Ухвала

від 09.10.2024 по справі 463/7774/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

463/7774/24

2/465/3324/24

У Х В А Л А

про самовідвід

09.10.2024 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Марків Ю.С., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Личаківського районного суду м.Львова, третя особа - Президент України ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

08.10.2024 у провадження судді Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С. надійшли матеріали цивільної справи №463/7774/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Личаківського районного суду м.Львова, третя особа - Президент України ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

Під час вивчення матеріалів справи встановлено, що позивачем у даній цивільній справі є в тому числі ОСОБА_1 , яка систематично (декілька десятків разів) заявляла судді ОСОБА_4 відводи у всіх без виключення судових справах, які перебували в провадженні судді ОСОБА_4 . ОСОБА_1 систематично подає заяви та скарги у різні державні інституції, зокрема: ДБР, НАЗК, ВРП, ВАКС, також звертається до послів іноземних держав та ін. із різного роду заявами та скаргами на дії судді ОСОБА_4 . З поданих заяв про відвід та скарг вбачається, що ОСОБА_1 систематично наводятьсяобразливі висловина адресусудді ОСОБА_4 ,надаються суб`єктивні характеристики, необгрунтовані звинувачення, образи, заяви містять некоректні висловлювання на адресу судді ОСОБА_4 . Окрім того, ОСОБА_1 систематично висловлює категоричну недовіру судді Марків Ю.С. з вищенаведених підстав.

Наведені факти можуть викликати сумнів у безсторонності та неупередженості суду.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною першою ст. 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Приймаючи рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартиненко проти України» було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським Судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66,69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

У справі «Морріс проти Об`єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Принцип поведінки судді, відповідно до яких кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, з метою виключення будь-яких сумнівів в об`єктивності розгляду справи та реалізації права учасників судового розгляду на справедливий розгляд справи безстороннім судом, забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи відповідно до вимог Закону, відображений також у Бангалорських принципах поведінки судді.

Відповідно до ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Враховуючи наведені обставини, неодноразові принизливі та зухвалі вислови на адресу судді Марків Ю.С., систематичність висловлення недовіри судді ОСОБА_4 , з метою недопущення будь-яких сумнівів в об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді в ході розгляду справи, забезпечення високого рівня довіри громадян до судової системи та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя, приходжу до переконання, що заява про самовідвід від розгляду цивільної справи №463/7774/24 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст.36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Задоволити заяву судді Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С. про самовідвід у розгляді цивільної справи №463/7774/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Личаківського районного суду м.Львова, третя особа - Президент України ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

Матеріали справи №463/7774/24 передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Марків Ю.С.