Постанова

від 02.01.2025 по справі 922/1837/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/1837/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

представники сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Кітченко М.Ю. (в залі суду) - самопредставництво. Витяг ЄДР,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" Годунова В.С. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у межах апеляційної скарги Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.2537Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" (вх.2408Х/3) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024

у справі №922/1837/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем", Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м.Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Мішем" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про закупівлю робіт від 27.09.2021 №769 в сумі 674.965,20 грн, а також судові витрати покласти на відповідача. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт з капітального ремонту на підставі Договору про закупівлю робіт від 27.09.2021 №769.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/1837/24 позов ТОВ "Мішем" задоволений повністю. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу судом не здійснювався.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

30.09.2024 до Господарського суду Харківської області від ТОВ "Мішем" надійшла заява, в якій останній просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20.000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 відмовлено ТОВ "Мішем" у стягненні з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20.000,00 грн.

Також позивач не погодився з додатковим рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 скасувати, постановити нове судове рішення, яким заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Мішем" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/1837/24, Східним апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А, суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.) прийнято постанову від 02.12.2024, якою у задоволенні клопотання Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про призначення комісійної судово-будівельної та дорожньо-технічної експертизи відмовлено. Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/1837/24 залишено без змін.

Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Мішем" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 у справі №922/1837/24, прийнято постанову від 02.12.2024, якою апеляційну скаргу ТОВ "Мішем" задоволено. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 у справі №922/1837/24 скасовано, прийнято нове рішення. Задоволено заяву ТОВ «Мішем» про відшкодування судових витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 20.000,00 грн. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Україна, 61003, Харківська обл., м.Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (Україна, 43016, Волинська область, Луцький район, м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, буд. 47, офіс 201, код ЄДРПОУ 40121960) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20.000,00 грн. Доручено Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

09.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду позивачем ТОВ «Мішем» подана заява про ухвалення додаткової постанови до постанов Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі №922/1837/24 щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу за розгляд справи. У зазначеній заяві позивач просить поновити строк на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доказів на її обгрунтування; розглянути заяву/клопотання за відсутності представника позивача; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10.000,00 грн. Щодо строку на подання заяви посилається на те, що то останній день її подання був 07.12.2024 (субота), отже подана в наступний робочий день 09.12.2024, акт про надану правову допомогу підписаний лише 06.12.2024, що унеможливлювало подання заяви з доказами раніше. Крім того, представник просить розглядати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за його відсутності.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2024 у справі №922/1837/24 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 прийнято заяву представника ТОВ Мішем про ухвалення додаткового рішення до провадження. Розгляд заяви призначено на 02.01.2025. Запропоновано відповідачу надати до Східного апеляційного господарського суду письмові пояснення/заперечення щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат.

27.12.2024 через підсистему Електронний Суд від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради надійшли заперечення щодо заяви позивача про розподіл судових витрат, в яких відповідач просить суд з відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10.000,00 грн. У разі задоволення судом заяви про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, - зменшити розмір таких витрат з урахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності розподілу. Обгрунтовуючи свою заяву, відповідач посилається на те, що заявлена позивачем до стягнення сума в ромірі 10.000,00 грн свідчить про їх неспівмірність з критеріями, наведеними в ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 відповідно до довідки про доставку електронного листа доставлена до електронних кабінетів сторін.

Розглянувши клопотання Годунова В.С. як представника ТОВ Мішем про розгляд заяви за його відсутності, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Оскільки клопотання позивача не суперечить нормам Господарського процесуального кодексу, судова колегія дійшла висновку про його задоволення.

В судове засідання зявилася представниця відповідача Кітченко М.Ю., яка заперечувала проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши заяву про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» адвоката Годунов Віталій Сергійович у відзиві на апеляційну скаргу (від 24.11.2024.2024) просив вирішити питання про розподіл судових витрат та зазначив, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи в орієнтовній сумі 15.000,00 грн. Докази будуть надані у строк 5 днів з дня завершення апеляційного розгляду після підписання актів наданих послуг.

Крім того, 02.12.2024 під час судового засідання в апеляційному господарському суді представником позивача було оголошено заяву про подання доказів розміру понесених судових витрат у зв`язку із розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Із заявою про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доказами їх понесення позивач звернувся через підсистему Електронний Суд 09.12.2024, тобто в межах встановленого п`ятиденного процесуального строку з дати ухвалення судового рішення (з урахуванням вихідного дня).

До вказаної заяви були додані (у копіях):

- договір про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03, укладений між АО "Богомолов та партнери" як виконавцем та ТОВ "Мішем" як клієнтом;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 29.03.2024 серії ВІ№1208812, виданий адвокатом Годуновим В.С. на підставі договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03;

- акт про надану правову допомогу від 06.12.2024 №3/1 до договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03, за яким АО "Богомолов та партнери" були надані, а ТОВ "Мішем" прийняті послуги на загальну суму 10.000,00 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Із наданих позивачем доказів вбачається таке.

29.03.2024 між Адвокатським об`єднанням "Богомолов та партнери", виконавцем, та ТОВ «Мішем», клієнтом, укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №29/03 (далі Договір про надання правової допомоги).

Пунктом 2.1. Договору про надання правової допомоги встановлено, що виконавець надає послуги на підставі письмового або усного завдання клієнта з приводу стягнення заборгованості за договорами, які укладені з Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

Згідно з пунктом 2.2. Договору про надання правової допомоги ціна договору визначається сторонами з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу проведеної роботи, необхідності брати участь в судових засіданнях, але не може бути меншою, ніж 2500,00 грн за годину роботи виконавця.

Відповідно до п. 2.3. вказаного договору остаточна вартість наданих виконавцем послуг встановлюється в актах про надання правової допомоги, які підписуються сторонами або їх уповноваженими представниками. В Актах вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги і її вартість.

В пункті 3.1 Договору визначено, що відповідно до ч. 6 ст. 15 закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність Виконавець може залучати до виконання укладених договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах, в тому числі адвоката Годунова Віталія Сергійовича.

Згідно Акту №3/1 від 06.12.2024 до Договору Виконавець АО Богомолов і партнери надав (в тому числі із залученням на договірних засадах адвоката Годунова Віталія Сергійовича відповідно до пункту 3.1 Договору), а Клієнт прийняв послуги за договором про надання правової допомоги №29/03 від 29.09.2024 в межах судової справи №922/1837/24 в суді апеляційної інстанції на загальну суму 10.000,00 грн, а саме:

- надання усних консультацій по справі, в тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи, в тому числі судом, процесуальних дій та прийняття рішень;

- аналізах документів, підготовка відзиву на апеляційну скаргу на основне рішення суду, в тому числі вивчення доказів, аналіз норм законодавства та судової практики;

- аналізах документів, підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду, в тому числі вивчення доказів, аналіз норм законодавства та судової практики;

- участь в судових засіданнях;

- підготовка заяви про розподіл судових витрат та подання її до суду.

Вказаний акт підписано сторонами без зауважень та скріплено печаткою позивача.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції ТОВ Мішем в особі адвоката Годунова В.С.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020р. у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №907/746/17 зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, встановленого ч.4 ст.129 ГПК України, визначено також частинами 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Щодо поданих Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення в яких відповідач просить відмовити в задоволенні означеної заяви або зменшити суму стягнення за надання правничої допомоги, колегія суддів вказує про наступне.

За змістом вказаного документу відповідач не погоджується із обсягом та часом наданих представником відповідача послуг. Крім того, відповідач вважає, що тривалість зазначених в Акті робіт є завищеною для кваліфікованого представника, зважаючи на участь останнього в суді першої інстанції.

Як вже зазначалось, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеним та не потребує детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, та здійснених витрат у справі.

В Акті №3/1 приймання-передачі виконаних робіт від 06.12.2024 сторони зазначили, що правова (правнича) допомога у справі №922/1837/24 відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги, надана Адвокатом Клієнту у повному обсязі, загальна вартість наданої правової допомоги є фіксованою та становить 10.000,00 грн. Підписуючи акт Клієнт засвідчив що надана Адвокатом правова допомога в повному обсязі та належним чином, Клієнт не має жодних претензій до якості наданих Адвокатом послуг.

Суд враховує, що апеляційна скарга Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на основне рішення господарського суду - залишена без задоволення, за наслідком розгляду такої скарги апеляційний господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; ТОВ «Мішем» скористалося правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу. В той же час апеляційна скарга ТОВ Мішем на додаткове рішення задоволена. Враховуючи, що апеляційному перегляду підлягало два процесуальних акти (рішення та додаткового рішення), підтримку правової позиції позивача, - необхідність витрат на правову допомогу ТОВ Мішем є обґрунтованою.

Таким чином, підстави для відмови чи зменшення розміру витрат Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на правничу допомогу відсутні, оскільки заперечення, подані відповідачем, є необґрунтованими та не доводить неспівмірності витрат, які просить стягнути представник позивача.

Приймаючи до уваги той факт, що позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога згідно умов укладеного договору, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, судова колегія вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10.000,00 грн є повністю співмірними, відповідають складності справи, витраченим адвокатом часом та не є завищеними щодо іншої сторони спору.

Отже, розподіляючи витрати, понесені ТОВ Мішем, на професійну правничу допомогу адвокатського бюро, судова колегія зазначає, що надані до матеріалів справи докази на суму 10.000,00 грн, в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та підтверджений матеріалами справи факт надання Адвокатським об`єднаням позивачу професійної правничої допомоги при розгляді апеляційної скарги ТОВ Мішем на додаткове рішення та апеляційної скарги Департаменту на основне рішення на суму 10.000,00 грн, заява представника позивача про покладення на Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі №922/1837/24 задовольнити.

Стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Україна, 61003, Харківська обл., м.Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (Україна, 43016, Волинська область, Луцький район, м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, буд. 47, офіс 201, код ЄДРПОУ 40121960) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10.000,00 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного тексту 02.01.2025.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова