Ухвала

від 08.10.2024 по справі 460/11729/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2024 року м. Рівне№460/11729/24

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Нор У.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) , в якій просить суд визнати протиправну бездіяльність відповідача при забезпеченні примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 в справі №460/1301/21 та зобов`язати відповідача вчинити дії по забезпеченню примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 в справі №460/1301/21.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивач у позовній заяві визначив відповідачем Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) код 43317547, відносно якого згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено запис від 29.09.2022 за №1100415270013048768 про перебування юридичної особи в процесі припинення.

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із установлених законом, способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

При цьому позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Суд зауважує, що обраний спосіб захисту порушеного права, свобод або законних інтересів позивача не відповідає вимогам ст.5 КАС України.

Оскільки відповідно до положення частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Додатково суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначенні ст. 287 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Слід додати, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправну бездіяльність відповідача при забезпеченні примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 в справі №460/1301/21 та зобов`язати відповідача вчинити дії по забезпеченню примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 в справі №460/1301/21.

Разом з тим позивач не зазначає в чому саме полягала бездіяльність та не конкретизує дії, які на його думку, слід вчинити відповідачу примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду.

За результатом аналізу поданої позовної заяви суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх бездіяльності чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Відтак позовні вимоги сформовані з порушенням приписів пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, позаяк не зазначено конкретних вимог до відповідача.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від встановлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 на одну особу.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, вважається, що поданий позивачем позов про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн. (3028,00 грн х 0,4 = 1211,20 грн).

Разом з тим, позивачем в адміністративному позові заявлено клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням того, що предметом даного позову є захист своїх соціальних прав, а також середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму розрахованого та затвердженого відповідно до Закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

До позовної заяви позивачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 1 квартал 2022 по 4 квартал 2022 року, однак дані відомості не є належним та допустимим доказом для звільнення позивача від сплати судового збору у 2024 році, оскільки не охоплюють попередній календарний рік.

При цьому, позивачем не надано суду документів, із яких можливо було б встановити суму всього його доходу, отриманого за попередній календарний 2023 рік.

Суд погоджується, що в даній адміністративній справі предмет позову стосується захисту соціальних прав позивача, разом з тим, за вимогами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вирішення питання звільнення від сплати судового збору залежить від майнового стану сторони.

Оскільки, позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує його тяжкий майновий стан, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з його малозабезпеченістю, зокрема, є довідка про річний дохід позивача за попередній календарний 2023 рік.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Оскільки в позовній заяві не точно сформовані позовні вимоги, тому перевірити дотримання строків звернення до суду на даний час не можливо.

Так, аналізуючу обсяг позовних вимог, не можливо визначити чи віднесено даний спір до спорів з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (ст. 287 КАС України), оскільки виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 в справі №460/1301/21 завершене, що підтверджене відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 цього Кодексу також передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску подано не було.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за не наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

У відповідності до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяви подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: позовної заяви оформленої відповідно до ст.5, 160, 161 КАС України (відповідно до кількості учасників справи); оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя У.М. Нор