Ухвала

від 10.10.2024 по справі 500/2395/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 500/2395/18

провадження № 61-5068ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянувши заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Дундар Ірини Олександрівни , Краснощокова Євгенія Віталійовича , Крата Василя Івановича в справі за позовом ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича», Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи: ОСОБА_1 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2023 року керівник Селянського (фермерського) господарства « Чебана Петра Григорійовича » - ОСОБА_11 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у вказаній справі.

Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» задоволено частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у частині вирішення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «Кислицький» скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

29 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

Протоколом автоматизованої системи документообігу суду від 30 вересня

2020 року справу призначено судді-доповідачу Коротуну В. М.

01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

Крата В. І.

У заяві ОСОБА_1 висловлює сумніви в об`єктивності суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І., зокрема, на її думку, судді не можуть брати участі у розгляді цієї заяви, оскільки вже брали участь у розгляді справи № 500/2395/18 і прийняли постанову, якою було скасовано ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області

від 11 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 27 березня 2023 року. Вважає, що участь колегії суддів у цій справі неможлива.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І. Заяву про відвід суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Дундар Ірини Олександрівни , Краснощокова Євгенія Віталійовича , Крата Василя Івановича передано для вирішення іншому судді.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_5 , ТОВ «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича», Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи: ОСОБА_1 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

03 жовтня 2024 року та 09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із заявами про відвід суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І.

У заявах ОСОБА_1 висловлює сумніви в об`єктивності суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І., оскільки наслідком розгляду Верховним Судом справи № 500/2395/18 було знищено її майно.

Розглядаючи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду

Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І., суд виходить із такого.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що судді Верховного Суду Коротун В. М., Дундар І. О. , Краснощоков Є. В. , Крат В. І. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає з`ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Доводи заяв ОСОБА_1 про відвід суддів не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І., тому заявлений відвід суддів є необґрунтованим.

Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених

ОСОБА_1 відводів суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Крата В. І., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Дундар Ірини Олександрівни , Краснощокова Євгенія Віталійовича , Крата Василя Івановича в справі за позовом ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича», Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи: ОСОБА_1 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заяви про відвід суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Дундар Ірини Олександрівни , Краснощокова Євгенія Віталійовича , Крата Василя Івановича передати для вирішення іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун