Рішення

від 02.10.2024 по справі 903/666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2024 року Справа № 903/666/24 за позовом: ОСОБА_1 , м. Луцьк

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений парк, м. Луцьк

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

Представники:

від позивача: Федорук О.Й., адвокат Можайко І. О. (ордер серія АС № 1107328 від 26.08.2024)

від відповідача: адвокат Стецюк О. В. (ордер серія АС № 1104338 від 02.08.2024 )

встановив: 17.07.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений парк від 24.06.2021, оформленого протоколом №8 від 24.06.2021 в частині виборів членів правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та виборів голови правління ОСББ Байди Р.Д.

Ухвалою суду від 18.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.08.2024 об 11 год 30 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 18.07.2024 (а.с. 43).

Строк для подання відзиву по 02.08.2024.

05.08.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що відповідача за 46 днів повідомлено про проведення загальних зборів. Сам позивач у позовній заяві підтверджує факт присутності на загальних зборах, які відбулись 24.06.2024, про що свідчить його власноручний підпис за з питань порядку денного 1, 2, 2.1, 3. Обрання членів правління та голови ОСББ Зелений парк відбулося на загальних зборах 24.06.2021. Протокол зборів правління від 12.07.2021, який дублює прийняті рішення на зборах ОСББ 24.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом. Питання обрання членів ревізійної комісії на зборах 24.06.2021 не виносилось у зв`язку з відсутністю бажаючих. В ОСББ наявні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності та щодо об`єкта нерухомого майна. Позивачем не надано доказів проставлення власниками №22-34 своїх підписів на протоколі №8 від 24.06.2021 після спливу 15 днів, з дня проведення загальних зборів. Представником забудовника помилково поставлені підписи квартир №29, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , однак вони не впливають на результати проведених загальних зборів. Позивачу достовірно було відомо про протокол №8 від 24.06.2021 безпосередньо з 24.06.2021, що підтверджується його підписом на протоколі.

Позивач відзив відповідача отримав 05.08.2024 (а.с. 72).

Строк для подання відповіді на відзив по 08.08.2024.

Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Враховуючи вищевикладене, відсутність відповіді на відзив, закінчення строку для її подання, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 28.08.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 02.10.2024 о 12 год 00 хв.

У судовому засіданні учасники судового процесу дали пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є власником 9/10 часток квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом із Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 8).

Положеннями ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку-юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

21.09.2017 зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений парк (далі - об`єднання, ОСББ, ОСББ «Зелений парк»), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 41).

Відповідно до ст. 10 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції станом на 16.10.2020) органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься, зокрема скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Згідно Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений парк, затвердженого рішенням установчих зборів об`єднання співвласників будинку АДРЕСА_4 , органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (п. 3.1.статуту). Вищим органом правління є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання (п. 3.2.статуту). До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема: обрання членів правління, визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п. 3.3. статуту). Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою не менш як трьох співвласників (п. 3.4. статуту).

Відповідно до п. 3.4. статуту ОСББ правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів.

Відповідно до «Реєстр повідомлень про загальні збори ОСББ 24 червня 2021 року о 18.00 год.» під номером № 35 зазначено: «кв. № 2 / 09.05.2021 / Федорук О.Й. / «підпис». Тобто, 09.05.2021 ( за 46 днів) позивача було повідомлено про проведення 24.06.2021 загальних зборів об`єднання (а.с. 64).

Позивач підтверджує факт повідомлення та присутності на загальних зборах ОСББ «Зелений парк» 24.06.2021, про що свідчать і його написи «за» з питань порядку денного 1, 2, 2.1 та 3, які засвідченні його особистим підписом (а.с. 21).

Верховний Суд у постанові від 30.07.2024 по справі №914/1070/22, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, зазначив, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Беручи до уваги той факт, що позивач був повідомлений про дату проведення загальних зборів, що не заперечується самим позивачем та підтверджується його підписом на реєстрі повідомлень, був присутній на загальних зборах, голосував з питань, включених до порядку денного, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неналежного повідомлення його про проведення загальних зборів.

Отже, 24.06.2021 було проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Зелений парк», що підтверджується протоколом № 8 від 24.06.2024 (а.с. 17, 57).

Відповідно до змісту протоколу №8 загальних зборів ОСББ загальна площа всіх квартир становила 3322,40 м.кв. До порядку денного загальних зборів на розгляд було винесено питання: 1) оголошення про перевибори членів правління та Голови правління ОСББ в зв`язку з заявами про припинення повноважень; 2) пропозиції щодо кандидатур Голови правління ОСББ, членів правління, ревізійної комісії ОСББ; 3) пропозиція зміни в тарифах оплати витрат по 34,35 та 36 приміщеннях та компенсацію витрат по прибудинковій території біля 34 приміщення (а.с. 57).

По першому питанню виступив Голова правління ОСББ Шевчук О. І. і озвучив заяви про припинення повноважень голови правління ОСББ- ОСОБА_7 , та члена правління ОСОБА_8 . Пропозиція-відкликати членів правління ОСББ та голову правління ОСББ. Голові правління ОСББ передати повноваження до 01.08.2021.

По другому питанню виступив голова правління ОСББ ОСОБА_7 , який надав пропозиції щодо: 2) кандидатур членів правління- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 2.1) вибрати головою правління ОСОБА_2 .

По третьому питанню виступив ОСОБА_7 з пропозицією перегляду кошторису будинку.

По питанню щодо кандидатур членів ревізійної комісії виступу не було, оскільки, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, бажаючих стати членами ревізійної комісії ОСББ не виявилось.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції станом на 16.10.2020) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Відповідно до п. 3.7 статуту ОСББ рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим якщо за нього проголосували співвласники (представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто голосував, із зазначенням результату його голосування (за чи проти.)

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не було зібрано необхідної кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Після голосування, правління підраховує голоси та оприлюднює результати. Рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників (п. 3.8. статуту ОСББ).

Для проведення письмового опитування ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою) складаються і надаються співвласникам (їхнім представникам), які не брали участі в загальних зборах, листки опитування із зазначенням: дати проведення загальних зборів, на яких із порушеного питання не було набрано необхідної кількості голосів та питання порядку денного та пропозиції, що ставиться на голосування. Під «Співвласник» (його представник) власноручно зазначає результат свого голосування під відповідною пропозицією та засвідчує його власноручним підписом, після чого повертає листок ініціатору зборів (члену правління або члену ініціативної групи).

Із змісту протоколу № 8 судом встановлено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (м. Луцьк, проспект Соборності 16в) станом на день проведення загальних зборів становила 3 322,40 кв.м. (а.с. 57).

Відповідно до листків опитування за питання 1, 2, 2.1, 3 проголосувало «за» 34 особи, загальна площа квартири, нежитлового приміщення голосуючих осіб - 3 229,40 кв.м.

Однак, як встановлено судом і на що звертає увагу позивач, три голоси за № № 32, 33, 34 (№ № квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 ) загальною площею 508,50 кв.м., поставлені ПП «Укрбізнес інвест». На дані квартири не було оформлено право власності.

Разом з тим, якщо 3 229,40 кв.м. - 508,50 кв.м.=2 720,90 кв.м., які належать 31 співвласнику, про що і зазначено в протоколі № 8 за підсумками голосування (вказано кількість співвласників, що проголосували «за» - 31, отже три голоси (№№ квартир 34, 36,29) загальна площа квартир, нежитлових приміщень яких 508,50 кв.м. були виключені із загальної кількості голосів).

Отже, «за» проголосувала по кожному питанню порядку денного 31 особа, загальна площа квартир, нежитлового приміщення яких 2 720,90 м. кв., що становить більше половини загальної кількості співвласників.

Щодо доводів позивача про зазначення на листках опитування, в графі «документ, що підтверджує право власності на квартиру / нежитлове приміщення» - «витяг», без номеру, дати та будь-яких реквізитів та щодо відсутності дати підписів співвласників № 22 - 34 на листках опитування, то позивачем не надано суду доказів того, що голосування проводилось без наявності в співвласників правовстановлюючих документів квартири, нежитлових приміщень. Крім того сам позивач також голосувавши на листках опитування, зазначив в графі «документ, що підтверджує право власності на квартиру / нежитлове приміщення» - «витяг», без номеру, дати та позивачем не надано доказів, що співвласники № 22 34 поставили свої підписи після спливу 15 днів з дати проведення загальних зборів.

Крім того, надаючи оцінку доводам позивача в частині невідповідності в оформленні протоколу загальних зборів №8 вимогам законодавства, суд зазначає, що не може слугувати підставою для визнання недійсними та скасування рішень оспорюваних загальних зборів незазначення у протоколі №8 ініціатора зборів співвласників, оскільки наведене є незначною процедурною помилкою в оформленні протоколу, суд відхиляє доводи позивача в частині невідповідності форми протоколу загальних зборів №8 вимогам статуту чи законодавству, оскільки форма протоколу зборів затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 від 25.08.2015 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» і законодавчо не встановлено імперативного обов`язку дотримання ОСББ встановленої форми протоколу у своїй діяльності.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, яка продубльована у багатьох інших постановах).

У постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Верховний Суд зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, тобто з підстав, які не є безумовними згідно із законом, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства, а також оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов, вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Тобто для вирішення питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для визнання недійсним спірного рішення ОСББ слід дослідити чи відповідає вимогам чинного законодавства це рішення, і у випадку його невідповідності законодавству, слід дослідити чи були порушені відповідним рішенням права та законні інтереси позивача, саме як учасника товариства.

У постанові КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 916/2241/17 викладена правова позиція про те, що судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси. Аналогічна правова позиція сформульована у постановах КГС ВС від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15, від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16, від 17.04.2018 у справі № 920/888/17, від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16).

Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 914/1070/22 від 30.07.2024, відповідно до якої заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та, яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Отже, суд має з`ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення та яким чином може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту (постанова Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (постанова Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21).

Позивач у позовній заяві та в судовому засіданні зазначив, що рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений парк від 24.06.2021, оформленим протоколом №8 від 24.06.2021, в частині виборів членів правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та виборів голови правління ОСББ Байди Р.Д. порушено його права, оскільки за уповноваженням голови правління ОСББ Байди Р.Д., на підставі рішень загальних зборів ОСББ «Зелений парк», оформлених протоколом №7 від 11.06.2020 та протоколом № 9 від 16.12.2021, ОСББ «Зелений парк» хоче неправомірно стягнути з позивача грошові кошти по утриманню будинку в сумі 15 872 грн. 65 коп за період з липня 2020 року по грудень 2023 року.

З огляду на принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, враховуючи обізнаність позивача про проведення загальних зборів 24.06.2021, рішення яких, оформлені протоколом №8 від 24.06.2021, голосування позивача «за» по кожному оспорюваному ним питанню рішення, які були включені до порядку денного, суд не встановив порушень під час скликання та проведення загальних зборів, що були б безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів і оскільки за результатами розгляду справи факт порушення прав позивача не встановлено, суд вважає, що у позові позивачу слід відмовити.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, правові підстави визначені ст. 129 ГПК України покладення судового збору на відповідача відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву ч. 8 ст. 129 ГПК України.

В судовому засіданні 02.10.2024 представником відповідача до закінчення судових дебатів було заявлено про намір подати докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 129, 191, 232, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений парк про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелений парк від 24.06.2021, оформленого протоколом №8 від 24.06.2021 в частині виборів членів правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та виборів голови правління ОСББ Байди Р.Д. (пункт 2 та 2.1. розділу «Розгляд питань порядку денного зборів») відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 09.10.2024.

СуддяА. М. Кравчук