Ухвала

від 08.10.2024 по справі 200/166/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відвід судді

08 жовтня 2024 року Справа №200/166/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі 100 000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022 (включно) в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі 100 000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період 26.09.2022 по 31.12.2022 (включно) в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. В обґрунтування зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та знаходився у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ). Виконував бойові завдання на кордоні з Білорусією на підставі бойових наказів (розпоряджень) начальника Військової частини НОМЕР_4 . Проте Військова частина НОМЕР_1 відмовила у нарахуванні та виплаті підвищеної додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць відповідно до постанови КМ України від 28 лютого 2022 року № 168 посилаючись на відсутність підстав для таких виплат, передбачених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168. Зокрема, на відсутність довідки, яка видається начальником органу Держприкордонслужби, що веде (вів) бойові дії та до якого відряджені військовослужбовці. Позивач вважає неправомірними вимоги відповідача, що ґрунтуються на положеннях вказаного вище наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України, не визнає повноваження Адміністрації Держприкордонслужби з видання такого наказу, який крім іншого не вважає регуляторним актом у розумінні Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності через відсутність його оприлюднення у встановлений законом спосіб. Також позивач вказує на відсутність державної реєстрації цього наказу як нормативно-правового акту у Міністерстві юстиції України. Крім того позивач зазначав про те, що як направлення його в оперативне підпорядкування до Військової частини НОМЕР_4 , так і виконання ним завдань у відрядженні здійснювалося на підставі бойових розпоряджень, що свідчить про здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що є достатньою підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди.

19 січня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

09 вересня 2024 року постановою Верховного Суду рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року скасовано, а справу №200/166/23 направлено на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду. (номер в ЄДРСР 121481477)

Верховний Суд у постанові зазначив, що ключовою умовою для отримання виплати є виконання спеціальних бойових завдань та заходів і наявність документального підтвердження цих обставин. При розгляді справи необхідно з`ясувати які саме завдання виконував ОСОБА_1 у складі в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ) протягом спірного періоду (26.09.2022 - 31.12.2022), і на чому ґрунтуються ці дані. Верховний Суд зазначив, що за умови перебування позивача у відрядженні в цей час та служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ) під час спірного періоду, але не виконання завдань, що передбачають додаткову винагороду (у збільшеному розмірі), то нез`ясованим залишається питання, які саме завдання він виконував або де проходив службу.

30 вересня 2024 року справа прийнята до провадження, призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

30 вересня 2024 року ухвалою суду зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати суду бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №106 гриф від 27 червня 2022 року.

До суду надійшов лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.10.2024 №02.5/65736-24-Вих в якому повідомлено про те, що бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №106 гриф від 27 червня 2022 року є організаційно-розпорядчим документом щодо дій органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України, містить відомості, що становлять державну таємницю. Зберігання та використання матеріальних носіїв секретної інформації є провадженням діяльності, пов`язаної з державною таємницею, що у свою чергу відповідно до пункту 6 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях передбачає наявність спеціального дозволу на провадження такої діяльності. Просить повідомити про наявність у Донецького окружного адміністративного суду такого спеціального дозволу, а також відповідного приміщення для роботи з секретними документами (обробки секретної мовної інформації).

07 жовтня 2024 року головуючим суддею Кошкош О.О. подано заяву про самовідвід. Самовідвід обумовлено тим, що наказ, який підлягає дослідженню судом, містить відомості, що становлять державну таємницю. Разом з цим, у головуючого судді Кошкош О.О. відсутній відповідний доступ до державної таємниці, а в Донецькому окружному адміністративному суді відсутнє відповідне приміщення для роботи з секретними документами.

Розглянувши заяву про самовідвід суд зазначає таке.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України Про державну таємницю від 21.01.1994 №3855-XII (далі Закон № 3855-XII).

Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою (стаття 1 Закону №3855-XII).

Відповідно до статті 3 Закону №3855-XII сфера дії поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №3855-XII державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею.

Абзацами 6-7 частини 1 статті 1 наведеного Закону встановлено, що допуск до державної таємниці це оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації. Доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

У відповідності до статті 22 Закону №3855-XII допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, документи, які містять секретну інформацію, можуть направлятися адресатам, які мають оформлений в установленому порядку спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Склад суду у справі №200/166/23 визначений автоматизованою системою діловодства Донецького окружного адміністративного суду не має доступу до державної таємниці та, з огляду на вищезазначене, не зможе забезпечити розгляд та вирішення спору з дотриманням принципів законності, офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ст. ст. 5 та 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII).

Склад суду та порядок його визначення врегульовано статтею 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно якої справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно частини 5 та 9 цієї статті Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

У відповідності до п. 4-5 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

За правилами частини 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У відповідності до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Наслідки відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 41 КАС України. Зокрема, у ч.ч. 1, 3 цієї статті у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, за розпорядженням голови суду справа передається до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність у судді ОСОБА_2 допуску до державної таємниці із ступенем секретності "таємно", що унеможливлює дослідження доказу по справі, з метою уникнення сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді, суд вважає що заява про самовідвід підлягає задоволенню, а зазначена справа повинна бути передана на автоматичний розподіл із визначенням іншого складу суду, який має допуск до державної таємниці із ступенем секретності "таємно".

Керуючись статтями 2, 5, 7, 18, 31, 36-41, 241-244, 246, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Кошкош О.О. задовольнити.

Адміністративну справу №200/166/23 передати до відділу діловодства та документообігу суду для організації автоматизованого розподілу судової справи між суддями у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України вказана ухвала, постановлена під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.О. Кошкош