Постанова

від 08.10.2024 по справі 185/14374/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7052/24 Справа № 185/14374/23 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Макарова М.О., Пищиди М.М.

за участю секретаря судового засідання: Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Павлоградської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Черновська Людмила Григорівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Павлоградської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, треті особи: Перша Павлоградська ДНК Дніпропетровської області, Друга Павлоградська ДНК Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Черновська Л.Г., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , який за життя, а саме 17 жовтня 2018 року, склав на його ім`я заповіт, яким усі майнові права та обов`язки заповів йому. До складу спадщини входить нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 , житловий будинок АДРЕСА_2 , земельна ділянка площею 6,7939 га, розташована на території Павлоградського району. Постановою державного нотаріуса Другої Павлоградської ДНК Дніпропетровської області від 01 листопада 2023 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини. З березня 2020 року в Україні діяв карантин, а з 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан. З 24 лютого нотаріуси не працювали та були відключені реєстри нотаріальних дій. З 29 червня 2022 року діяли зміни щодо строків оформлення спадщини. Оскільки він здійснює постійний догляд за хворою матір`ю та вважав, що оскільки на його ім`я наявний заповіт він може звернути з відповідною заявою про прийняття спадщини в будь-який термін, через що і пропустив строк для прийняття спадщини, що є поважними причинами, тому просив суд ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 три місяці.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2024 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 три місяці, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення не мотивоване та фактично підстави для задоволення позову - це перелічені позивачем обставини. Вказує, що позивач був обізнаний про заповіт і зазначення у позові того, що 31 січня 2023 року він звернувся до нотаріуса, де йому сказали чекати доводить лише те, що він був обізнаний про необхідність звернення до нотаріальних органів. Посилання на карантині обмеження є суто формальними та не підтвердженими саме в частині того, як вони перешкодили своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини.

Відзив не апеляційну скаргу надано не було.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає, з огляду на таке.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що батько позивача, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Павлограді Дніпропетровської області.

13 жовтня 2023 року Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області розпочата спадкова справа № 344/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі надійшовшої за належністю від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черновської Л.Г. спадкової справи №117/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка була почата 16 травня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом від 16 травня 2023 року.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 разом з ним була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї, станом на 01 грудня 2022 року.

01 листопада 2023 року до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 з заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на все спадкове майно.

Постановою державного нотаріуса Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 01 листопада 2023 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори після спливу шестимісячного строку, який починається з часу відкриття спадщини.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що за змістом позовної заяви позивач вчасно не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через встановлення карантинних обмежень. Крім того з 24 лютого 2022 року в Україні не працювали нотаріуси та були відключені реєстри нотаріальних дій. Будь-яких даних, які б спростовували зазначені позивачем обставини, судом не отримано.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, у зв`язку з наступним.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина третя та п`ята статті 254 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України)

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина друга статті 1220 ЦК України).

Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Для правильного обчислення різних видів строків важливе значення має визначення початок їх перебігу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто день, в якому безпосередньо мав місце момент початку перебігу строку, при обчисленні останнього не враховується. Положення статті 253 ЦК України поширюються й на інші випадки встановлення початку перебігу строків (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20)).

З урахуванням принципу розумності, що в окремих положеннях ЦК міститься правило про визначення перебігу строку «від дня» чи «з часу», а не «від наступного дня». Такий прийом законодавчої техніки законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу, проте він жодним не змінює загального правила передбаченого в статті 253 ЦК України. Тому початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20)).

Як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_4 .. Перебіг строку на прийняття спадщини розпочався 02 грудня 2022 року та останнім днем строку на прийняття спадщини було 02 червня 2023 року.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що: «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20) вказано, що: «як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 53 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається, позивач, як на підставу поважності причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, посилається на те, що з березня 2020 року в Україні діяв карантин, а з 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан. З 24 лютого 2022 року нотаріуси не працювали та були відключені реєстри нотаріальних дій. З 29 червня 2022 року діяли зміни щодо строків оформлення спадщини.

Колегія суддів зауважує, що батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач ОСОБА_2 звернувся з завою про прийняття спадщини 01 листопада 2023 року до Другої Павлоградської ДНК Дніпропетровської області

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі №686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) вказано, що: «113. Також Велика Палата Верховного Суду відхиляє інші доводи касаційної скарги про те, що у заявника існували додаткові перешкоди для своєчасного подання ним заяви про прийняття спадщини, зокрема догляд за матір`ю, зайнятість на роботі, карантинні обмеження, спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) ».

Колегія суддів звертає увагу на те, що доказів того, яким чином карантинні обмеження перешкодили своєчасно звернутися до нотаріуса, позивачем не надано.

Посилаючись на карантинні обмеження у зв`язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, як на поважність пропуску строку для прийняття спадщини, позивач не надав суду будь-яких довідок, виписок із лікарні, на підставі яких можна встановити, що він хворів на COVID-19, перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі чи знаходився на самоізоляції у зв`язку із хворобою.

Слід звернути увагу, що у пункті 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент відкриття спадщини) було зазначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент відкриття спадщини) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали йому у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1272 ЦК України.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у таких спадкоємців порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. А відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави судовий збір в розмірі 1 610,40 грн., зважаючи на те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Павлоградської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, треті особи: Перша павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Друга павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Черновська Людмила Григорівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 610,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 09 жовтня 2024 року.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: М.О. Макаров

М.М. Пищида