Постанова

від 03.10.2024 по справі 391/818/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

(додаткова)

03 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 391/818/23

провадження № 22-з/4809/106/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Бойко Яни Романівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2023 у складі головуючого судді Ревякіної О. В

УСТАНОВИВ:

28.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати договір суборенди земельної ділянки від 23.12.2020, та стягнути з відповідачки орендну плату в розмірі 7082,43 грн.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2023 позов задоволено.

Розірвано договір суборенди земельної ділянки від 23.12.2020, кадастровий номер 3522885800:02:000:0194, площею 7,0024 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дата державної реєстрації: 24.12.2020, номер запису про інше речове право: 40003704.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 орендну плату за договором суборенди земельної ділянки від 23.12.2020 року в розмірі 7082,43 грн та судовий збір в сумі 2844,30 грн.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2023 скасовано.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору суборенди земельної ділянки та стягнення орендної плати залишено без задоволення.

В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2844,30 грн сплаченого судового збору.

20.09.2024 на адресу апеляційного суду від адвоката Бойко Яни Романівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшло клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу. Згідно поданого клопотання представник відповідача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

До клопотання додано копію Договору №27 про надання правової допомоги від 27.112023; копію Акту №1 від 18.09.2024; звіт №1 від 18.09.2024; копію квитанції №28 від 18.09.2024 та докази відправки ОСОБА_1 поданих до апеляційного суду документів (а.с.176-180).

Для розгляду клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20.09.2024 призначено судове засідання на 03.10.2024.

02.10.2024 адвокат Бондаренко І. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву, в якій просила відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу. Зазначила, що зміст клопотання не містить обґрунтування причин ненадання відповідачем доказів, що підтверджують розмір судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) до закінчення розгляду справи, з врахуванням того, що договір про надання професійної правової допомоги містить умови щодо винагороди у фіксованому розмірі.

В обґрунтування своїх доводів заяви звернула увагу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 346/2744/21 від 22 квітня 2024 року та у справі 285/5547/21 від 10 січня 2024 року.

Крім того, зазначила, що заявлена представником відповідача сума за надання професійної правової допомоги у розмірі 10000 грн є значно завищеною (а.с.188-189).

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши зміст клопотання, доданих до нього документів та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання адвоката Бойко Яни Романівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Статтею 246 ЦПК передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що представництво інтересів відповідача під час апеляційного розгляду даної справи здійснювала адвокат Бойко Я. Р. згідно ордера серії ВА № 1028707 від 11 грудня 2023 року, виданого на підставі Договору про надання правничої (правової) допомоги №27 від 27 листопада 2023 року (а.с. 45).

27 листопада 2023 року між адвокатом Бойко Яною Романівною (надалі - Адвокат ) та ОСОБА_2 (далі - Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №27 (далі - Договір).

Згідно п.1.1 даного Договору Клієнт доручає та оплачує, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу Клієнту та представляти інтереси Клієнта у всіх державних органах, підприємствах, установах, організаціях різних форм власності, в тому числі у органах Національної поліції України, органах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, в підрозділах Державної фіскальної служби України, а також вести від імені Клієнта справи у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, стягувану або боржнику, захищати інтереси Клієнта у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення в тому числі під час досудового слідства та судового розгляду, для чого надає йому право: подавати від імені Клієнта заяви, в тому числі позовні заяви, знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти, одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати клопотання, заяви, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, змінювати підстави та предмет позову, визнавати позов повністю та/або частково, укладати мирові угоди тощо, одержувати довідки та документи в будь-яких компетентних органах, сплачувати державне мито або будь-які інші платежі, розписуватись за Клієнта, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цього Договору.

За умовами Договору сторони дійшли згоди про те, що винагорода Адвокату за правову допомогу за даним Договором становить 10000 (десять тисяч) гривень (пункт 3.1.).

Отже, за умовами Договору між адвокатом та клієнтом погоджено фіксований розмір витрат.

В Акті №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18 вересня 2024 року, підписаному Бойко Я. Р. та ОСОБА_2 зазначено:

адвокат Бойко Яна Романівна надала, а Клієнт ОСОБА_2 , прийняв виконані роботи/надані послуги (професійну правничу допомогу ) відповідно до Договору про надання правової допомоги №27 укладеного 27.11.2023 між Сторонами. Перелік робіт зазначений у звіті №1 від 18 вересня 2024 року (пункт 1.);

-виконані адвокатом роботи/надані послуги відповідають вимогам Клієнта. Клієнт не має до адвоката Бойко Я. Р. будь-яких претензій щодо виконання останньою своїх зобов`язань за Договором (пункт 2);

-розмір гонорару за надання правничої допомоги становить 10 000 (десять тисяч) гривень (пункт 3).

Згідно звіту №1 від 18 вересня 2024 року про детальний опис робіт (наданих послуг) про виконану роботу (надані послуги) адвокатом Бойко Я. Р. та витрачений час відповідно до Договору про надання правової допомоги №27 від 27 листопада 2023 року, адвокатом Бойко Я. Р. виконана така робота:

-правовий аналіз документів по справі, витрачено 3 год часу, вартість - 2 000 грн;

-надання клієнту усних консультацій по справі, витрачено 1 год часу, вартість - 1 000 грн;

-складення апеляційної скарги, витрачено 3 год часу; вартість - 6 000 грн;

-участь у судових засіданнях, витрачено 2 год часу, вартість - 1 000 грн (а.с.178).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №28 від 18 вересня 2024 року, адвокат Бойко Яна Романівна прийняла від гр. ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) гривень, підстава: Договір про надання правової допомоги №27 від 27.11.2023; Акт №1 прийому передачі наданих послуг від 18.09.2024 (а.с. 179).

Виходячи з викладеного, відповідачка довела обставини надання їй послуг з професійної правничої допомоги та обґрунтувала заявлений остаточно до стягнення розмір цих послуг.

У заяві, поданій до суду 02.10.2024 представник позивача адвокат Бондаренко І. А. зазначила, що заявлена представником відповідачки сума за надання професійної правничої допомоги в розмірі 10000 є завищеною.

Апеляційний суд не знаходить підстав для зменшення розміру витрат на правничу та зазначає таке.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Отже, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «з аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу».

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2022 року у справі № 910/12257/13 (провадження № 14-382цс19) вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Представник позивачки не навела обґрунтованих підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, не довела неспівмірності таких витрат, не подала відповідних доказів, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості за власною ініціативою зменшити суму витрат, які підлягають стягненню .

Посилання представника позивачки, як на підставу відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 346/2744/21 від 22 квітня 2024 року та у справі № 285/5547/21 від 10 січня 2024 року є безпідставними, оскільки фактичні обставини у цій справі та у згаданих справах є відмінними, зокрема щодо наявності у сторони доказів про розмір понесених витрат на правничу допомогу на момент судових дебатів і дату ухвалення судом рішення.

Ураховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання адвоката Бойко Я. Р. про стягнення на користь ОСОБА_2 судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги на стадії перегляду справи апеляційним судом, підлягає задоволенню, оскільки вимоги є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами щодо понесення витрат на суму 10000,00 грн, не спростовані викладеними у заяві представника позивача доводами щодо відсутності підстав для стягнення цих витрат.

Керуючись ст. 141, 246, 260, 261, 270, 383, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Бойко Яни Романівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко