування земельного податку, є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій органів Держгеокадастру щодо застосування при розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

До позовної заяви позивач подав копію заяви від 31.08.2020 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, - про спростування висновків державної експертизи.

Ніяких документів щодо спростування висновків державної експертизи чи принаймні відповіді Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на заяву позивача від 31.08.2020, останній суду не подав.

Згідно витягу №902 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік становить 715 626, 67 гри., при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями (з коефіцієнтом функціонального використання 2,5). Згідно витягу №903 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2016 рік становить 1 025 493, 01 гри., при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями (з коефіцієнтом функціонального використання 2,5). Згідно витягу №898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2017 рік становить 1 087 752, 53 гри., при цьому визначено її цільове призначення: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, помилково зазначено: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (з коефіцієнтом функціонального використання 2). Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 1272 від 18.09.2018 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2018 рік становить 1 631 628, 80 гри., при цьому визначено її цільове призначення: будівництво та обслуговування будівель торгівлі (з коефіцієнтом функціонального використання 3). Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 814 від 18.02.2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2019 рік становить 1 631 628, 80 гри., при ньому визначено її цільове призначення: будівництво та обслуговування будівель торгівлі (з коефіцієнтом функціонального використання 3).

Позивач не погоджується із визначеними коефіцієнтами функціонального використання в значенні 2,5, 2 та 3 та відповідно завищеними розмірами нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2015-2019 роки. Позивач вказує на те, що з урахуванням цільового призначення належної йому земельної ділянки та довідки Хотянівської сільської ради, остання відповідає категорії земель за функцією використання - "інші землі", а отже й необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки - 0,5.

Так, 04.09.2017 року, 18.09.2018 року та 18.02.2019 року позивач отримав витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік, 2018 рік та за 2019 рік, в яких коефіцієнт функціонального використання застосовано на рівні значення 2 та 3.

Позивач звертає увагу суду, що із витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що під час розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надана для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями відповідачем-2 з порушенням Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом №18/15/21/11 від 27.01.2006 р. Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету лісового господарства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за №388/12262, яким визначено порядок здійснення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.98 року №377, зареєстрованою в Мінюсті України 14.12.98 року за №788/3228, якою визначено порядок віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням, застосовано коефіцієнт функціонального використання (Кф) - 2,5, який застосовується до земель комерційного використання.

Відповідачем-3 у відзиві підтверджується, що під час надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідачем-2 було застосовано коефіцієнт функціонального використання - 2,5 (землі комерційного використання).

Витяги з технічної документації № 902 від 04.09.2017р. станом на 2015 рік та №903 від 04.09.2017 підготовлені відповідно чинного на той час порядку та виходячи з даних, що містяться в Державному реєстрі земель та Державної статистичної звітності, а саме земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склад угідь - землі комерційного використання (графа 42). Для застосування коефіцієнту функціонального використання К(ф) 0,5 склад угідь земельної ділянки має бути - гр.(58) або гр.(59) - дані про землі зайняті поточним будівництвом або землі відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочате).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 898 від 04.09.2017р. станом на 2017рік підготовлений відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за №1647/29777 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів .

Відповідно до додатку 1 порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів вищезазначеного наказу - для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей з Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання К (ф), на дату оцінки був застосований із значенням 2,0. Так, як відповідно до даних Державного земельного кадастру у земельної ділянки з кадастровим номером; 3221888801:37:053:0158 відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, то коефіцієнт відповідно до Порядку був застосований 2,0.

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив: - скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік від 04.09.2017 №902; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2016 рік від 04.09.2017 №903; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік від 04.09.2017 №898.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, позов задоволено. Скасовано витяг Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік від 04.09.2017 № 902. Скасовано витяг Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2016 рік від 04.09.2017 № 903. Скасовано витяг Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік від 04.09.2017 № 898.

Однак постановою від 29.07.2020 у справі №810/4275/17 Верховний Суд скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування витягів з технічної документації відмовити.

При цьому Верховний Суд вказав (п.60 та п.61 постанови), що: позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом. Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку .

З наведеного слідує правова позиція Верховного Суду, - що фактичною передумовою і підставою для скасування рішення відповідача-1 від 5.06.2015 №494-36-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області має бути спростування висновків відповідної державної експертизи.

Станом на час подання позову і розгляду справи по суті таке спростування висновків державної експертизи не мало місця і позивач не надав відомості навіть про початок такої процедури.

Надаючи правову оцінку обставина справи, суд виходить з наступного.

Згідно підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Стаття 274 Податкового кодексу України визначає, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу. Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Згідно зі ст. 271 ПК України, ст.ст. 5,13 Закону України Про оцінку земель , ст. 201 Земельного кодексу України визначено, що базою оподаткування земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

При цьому, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно ст.18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами, нормативної грошової оцінки земельних ділянок на підставі положень ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" складається технічна документація із землеустрою, відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій".

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (ст.26 Закону України "Про землеустрій").

Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України "Про землеустрій" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою (ст.7 Закону України "Про оцінку земель"). Згідно ст.28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією, несуть відповідальність, передбачену договором і законом. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями (ст.20 Закону України "Про оцінку земель"). Так, відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає обов`язковій державній експертизі, метою якої с дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що подасться платником податку до контролюючому органу за місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки разом із декларацією такого платника податку, з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок (ст.20 Закону України "Про оцінку земель", ст.288 та ст.295 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV від 11.12.2003 р. нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до статті 23 Закону Україну Про оцінку земель , технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Витяги з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для позивача були підготовлені відповідно до розробленої в 2015 році ДП Київський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці с. Хотянівка Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, що затверджена рішенням Хотянівської сільської ради від 05.06.2015р. № 494-36-УІ.

Для земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів Методика грошової оцінки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 р. № 213 "Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" (зі змінами та доповненнями), а сам порядок проведення нормативної грошової оцінки земель - наказами Держкомзему України.

Так, Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.06 р. № 18/15/21/1 1 Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.06 р. за № 388/12262. Під час надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінки земель населених пунктів враховується коефіцієнт функціонального використання земель.

Відповідно до вищезазначеного Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Зокрема, для земель промисловості (землі виробництва автомобілів, землі іншого транспортного устаткування /окрім технічного забезпечення, ремонту та переустаткування автомобілів, що відноситься до земель комерційної діяльності/) встановлено коефіцієнт функціонального використання 1,2; для земель комерційного використання (землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту) - 2,5; для земель транспорту, зв`язку (землі шляхів, землі автомобільного, залізничного, трамвайного і тролейбусного транспорту, землі метрополітену) - 1,0; житлової забудови-1,0.

Під час надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділом було застосовано коефіцієнт функціонального використання - 2,5 (землі комерційного використання).

Витяги з технічної документації № 902 від 04.09.2017р. станом на 2015рік та №903 від 04.09.2017р. станом на 2016 рік підготовлені відповідно чинного на той час порядку та виходячи з даних, що містяться в Державному реєстрі земель та Державної статистичної звітності, а саме земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склад угідь - землі комерційного використання (графа 42). Для застосування коефіцієнту функціонального використання К(ф) 0,5 склад угідь земельної ділянки має бути - гр.(58) або гр.(59) - дані про землі зайняті поточним будівництвом або землі відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочате).

Положеннями ст. 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", передбачено порядок спростування висновків державної експертизи. Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обгрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний терміті з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вилинути на об`єктивність оцінки висновку. З аналізу вищенаведених приписів законодавства вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Також, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгсокадастру та територіальних органів Держгсокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З висновку Верховного Суду у постанові від 29.07.2020 у справі №810/4275/17 слідує, що доказом протиправності рішення відповідача-1 від 5.06.2015 №494-36-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці сіл Хотянівка та Осещина Вишгородського району Київської області має бути виключно спростування (скасування) висновків державної експертизи Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру. Однак позивач таких доказів суду не надав та не вказав на їх наявність.

За таких умов, враховуючи доводи суду касаційної інстанції у пов`язаній справі, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог та, відповідно про відмову у задоволенні позовних вимог.

Окрім того, суд досліджуючи доводи позивача щодо не проведення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення громадських слухань, встановив, що позивач не вказав, яким чином та яка можлива громадська ініціатива могла вплинути на зміст оскаржуваного рішення, що нівелює зазначені доводи позивача як належні обґрунтування позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.