Рішення

від 09.10.2024 по справі 540/453/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/453/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 31711240; адреса: вул. Польова, 1, с. Дмитрівка, Каховський район, Херсонської області, 74852) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495; адреса: проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Бізнес Плюс» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому представник позивача просив суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0080706 від 13.01.2021 року;

стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» суму судового збору у розмірі 7500 грн. та суму витрат на правову допомогу у розмірі 100 000 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бізнес Плюс» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.03.2021 о 09:00.

12.03.2021 року відповідач подав суду клопотання про виклик свідків (головних державних ревізорів-інспекторів ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Данієляна А.Р. та ОСОБА_1 ) та відзив на позовну заяву.

22.03.2021 року позивач подав суду відповідь на відзив.

26.03.2021 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало суду заперечення на відповідь на відзив, а 06.05.2021 року клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 року (яка занесена до протоколу судового засідання) замінено відповідача у справі на Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495).

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 540/455/21.

Згідно Розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 року, справа № 540/453/21 передана судді Аракелян М.М.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», судове рішення по суті в адміністративній справі № 540/453/21 не ухвалено.

При формуванні матеріалів справи з Комп`ютерної системи «Діловодство спеціалізованого суду» виявилось неможливим роздрукувати скан-копію позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бізнес Плюс» у зв`язку із відсутністю її файлу у видаленому сховищі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року відкладено вирішення питання щодо прийняття справи № 540/453/21 до провадження до надходження матеріалів справи до Одеського окружного адміністративного суду.

04.07.2023 року Одеським окружним адміністративним судом отримано матеріали адміністративної справи в паперовій формі з Херсонського окружного адміністративного суду відповідно до акта приймання передачі № 6 від 04.07.2023 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року адміністративну справу №540/453/21 прийнято до провадження Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Аракелян М.М.; провадження у справі поновлено; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 22.08.2023 року.

У підготовче засідання 22.08.2023 року учасники справи не з`явились, були повідомлені про час та місце проведення засідання; представник відповідача 22.08.2023 року подав суду заяву про закриття підготовчого провадження в порядку письмового провадження.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про виклик до суду та допит у якості свідків головних державних ревізорів-інспекторів ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Данієляна А.Р. та ОСОБА_1 ; закрито підготовче провадження у справі №540/453/21; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.09.2023 року об 12.00 год.

У зв`язку із неявкою сторін до суду на 12.09.2023 року та враховуючи вимоги ч. 9 ст. 205 КАС України суд продовжив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 січня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач отримав спірне податкове повідомлення-рішення, яке прийнято відповідачем на підставі акту (довідки) фактичної перевірки № 0427/2122/РРО/31711240 від 03.12.2020 року разом із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій по акту перевірки.

Обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає, що в наказі № 969 від 02.12.2020 року на проведення фактичної перевірки податковим органом в порушення вимог законодавства України не зазначено підстав для проведення перевірки й не визначено періоду діяльності, який мав би перевірятися контролюючим органом. Фактична перевірка має проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності інформації про порушення підприємством вимог законодавства, однак у даному випадку цієї вимоги контролюючим органом не дотримано. Більш того, відсутність строку проведення перевірки свідчить про наявність правової невизначеності для суб`єкта господарювання, що не узгоджується із законодавчою процедурою проведення контрольних заходів.

Крім того, позивач доводить, що ним не було отримано направлення на проведення перевірки, за результатами якої було складено відповідний Акт, що також доводить порушення процедури проведення перевірки і як наслідок всі наступні дії та акти індивідуальної дії контролюючого органу слід вважати протиправними і такі не можуть породжувати жодних правових наслідків для суб`єкта господарювання.

Контролюючим органом фактично було проведено камеральну, а не фактичну перевірку з тих підстав, що відповідач не використовував жодної іншої інформації та не намагався її отримати від позивача.

Окремо та додатково ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» зауважує, що податковим органом не дотримано строків надсилання акту перевірки суб`єкту господарювання, що теж є підставою для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним.

За викладених обставин та тверджень сторона позивача вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому наявні правові підстави для його задоволення у повному обсязі.

Відповідач з позовом не погодився та просив відмовити у задоволені позовних вимог, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що фактична перевірка позивача була призначена наказом Головного управління ДПС У Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 02.12.2020 № 969 з метою дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері підакцизних товарів та пального на території Херсонської області.

Підставою для прийняття зазначеного наказу стала доповідна записка управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Херсонській області від 02.12.2020 № 89/21-22-07-06 щодо наявності підстав для проведення фактичної перевірки позивача, передбачених п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (повідомлення від ДПС України від 16.10.2020 №18577/7/99-00-07-05-03-07).

За результатом здійснення доперевірочного аналізу діяльності ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» було встановлено факти наявності інформації, яка свідчить про можливі ризики щодо вчинення платником податків порушення чинного законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема у сфері обігу підакцизних товарів та пального. Згідно бази даних АІС «Податковий блок», Реєстру акцизних накладних, Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» починаючи з 19.08.2020 отримувало через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєструвало акцизні склади, не отримувало ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. Ліцензія на право зберігання пального у позивача в період з 01.04.2020 по 03.12.2020 відсутня.

За викладених обставин сторона відповідача вважає, що у контролюючого органу були всі законні підстави для проведення фактичної перевірки, а сама перевірка здійснена з додержанням вимог чинного законодавства України.

Також відповідач зазначає, що перед початком проведення фактичної перевірки в приміщенні бухгалтерії ТОВ «Агро-Бізнес Плюс», де знаходилися головний бухгалтер ОСОБА_2 , юрисконсульт ОСОБА_3 та комерційний директор товариства ОСОБА_4 було пред`явлено службові посвідчення, направлення на проведення фактичної перевірки та запропоновано отримати копію наказу від 02.12.2020 № 969, але останній відмовився ознайомитися із направленнями та отримати копію наказу на перевірку, що підтверджується актом відмови № 0238/21/22/РРО від 03.12.2020.

Відповідач зауважує, що перевіркою встановлено факт того, що на території ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» за адресою: Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 1 знаходилися 3 ємності для зберігання пального, однак посадові особи позивача відмовили представникам контролюючого органу надати доступ до ємностей для їх обстеження та встановлення наявності залишків пального на момент перевірки. При цьому, як стверджує відповідач, ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» із заявою про отримання ліцензії на зберігання пального звернулося до податкового органу лише 15.12.2020 та отримало дозвільний документ лише 18.12.2020 року вже після проведення перевірки.

За правовою позицією відповідача перевіркою достовірно встановлено порушення ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального для власних потреб. У зв`язку із цим ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» на законних підставах притягнуто до фінансової відповідальності у розмірі 500 000 грн., оскільки саме така санкція передбачена за виявлене порушення у статті 17 вказаного Закону.

Враховуючи виявлення порушення вимог податкового законодавства зі сторони ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» було складено акт фактичної перевірки, який надано для ознайомлення комерційному директору ОСОБА_4 , але останній відмовився від ознайомлення з актом перевірки та відмовився отримати його копію, про що було складено акт відмови № 0240/21/22/РРО від 03.12.2020.

Крім того, заперечуючи проти доводів сторони позивача про порушення строків направлення акту перевірки та відповідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган вказав, що у зв`язку із відмовою комерційного директора отримувати складений акт його було надіслано засобами поштового зв`язку супровідним листом 08.12.2020 року та отримано позивачем 17.12.2020. При цьому позивач не скористався правом надати заперечення на акт перевірки, що на думку відповідача свідчить про те, що ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» погодилося з висновками Акту.

На думку відповідача порушення строків направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не може бути самостійною підставою для його скасування, оскільки це не впливає на його законність.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що реальність понесених позивачем витрат на правничу допомогу не підтверджено жодним належним доказом, а відтак у задоволенні їх стягнення слід відмовити.

За викладених доводів відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

22.03.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначалося, що відповідачем було пропущено процесуальний строк подання відзиву на позовну заяву, будь-які клопотання про продовження строку відповідачем не надано, а отже на переконання сторони позивача суд може вирішити спір за наявними матеріалами у справі.

Крім того, представник позивача вказував, що інформація про підстави проведення фактичної перевірки, яка викладена відповідачем у відзиві, не міститься в наказі від 02.12.2021 № 969 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Агро-Бізнес Плюс». Тобто, наказ на проведення перевірки не відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України, оскільки у ньому не зазначено конкретних підстав, передбачених п. 82.1 ст. 82 ПК України.

Також, за правовою позицією сторони позивача, лист Державної податкової служби України від 16.10.2020 року № 18577/7/99-00-07-05-03-07 є внутрішнім службовим документом відповідача щодо огляду «результативності» проведення територіальними органами ДПС фактичних перевірок суб`єктів господарювання та не містить жодної інформації про підстави проведення фактичної перевірки позивача.

Поряд з цим ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» вважає, що і направлення № 1245 та № 1246 від 03.12.2020 року також за своїм змістом не відповідають вимогам податкового законодавства у зв`язку із тим, що не містить мети та підстави проведення перевірки.

Стосовно посилань контролюючого органу на практику Верховного Суду, то позивач вважає, що такі лише додатково підтверджують обґрунтованість позовних вимог та доводять, що позивач вірно обрав спосіб захисту своїх прав, а підстави проведення фактичної перевірки мають бути перевірені судом в першу чергу.

Сторона позивача доводить, що відповідач помилково ототожнює факт придбання позивачем пального з фактом його зберігання у місці проведення перевірки. Це, як стверджує ТОВ «Агро-Бізнес Плюс», абсолютно різні обставини, які мали бути встановлені контролюючим органом під час перевірки.

Крім того, представник позивача зауважує, що в даному випадку контролюючий орган посилається на дані реєстру акцизних накладних, а не на інформацію, яка була зібрана під час проведення фактичної перевірки, що свідчить про те, що відповідач в акті посилається на інформацію, яка не була отримана в рамках фактичної перевірки в порядку, встановленим чинним законодавством.

Відповідачем за місцем перевірки не було проведено реального обстеження будь-яких ємностей, придатних для збереження пального та не встановлено наявності пального за місцем проведення перевірки. При цьому із змісту акту обстеження від 03.12.2021 року № 0239/21/225/РРО випливає, що він складений за результатами візуального спостереження, а посадові особи контролюючого органу перебували за межами місця проведення перевірки. З цього випливає, що реальне обстеження об`єктів посадовими особами контролюючого органу не здійснювалось, а характер матеріалів фото фіксації не містить жодних підтверджень зберігання позивачем пального в ємностях, які відображено на фотографіях.

На переконання позивача наявність ємностей та/або резервуарів на момент перевірки також не може служити доказом зберігання у них пального, оскільки жодні дослідження цих фактів перевіркою не здійснювалися, а наявність можливості зберігання та зберігання є різними за обсягом поняттями.

Також представник позивача вважає, що копія договору про надання професійної правничої допомоги є належним доказом реальності та співмірності витрат на правову допомогу, які позивач має понести у зв`язку із розглядом цієї справи, тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

26.03.2021 року відповідачем надано до суду заперечення та зазначено, що наказ контролюючого органу на проведення фактичної перевірки відповідає вимогам статті 81 ПК України та такий містить чітку підставу для проведення перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.

Відповідач з посиланням на постанову Верховного Суду від 06.08.2018 року по справі № 802/1198/16-а зазначає, що окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні податкового повідомлення-рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту видається можливим чітко встановити його зміст (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли окремі елементи спірного рішення є недотриманими.

Отже, відповідач вважає, що недоліки складання податкового повідомлення-рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення.

У запереченнях контролюючий орган також вказав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи непідтвердженість позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також захищеність вказаних витрат, контролюючий орган вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача вказаних витрат.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що листом № 18577/7/99-00-07-05-03-07 від 16.10.2020 року Державна податкова служба України проінформувала Головні управління ДПС в областях та м. Києві, Офіс великих платників ДПС про те, що станом на 07.10.2020 територіальними підрозділами ДПС організовано 331 фактичну перевірку суб`єктів господарювання, що отримували пальне з доставкою для власних потреб та не отримували ліцензію на право зберігання пального.

У зв`язку із неналежним відпрацюванням управліннями доручень ДПС України повторно доручено територіальним підрозділам податкового аудиту зокрема активізувати роботу та забезпечити 100 % охоплення фактичними перевірками суб`єктів господарювання, доведених листом ДПС від 11.07.2020 № 13939/7/99-00-07-05-03-07; дослідити фактичні обсяги отриманого суб`єктами господарювання пального, встановити можливі місця його зберігання за адресами, вказаними в додатку 1 до цього листа (додатково відібрані СГ для відпрацювання), та провести фактичні перевірки за адресами отримання пального на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

02 грудня 2020 року начальником управління податкового аудиту на ім`я в.о. начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подано доповідну записку № 89/21-22-07-06 у якій зазначалося, що при проведенні доперевірочного аналізу діяльності платника податків ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» встановлено факти наявності інформації, яка свідчить про наявність можливих ризиків щодо вчинення даним платником податків порушень, які виявлені за результатами аналізу баз даних (АІС «Податковий блок», Реєстр акцизних накладних, Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним), зокрема здійснення ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» починаючи з 19.08.2020 року отримувало через пересувні акцизні склади пальне з доставкою, при цьому не реєструвало акцизний склад, не отримувало ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (лист ДПС України від 16.10.2020 № 18577/7/99-00-07-05-03-07).

Враховуючи наявність певних підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ зроблено висновок про необхідність здійснення фактичної перевірки зазначеного платника податків.

02 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято наказ № 969, яким наказано працівникам Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі провести з 03 грудня 2020 року фактичну перевірку тривалістю 10 діб, ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» (ЄДРПОУ: 31711240), за адресою: Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, буд. 1.

03 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі оформлено направлення на проведення фактичної перевірки № 1245 та № 1246.

03 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт (довідка) фактичної перевірки № 0427/21/22/РРО/ НОМЕР_1 у висновках якого зазначено, що під час перевірки встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п. 63.3 ст. 63, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

В описовій частині акту фактичної перевірки вказувалося, що з 01.04.2020 суб`єкти господарювання, які використовують пальне для власних потреб повинні отримати ліцензію на право зберігання пального. Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Агро Бізнес Плюс" згідно акцизних накладних надійшло (отримано) від ТОВ "Трейднафттранс" (ЄДРПОУ 38807824) пальне, а саме:

- 19.08.2020 № 1972 (важкі дистиляти (газойли)) обсяг пального 44452,94 л та маса отриманого пального 37032,0 кг;

- 21.08.2020 № 1979 (важкі дистиляти (газойли)) обсяг пального 37860,44 л та маса отриманого пального 31540,0 кг;

- 21.08.2020 № 1981 (важкі дистиляти (газойли)) обсяг пального 28569,25 л та маса отриманого пального 23649,0 кг;

- 27.08.2020 № 2031 (бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, інші бензини) обсяг пального 37173,62л та маса отриманого пального 27620,0 кг;

- 31.08.2020 № 2067 (важкі дистиляти (газойли)) обсяг пального 33388,16 л та маса отриманого пального 27808,0 кг.

Адреса отримання пального згідно акцизних накладних Херсонська область Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 1.

Також згідно акцизних накладних надійшло (отримано) від ТОВ "Білайт Груп" (ЄДРПОУ 42179263) пальне, а саме:

- 20.08.2020 №2092 (важкі дистиляти (газойли)) обсяг пального 27206,97 л та маса отриманого пального 22394,0 кг;

- 08.09.2020 №2294 (важкі дистиляти (газойли)) обсяг пального 29778,29 л та маса отриманого пального 24579,0 кг;

Адреса отримання пального згідно акцизних накладних Херсонська область Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 1.

Загальний обсяг отриманого пального складає 238429,67 л та загальна маса отриманого пального складає 194622,0 кг.

ТОВ "Агро Бізнес Плюс" ліцензія на право зберігання пального в органах ДПС не отримувалась.

Під час проведення перевірки на території ТОВ "Агро Бізнес Плюс" за адресою Херсонська область Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 1 знаходилися 3 (три) ємності (бочки). Посадові особи відмовилися від надання доступу для детального огляду вищезазначених об`єктів, та надання будь-яких пояснень.

Згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Агро Бізнес Плюс" зареєстровано договори оренди (суборенди) землі з платниками податків загальною площею 3305,34 га з 637 платниками податків (договорів).

Відповідно до баз даних ДПС підприємством не подавалися відомості стосовно нерухомих об`єктів оподаткування - неподання повідомлення про об`єкти оподаткування пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП. Всього встановлено 637 (шістсот тридцять сім) договорів оренди (суборенди) земельних ділянок.

Під час проведення перевірки не забезпечено зберігання документів, пов`язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладені на контролюючі органи - ненадання платником податків оригіналів чи копій документів при здійсненні податкового контролю чим порушено вимоги п. 44.3 ст. 44 та п. 85.2 ст. 85 ПКУ, а саме під час перевірки не надано документи що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов`язаний посадовим (службовим) особам контролюючих органів і повному обсязі усі документи що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Відповідно до баз даних ДПС ТОВ "Агро - Бізнес Плюс" не подавалися відомості стосовно нерухомих об`єктів оподаткування - неподання повідомлення про об`єкти оподаткування пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП. Всього встановлено 637 (шістсот тридцять сім) договорів оренди (суборенди) земельних ділянок та 3 (три) ємності (бочки) за адресою Херсонська область Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 1, чим порушено п. 63.3 ст. 63 ПКУ. Загальна кількість об`єктів оподаткування 640.

Під час проведення перевірки не забезпечено зберігання документів, пов`язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладені на контролюючі органи - ненадання платником податків оригіналів чи копій документів при здійсненні податкового контролю чим порушено вимоги п. 44.3 ст. 44 та п. 85.2 ст. 85 ПКУ, а саме під час перевірки не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

До акту фактичної перевірки долучено акт відмови №0238/21/22/РРО, № 0240/21/22/РРО, додаток до акту № 1, акт обстеження/огляду №0239/21/22/РРО, фотографії, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з реєстру даних ДПС.

Розрахунком штрафних (фінансових) санкцій по акту фактичної перевірки від 03.12.2020 року № 0427/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ТОВ «Агро Бізнес-Плюс» (31711240) визначено, що за порушення вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України відсутність обліку та повідомлень до контролюючого органу про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням за основним місцем обліку платників податків у кількості 3 одиниць. За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно п. 117.1 ст. 117 вказаного Кодексу у розмірі 1020,00*640=652800,00 грн.

За порушення положень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» - зберігання пального без наявності ліцензії на кожне місце зберігання пального відповідно. За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно статті 17 вказаного закону у розмірі 500 000, 00 грн.

За порушення вимог п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України не забезпечено зберігання документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України у розмірі 1020 грн.

13 січня 2021 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняло податкове повідомлення-рішення № 0080706, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500 000 грн. за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішення, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок регламентовано статтею 80 ПК України, за приписами пункту 80.1 якої така перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі, зокрема, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Аналізуючи наведені вище приписи ПК України суд робить висновок, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Як слідує із матеріалів справи та не заперечується сторонами при видачі наказу № 969 від 02.12.2020 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» (ЄДРПОУ 31711240) податковий орган керувався ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

У наказі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 969 від 02.12.2020 року зазначено, що перевірка має бути проведена щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Суд наголошує, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

При цьому, формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11 травня 2023 року по справі № 500/5529/21.

У даному випадку, як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки стала доповідна записка управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Херсонській області від 02.12.2020 № 89/21-22-07-06 щодо наявності підстав для проведення фактичної перевірки позивача, передбачених п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (повідомлення від ДПС України від 16.10.2020 №18577/7/99-00-07-05-03-07).

Зі змісту вказаної доповідної записки судом не встановлено об`єктивних даних про те, що ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» допустило порушення вимог чинного законодавства. Навпаки, змістовне наповнення доповідної записки вказує на те, що податковий орган лише припускає наявність можливих ризиків щодо вчинення позивачем порушень чинного законодавства. До того ж, суд зазначає, що доповідна записка не містить відомостей про те, які саме порушення були виявлені податковим органом зі сторони ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» внаслідок аналізу податковим органом бази даних. При цьому, будь-яких документальних підтверджень стосовно виявлених порушень ні матеріали податкового органу, ні матеріали цієї адміністративної справи не містять, що, на думку суду, свідчить про непідтвердженість інформації зазначеної в доповідній записці, яка і стала підставою для призначення фактичної перевірки у даному випадку.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України чітко передбачено, що однією із підстав для проведення фактичної перевірки може бути наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тлумачення вказаного нормативного положення дає суду можливість зробити висновок, що фактична перевірка за цієї підстави допускається у випадку встановлення (виявлення) порушення платником податків законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, від 17 грудня 2020 року у справі №520/12028/18, від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18 уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

З наказу про призначення фактичної перевірки відносно ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» вбачається, що у ньому відсутня конкретна інформація про порушення позивачем як платником податків вимог законодавства. При цьому, суд також враховує і те, що ані доповідна записка управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Херсонській області від 02.12.2020 № 89/21-22-07-06, ані лист ДПС України від 16.10.2020 №18577/7/99-00-07-05-03-07 не містять чіткої інформації про порушення позивачем вимог законодавства, оскільки у ньому висловлено лише припущення щодо наявності можливих порушень законодавства у сфері обігу пального, що має бути підтверджено чи спростовано у спосіб проведення перевірки.

Тобто, призначаючи фактичну перевірку, податковий орган, керуючись листом ДПС України та доповідною запискою, лише припускає можливе порушення позивачем вимог законодавства в сфері обігу пального. Водночас, податкове законодавство України дозволяє проводити фактичну перевірку лише за наявності встановленого порушення.

Враховуючи те, що наказ про проведення перевірки містить лише посилання на положення податкового законодавства України, не визначає характер та зміст податкової інформації, яка б вказувала на реальне порушення позивачем вимог законодавства в сфері пального, а лише містить припущення щодо можливого порушення, суд приходить висновку, що підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» у наявності не було.

Отже, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не дотрималося вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

Таким чином, суд погоджується із доводами сторони позивача, що у даному випадку правових підстав для призначення та проведення відповідачем фактичної перевірки відносно ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» не було, а відповідач при розгляді даної адміністративної справи не довів обставин, які б дозволяли податковому органу на законних підставах призначити відносно позивача проведення фактичної перевірки.

Додатково, надаючи правову оцінку заявленим доводам сторін по даній справі, суд враховує те, що при розгляді адміністративної справи № 540/455/21 за участі цих же сторін було встановлено те, що наказ ДПС від 02.12.2020 року №969 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» стосується перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обліку готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), проте вказані підстави не передбачені підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення фактичної призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд погоджується із твердженнями сторони позивача про те, що в наказі про призначення фактичної перевірки не міститься період діяльності, за який перевірка мала проводитися, що свідчить про недотримання податковим органом вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Суд наголошує, що фактичний контроль не може бути безмежним у часі його здійснення та повинен мати обґрунтування щодо періоду, відносно якого має здійснюватись, що у свою чергу сприятиме правовій визначеності платника податків.

Отже, за встановлених обставин суд приходить до висновку, що наказ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №969 від 02.12.2020 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» в частині предмету та строку проведення перевірки прийнято за відсутності законних підстав.

Разом із тим, суд відхиляє доводи позивача про те, що податковим органом не надавалося ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» направлення на проведення призначеної перевірки, оскільки це спростовується актом відмови № 0238/21/22/РРО від 03.12.2020 року.

Також суд критично оцінює аргументи ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС», що в даному випадку податковим органом було проведено камеральну перевірку, адже такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами. Більше того, суд враховує, що сторона позивача визнає у відповіді на відзив той факт, що посадові особи податкового органу для проведення перевірки прибули за місцем фактичного провадження діяльності платником податків, однак їм було відмовлено у проведені контрольного заходу.

Що ж стосується доводів ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» з приводу недотримання податковим органом вимог законодавства щодо строків вручення акту фактичної перевірки, то суд враховує наступне.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За змістом пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Сторонами не заперечується та підтверджено актом відмови № 0240/21/22/РРО від 03.12.2020 року те, що комерційний директор ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» ОСОБА_4 та юрисконсульт ОСОБА_3 відмовилися підписати акт фактичної перевірки.

Акт (довідка) фактичної перевірки у даних спірних правовідносинах зареєстровано податковим органом 03.12.2020 року за № 0427/21/22/РРО/ НОМЕР_1 .

Листом від 08.12.2020 року № 12054/10/21-22-07-06-14 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомило ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» про направлення матеріалів перевірки.

Поштовим конвертом відправлення № 7300310016194 та трекінгом відстеження судом встановлено, що матеріали перевірки направлені позивачу 11.12.2020 року.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 7300310016194 за формою № 119 акт фактичної перевірки вручено позивачу 17.12.2020 року.

Таким чином, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що податковим органом не дотримано строки надсилання матеріалів перевірки, однак у той же час вказане порушення жодним чином не впливає на висновок про законність чи незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про що вірно зазначив відповідач під час розгляду цієї справи.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що виявлені під час офіційного з`ясування обставин справи порушення, які були допущені відповідачем, є достатніми підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є належним чином обґрунтованими.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за наявного правового регулювання та встановлених обставин суд робить висновок, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 7500 грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 100000 грн. позивач надав до суду лише договір № 01/02-21-1 від 01 лютого 2021 року про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги, виконавець зобов`язується усіма законними способами здійснювати представництво клієнта, захищати його права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № 0080706 від 13.01.2021 року, в тому числі в судах всіх інстанцій, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, а клієнт зобов`язаний оплатити всі види правової допомоги виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

За змістом розділу 4 Договору про надання правової допомоги винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) становить 20% (двадцять відсотків) від суми податкового зобов`язання, визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № 0080706 від 13.01.2021 року. Інші умови оплати можуть визначатися в додатковій угоді/додаткових угодах, що є невід`ємною частиною Договору.

Гонорар підлягає сплаті протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.

Суд констатує, що матеріали адміністративної справи не містять акту приймання-передачі наданих послуг та відповідного рахунку.

Відсутність означених документів позбавляє суд можливості визначитися із обсягом наданої правової допомоги ТОВ «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» та встановити факт, що відповідні послуги позивачу дійсно були надані та їх вартість була погоджена позивачем згідно умов договору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на час ухвалення рішення правових підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу немає, оскільки такі не є належним чином підтвердженими належними доказами.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 31711240; адреса: вул. Польова, 1, с. Дмитрівка, Каховський район, Херсонської області, 74852) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495; адреса: проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 13.01.2021 року №0080706.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495; адреса: проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БІЗНЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 31711240; адреса: вул. Польова, 1, с. Дмитрівка, Каховський район, Херсонської області, 74852) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7500(сім тисяч п`ятсот)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян