ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1837/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради простягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з`явився;
відповідача - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/1837/24 позов ТОВ "МІШЕМ" задоволений повністю. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу судом не здійснювався.
При цьому, в позовній заяві ТОВ "МІШЕМ" зазначено, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після розгляду спору по суті.
30.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ТОВ "МІШЕМ" надійшла заява (вх. №24514/24), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20.000,00 грн. До заяви також додані додаткові документи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 у справі №922/1837/24 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 08.10.2024 о 12:00 год.
08.10.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. №25316), в якому проти стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу заперечує та зазначає, що встановлений у Договорі про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03 гонорар адвоката в 59 разів перевищує мінімальну заробітну плату в погодинному розмірі, яка встановлена в 2024 році. Окрім цього, позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що унеможливлює встановити дійний обсяг витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги.
Правом на участь представників у судовому засіданні 08.10.2024 сторони не скористалися, від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №25317 від 08.10.2024).
Суд, розглянувши відповідне клопотання відмовив в його задоволенні про що постановлено протокольну ухвалу яка занесена до протоколу судового засідання 08.10.2024 року. В задоволені відповідного клопотання відмовлено з наступних підстав. По-перше, явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася; по-друге, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає вирішенню питання про розподіл судових витрат; по-третє, вказана причина не може бути визнана судом поважною, так як чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду; по-четверте, суд обмежений десятиденним строк щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані позивачем на підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надані наступні документи:
- договір про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03, укладений між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" як виконавцем та ТОВ "МІШЕМ" як клієнтом;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 29.03.2024 серії ВІ №1208812, виданий адвокатом Годуновим В.С. на підставі договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03;
- акт про надану правову допомогу від 24.09.2024 №3 до Договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03, за яким АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" були надані, а ТОВ "МІШЕМ" прийняті послуги на загальну суму 20.000,00 грн.
За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наданих доказів недостатньо для встановлення факту надання АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" професійної правничої допомоги позивачеві у справі №922/1837/24, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Суд зазначає, що представництво інтересів ТОВ "МІШЕМ" під час розгляду даної справи здійснювалося адвокатом Годуновим В.С. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 29.03.2024 серії ВІ №1208812. Зі змісту вказаного ордеру вбачається, що він (ордер) був виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03 адвокатом Годуновим В.С., що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Разом із тим, з матеріалів справи судом встановлено, що Договір про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03 був укладений саме між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та ТОВ "МІШЕМ".
Частиною шостою статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
Зі змісту Договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03, укладеного між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та ТОВ "МІШЕМ", а саме пункту 3.1. вбачається, що відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" виконавець може залучати до виконання укладених договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах, в т.ч. адвоката Годунова В.С.
Проте, матеріали справи не містять, а позивачем відповідно не додано до матеріалів справи доказів наявності договірних відносин між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та адвокатом Годуновим В.С., який здійснював представництво інтересів ТОВ "МІШЕМ" у справі №922/1837/24.
Окрім цього, відповідно до пункту 10 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (зі змінами), ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро.
Натомість, ордеру на надання правничої (правової) допомоги виданого адвокату Годунову В.С. від імені АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" матеріали справи не містять, а позивачем до суду не надано.
Також у матеріалах справи відсутні докази узгодження позивачем чи АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" з адвокатом Годуновим В.С. вартості послуг (гонорару) адвоката за представництво інтересів ТОВ "МІШЕМ" у даній справі.
Крім того, наданий акт про надану правову допомогу підписаний з боку виконавця АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та клієнта ТОВ "МІШЕМ", проте доказів залучення адвоката Годунова В.С. АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" у відповідності до пункту 3.1 договору, матеріали справи не містять (додаткові угоди, додатки тощо).
За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами витрат на правничу допомогу за Договором про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03, укладеного з АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ", під час розгляду справи №922/1837/24, а також те, що між АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" та адвокатом Годуновим В.С. існують договірні відносини щодо представництва останнім позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді Харківської області.
Запереченням Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради судом не надається оцінка, оскільки підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу є недоведення позивачем надання такої допомоги саме АО "БОГОМОЛОВ ТА ПАРТНЕРИ" у рамках даної справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь ТОВ "МІШЕМ" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20.000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" у стягненні з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20.000,00 грн.
Додаткове рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного додаткового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне додаткове рішення підписано 10.10.2024.
СуддяН.С. Добреля
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122219969 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Добреля Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні