Постанова

від 26.02.2025 по справі 903/666/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року Справа № 903/666/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк" про ухвалення додаткового рішення у справі

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 16.10.2024 у справі № 903/666/24 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Волинської області із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк" (далі - відповідач, ОСББ "Зелений парк"), яке оформлене протоколом № 8 від 24.06.2021 в частині виборів членів правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та виборів голови правління ОСОБА_2 .

Рішенням Господарського суду Волинської області від 02.10.2024, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі №903/666/24, в позові відмовлено.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ "Зелений парк" просило стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. Разом із відзивом на апеляційну скаргу відповідач подав до суду заяву до якої долучив документи в підтвердження судових витрат, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 03.01.2025, укладеного між відповідачем ОСББ "Зелений парк" та адвокатом Стецюком О.В. та копію звіту про виконання роботи /детальний опис робіт/ (надання послуг) від 29.01.2025 підписаного відповідачем ОСББ "Зелений парк" та адвокатом Стецюком О.В.

03.02.2025 ОСББ "Зелений парк" звернулося до Північно - західного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить стягнути із позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд заяви призначено на 26.02.2025 о 14:15 год.

ОСББ "Зелений парк" надіслало до суду клопотання про розгляд заяви без участі його повноважного представника; вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримує.

ОСОБА_1 надіслав до суду пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що в договорі про надання правової допомоги від 03.01.2025 замовчується те, на підставі яких саме повноважень, згідно із конкретною статтею (пунктом) Статуту ОСББ "Зелений парк" діяла голова ОСББ, укладаючи даний договір. В даному випадку сторона відповідача не надала до суду рішень правління, за якими її уповноважили укладати договір з адвокатом Стецюком О.В., а також рішень правління, якими її уповноважили видати довіреність (в даному випадку - ордер) на представництво інтересів ОСББ у даному суді саме адвокатом Стецюком О.В. Чинним кошторисом ОСББ (згідно з протоколом № 13) взагалі не передбачено витрат на правничу допомогу. Також звертає увагу на те, що при поданні апеляційної скарги, позивач просив суд відстрочити сплату судового збору, через малозабезпеченість позивача, і суд, на підставі поданих документальних підтверджень, погодився з цим. Тобто, суду відомо про матеріальний стан позивача. Просить відмовити відповідачу у стягненні витрат на правничу допомогу.

Учасники справи не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, про день, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду заяви, беручи до уваги заяву відповідача про розгляд заяви без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву у даному судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, зокрема у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас процесуальне законодавство передбачає критерії, які потрібно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу в судовому спорі. Так, за змістом частин першої та третьої статті 123 і частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляють між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.

Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.

У розумінні приписів частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Водночас у частинах п`ятій - сьомій, дев`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Наведені висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23.01.2014 у справі "East / West Alliance Limited" проти України" за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як встановлено апеляційним судом, у відзиві на апеляційну скаргу ОСББ "Зелений парк" просило стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. Разом із відзивом на апеляційну скаргу відповідач подав до суду заяву до якої долучив документи в підтвердження судових витрат, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 03.01.2025, укладеного між відповідачем ОСББ "Зелений парк" та адвокатом Стецюком О.В. та копію звіту про виконання роботи /детальний опис робіт/ (надання послуг) від 29.01.2025 підписаного відповідачем ОСББ "Зелений парк" та адвокатом Стецюком О.В.

Окрім того, в судових дебатах 29.01.2025 представник відповідача просив суд апеляційної інстанції здійснити розподіл витрат на правничу допомогу.

Так, постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі № 903/666/24 апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 16.10.2024 у справі № 903/666/24 - залишити без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції - без змін.

Як встановлено апеляційним судом, 03.01.2025 між адвокатом Стецюком О.В. та ОСББ "Зелений Парк" укладено договір про надання правової допомоги, згідно п. 1 якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів клієнта в, зокрема за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 16.10.2024 у справі №903/666/24.

За надану правову допомогу за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар в сумі 15 000 грн (п. 3.1 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до моменту набрання рішенням суду законної сили по справі або інших обставин за домовленістю між сторонами (п. 5.1 договору).

Договір підписаний головою правління ОСББ "Зелений Парк" Байдою Р.Д., повноваження якої згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не обмежуються, що спростовує твердження позивача про підписання договору зі сторони ОСББ головою правління з перевищенням повноважень.

Сторонами підписано звіт про виконання роботи/детальний опис робіт від 29.01.2025, згідно якого клієнт прийняв від адвоката роботи на загальну суму 15 000 грн, а саме:

- надання усної консультації: по рішенню Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 16.10.2024 у справі № 903/666/24, 1 год.;

- надання усної консультації: по ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 у справі № 903/666/24, 1 год.;

- підготовка відзиву проти апеляційних скарг позивача на рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 16.10.2024 у справі №903/666/24, 6 год.;

- надання усної консультації (погодження правової позиції), 1 год;

- прийняття участі в суді апеляційної інстанції у справі.

Також в матеріалах справи міститься ордер про надання правничої допомоги від 29.01.2025 № 1126306, виданий адвокатом Стецюком О.В. для представництва інтересів ОСББ "Зелений Парк" в Північно - західному апеляційному господарському суді та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 782 від 01.11.2013.

Разом з тим, із матеріалів справи судом встановлено, що адвокатом Стецюком О.В. підготовлений і поданий до суду відзив на апеляційну скаргу (т. 1, а. с. 230-246), який залишений судом апеляційної інстанції без розгляду та представник відповідача прийняв участь у судовому засіданні 29.01.2025 (т. 1, а. с. 255-259).

В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Апеляційний господарський суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Суд також звертає увагу на те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вказує, що вказані заявником в звіті наданих послуг такі види послуг як надання усних консультацій охоплюються послугою з підготовки відзиву, у зв`язку з чим сторонами помилково визначено такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки відзиву.

Отже, враховуючи заперечення позивача щодо стягнення судових витрат, оцінюючи витрати відповідача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції із урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 7 000 грн за рахунок позивача.

На думку суду зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Судом враховується, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, колегія суддів вважає, що для належного представлення інтересів відповідача у цій справі заявлені витрати в частині послуг, наданих на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сумі 7 000 грн, відповідають критеріям реальності та розумності, та не спростовані позивачем.

Також позивачем у розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено нереальності витрат на професійну правничу допомогу відповідача, а також те, що такі послуги не були надані. Разом з тим, обов`язок такого доведення покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання/заперечує проти задоволення таких витрат у відповідній сумі.

Окрім того, посилання позивача на відсутність передбачених витрат на правничу допомогу в кошторисі ОСББ, що такі витрати є не цільовим використанням коштів не приймається судом до уваги, оскільки не є тими обставинами, з якими чинне законодавство пов`язує підставу зменшення понесених витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, дослідивши подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення та додані докази в підтвердження понесених відповідачем судових витрат, колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи із вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, дійшла висновку про її часткове задоволення.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк" (просп. Соборності, 16-в, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 41606963) 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2025

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.