Постанова

від 09.10.2024 по справі 931/322/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 931/322/23

провадження № 61-9052 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Локачинська селищна рада Волинської області,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах Держави

в особі Локачинської селищної ради Волинської області на ухвалу Волинського апеляційного суду у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А.,

Карпук А. К. від 03 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Локачинської селищної ради Волинської області про визнання права власності за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його матір - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла

ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалася, спадкоємців немає. У володіння спадковим майном фактично вступив він, ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0165864, згідно з яким йому належить право на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у с. Замличі Володимирського району Волинської області, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» (далі - КСП «Маяк»), розміром 2,51 умовних кадастрових гектарів, на підставі рішення Локачинської райдержадміністрації №49 від 21 Лютого 1997 року.

Після смерті ОСОБА_3 пройшло більше 27 років, відповідно позивач вважав, що набув права власності за набувальною давністю на сертифікат на право на земельну частку (пай), оскільки володіє останнім відкрито, ніхто не звертався до нього щодо повернення оригіналу сертифікату.

У зв`язку із зазначеним, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на сертифікат серії ВЛ №0165864 від 29 травня 1997 року на право на земельну частку (пай), у землі, що знаходиться у с. Замличі Володимирського району Волинської області, яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк» розміром 2,51 в умовних кадастрових гектарах, виданий ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Локачинської райдержадміністрації №49 від 21 лютого 1997 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня

2023 року у складі судді Безп'ятко О. І. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на сертифікат серії ВЛ №0165864 від 29 травня 1997 року на право на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у с. Замличі Володимирського району Волинської області, яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк» розміром 2,51 умовних кадастрових гектари, виданий ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Локачинської районної державної адміністрації №49 від 21 лютого 1997 року.

Короткий зміст апеляційної скарги та судових рішень суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області, 21 травня 2024 року звернувся до Волинського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня 2023 року, в змісті якої порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки прокурор не брав участі у розгляді справи.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 23 травня 2024 року визнано неповажними зазначені заступником керівника Волинської обласної прокуратури підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня 2023 року.

Апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури

в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня 2023 року залишено без руху. Запропоновано заявникові звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення або вказати інші підстави для поновлення строку. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк заступник керівника Волинської обласної прокуратури

в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області звернувся до апеляційного суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Волинського апеляційного суду від 23 травня 2024 року, а саме із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 03 червня 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначені у поданій 30 травня 2024 року заступником керівника Волинської обласної прокуратури заяві на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня 2023 року у вказаній справі відмовлено.

Визнаючи неповажними зазначені заступником керівника Волинської обласної прокуратури підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що повне рішення суду складено

04 липня 2023 року, а 05 липня 2023 року уже забезпечено надання загального доступу до цього рішення суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Із приєднаної до апеляційної скарги копії листа Локачинської селищної ради Волинської області встановлено, що відповідачу копію рішення суду вручено

09 липня 2023 року.

Апеляційний суд дійшов висновку, що прокурор представляє інтереси Держави

в особі відповідача, а тому на прокурора поширюються усі процесуальні права

і обов`язки саме цього відповідача.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, прокурором зазначено ті самі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яким вже була надана оцінка апеляційним судом

в ухвалі від 23 травня 2024 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2024 року заступник керівника Волинської обласної прокуратури

в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області, шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 червня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу передати до Волинського апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області на ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 червня 2024 року у вказаній справі залишено без руху. Запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги, на підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У наданий судом строк заступник керівника Волинської обласної прокуратури

в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області звернувся до суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду

від 04 липня 2024 року, а саме надав докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи № 931/322/23 із Локачинського районного суду Волинської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У липні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки Волинська обласна прокуратура не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. Заявник вказує, що наявні поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки існує порушення інтересів Держави, а уповноважений орган - Локачинська селищна рада Волинської області, здійснює захист таких інтересів неналежним чином.

На переконання заявника, висновки апеляційного суду, викладені у змісті оскаржуваної ухвали від 03 червня 2024 року, стосовно того, що прокурором пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції,

є помилковими. Зазначає, що строк на апеляційне оскарження рішення прокурором не може закінчитися 08 серпня 2023 року, оскільки прокурор не був учасником справи.

Про наявність підстав для апеляційного оскарження рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня 2023 року у справі Волинській обласній прокуратурі стало відомо після ознайомлення 13 травня 2024 року

з матеріалами, долученими до позовної заяви ОСОБА_1 .

Факт оприлюднення судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень не може вважатися моментом, з якого обраховується процесуальний строк саме для прокурора.

З одного лише тексту рішення, оприлюдненого у Єдиному державному реєстрі судових рішень, без ознайомлення з матеріалами, долученими позивачем до позовної заяви, прокурор не може встановити наявність факту порушення інтересів Держави та надати оцінку діям/бездіяльності уповноваженого органу,

в конкретному випадку - посадовим особам Локачинської селищної ради.

Відзиви на касаційну скаргувід учасників справи до суду касаційної інстанції не надходили.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права й порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга заступника керівника Волинської обласної прокуратури

в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області, підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права

із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Визнаючи неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури

в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області, Волинський апеляційний суд зазначив, зокрема, те, що прокурор представляє інтереси Держави в особі відповідача, а тому на прокурора поширюються усі процесуальні права і обов`язки саме цього відповідача.

Верховний Суд не погоджується з таким висновком апеляційного суду, оскільки він суперечить правовій природі конституційного представництва, яке здійснює прокурор і який у жодному випадку не є представником особи, учасника справи,

а тому на нього не можуть поширюватися процесуальні права і обов`язки саме цього відповідача.

При цьому апеляційна скарга подана в інтересах держави, а не в інтересах селищної ради.

У частині другій статті 4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 131-1 Конституції, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частини перша, третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У частині шостій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

У постанові від 03 червня 2024 року у справі № 183/8338/21, провадження

№ 61-198сво24 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суд зазначив: «Участь прокурора в судовому процесі повинна бути виправданою та лише з підстав, передбачених законом.

Представництво інтересів прокурором в цивільному судочинстві слід відрізняти від інституту представництва, тому прокурор не може розглядатися як представник в контексті ситуації, яка описана у запиті, а виступає самостійним суб`єктом та діє на підставі статей 56-57 ЦПК України.

У визначених законом випадках прокурор може за своєю ініціативою в інтересах держави в інтересах відповідача вступити у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, зокрема, після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Саме бездіяльність відповідача (неподання відзиву, неявка у судове засідання, неподання заяви про перегляд заочного рішення) і свідчать у своїй сукупності про бездіяльність органу державної влади, на який законом покладено обов`язок представлення інтересів держави у відповідних правовідносинах, що становить собою суб`єктивну складову підстави участі прокурора в цивільному судочинстві».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне провадження рішення суду першої інстанції прокурор, як у змісті апеляційної скарги, так і у змісті клопотання, наданого на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху зазначав, що в силу вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повинен був надати оцінку діяльності відповідним державним органами в контексті виконання/невиконання ними своїх прямих обов`язків - належного захисту державних інтересів.

У зв`язку із зазначеним, прокурор, виконуючи вимоги частини четвертої

статті 23 Закону України «Про прокуратуру», до звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на судове рішення звертався до відповідача

у справі з метою встановлення наявності підстав щодо звернення прокурора з апеляційною скаргою на рішення суду у цій справі. Листом від 14 травня 2024 року Локачинська селищна рада повідомила Волинську обласну прокуратуру про те, що підстав для оскарження рішення Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня 2023 року не виявлено.

Прокурор вказував, що з огляду на особливість спірних правовідносин у цій справі, для встановлення наявності підстав щодо звернення прокурора з апеляційною скаргою на рішення суду мали значення отримання відомостей щодо здійснення захисту інтересів Держави Локачинською селищною радою неналежним чином. Крім того зазначав, що вказані обставини у своїй сукупності становлять виключний випадок, коли прокурор має право здійснювати представництво інтересів Держави у суді.

З урахуванням вказаного наголошував, що підстави для представництва прокурором інтересів держави (охоплюють у цій справі і суспільні інтереси) у цій справі у суді апеляційної інстанції виникли у останнього з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку уповноваженими органами заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційному суду слід виходити із виконання прокурором вимог конституційного, а не процесуального представництва прокурором інтересів держави. Необхідно при цьому встановити причини пропуску строку на апеляційне оскарження й навести саме відповідні правові мотиви, а не ті, які були наведені.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, постановлена з порушенням норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 406 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури

в інтересах Держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області задовольнити.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 червня 2024 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець