Постанова

від 10.10.2024 по справі 520/9591/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Біленський О.О.

10 жовтня 2024 р. Справа № 520/9591/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами представника позивача приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох Кристини Антонівни та Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2024 позивач приватне підприємство «ЕЛПРОФІТ» (далі ПП «ЕЛПРОФІТ», підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач1, ГУ ДПС в Харківській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі відповідач2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, № 10448943/42268101 від 26.01.2024 про реєстрацію/відмову від реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 від 26.12.2023, що складена ПП «ЕЛПРОФІТ»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 26.12.2023, складену та подану на реєстрацію ПП «ЕЛПРОФІТ» датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме 11.01.2024.

В рамках позовної заяви представником позивача - адвокатом Шох К.А. наведений попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000.00 грн, зазначено, що в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України докази про розмір судових витрат, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково адміністративний позов ПП «ЕЛПРОФІТ».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10448943/42268101 від 26.01.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 26.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ДПС України зобов`язано зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 26.12.2023, складену ПП «ЕЛПРОФІТ», у день набрання законної сили рішенням суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України стягнуто на користь ПП «ЕЛПРОФІТ» судовий збір у загальному розмірі 6 056.00 грн.

17.06.2024 від представника позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвокатом Шох К.А. до суду надійшла заява в порядку ст. 252 КАС України про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000.00 грн, які понесені позивачем при розгляді справи в Харківському окружному адміністративному суді.

Клопотання про зменшення розміру судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу відповідачами не заявлялися.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 (розгляд заяви відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково заяву представника позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох К.А.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України на користь ПП «ЕЛПРОФІТ» стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5 000.00 грн.

В іншій частині вимог відмовлено.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд першої інстанції, виходив з того, що даний адміністративний позов не є складним, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин. У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку, що сума на професійну правничу допомогу є не співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги саме 10 000.00 грн. в даному випадку є необґрунтованою та завищеною.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПП «ЕЛПРОФІТ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5 000.00 грн у немайнових спорах явно не є співрозмірним із складністю справи та ціною позову.

Також не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, представником позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвокатом Шох К.А. подано апеляційну скаргу, в якій з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області, представник позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвокатом Шох К.А., просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу представника позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвокатом Шох К.А. від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а додаткове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу у суді першої інстанції позивач надав до матеріалів справи : ордер серія АХ № 1182322, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1761, договір про надання правової (правничої) допомоги № 13/02-24/1 від 13.02.2024, рахунок фактура № СФ 0000025 від 13.02.2024, платіжна інструкція № 3176 від 15.02.2024, акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) ( в частині надання правової допомоги по справі № 520/9591/24 згідно з договором № 13/02-24/1 від 13.02.2024) (т. 1 а.с. 107-113, 191-193).

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги №13/02-24/1 від 13.02.2024, укладеним між ПП «ЕЛПРОФІТ» та Адвокатським бюро «ШОХ І ПАРТНЕРИ» в особі керуючої бюро - адвоката Шох К.А. клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/02-24/1 адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги :

- представництво та захист інтересів клієнта в Харківському окружному адміністративному суді за позовом клієнта до ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України.

Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/02-24/1 загальна вартість наданих правових (правничих) послуг адвокатського бюро складає 10 000.00 грн

Відповідно до п. 4.4 Договору про надання правової (правничої) допомоги №13/02-24/1 за результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт прийому передачі, що підписується представником кожної зі сторін.

Як вбачається з Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.06.2024, адвокатом були надані наступні послуги :

1. Ознайомлення та вивчення матеріалів справи, які надані клієнтом для формування правової позиції 8 год.;

2. Вивчення судової практики 1 год.;

3. Підготовка позовної заяви 10 год.;

4. Оформлення та відправка позовної заяви та додатків до неї 2 год.;

5. Ознайомлення з відзивом на позовну заяву - 1 год.;

6. Підготовка та подання відповіді на відзив - 4 год.;

7. Оформлення та відправка відповіді на відзив - 1 год.;

8. Слідкування за рухом справи загалом 2 год.

Загальна вартість наданих послуг складає 10 000.00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Клопотання про зменшення розміру судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу відповідачами не заявлялися.

Проте, в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 по справі № 340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст. 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст. 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Верховний суд у постанові від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17.

Щодо послуг: «ознайомлення та вивчення матеріалів справи, які надані клієнтом для формування правової позиції, вивчення судової практики, оформлення та відправка позовної заяви та додатків до неї», колегія суддів зазначає, що такі послуги є складовими процесу написання позовної заяви та не можуть вважатись окремими послугами правового характеру, а відтак окремому стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

З урахуванням наведеного, проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, з урахуванням співмірності витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи, що сама по собі справа є нескладною, практика судів адміністративної юрисдикції у подібних правовідносинах є однозначною та численною, тому підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 5 000.00 грн.

Інші доводи апеляційних скарг на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija vs. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги представника позивача приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох Кристини Антонівни та Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц