Постанова

від 19.11.2024 по справі 520/9591/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 р. Справа № 520/9591/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву представника позивача приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох Кристини Антонівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційними скаргами представника позивача приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох Кристини Антонівни та Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі за позовом приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 вирішено питання про судові витрати, - задоволено частково заяву представника позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох К.А.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України на користь ПП «ЕЛПРОФІТ» стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5 000.00 грн.

В іншій частині вимог заяви представника позивача судом відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі із вказаним додатковим рішенням суду, відповідачем - ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Також не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, представником позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвокатом Шох К.А. подано апеляційну скаргу.

Також представником позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвокатом Шох К.А. було подано відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області, в якому представник позивача, з посиланням на положення ч. 7 ст . 139 КАС України, зазначив, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 апеляційні скарги представника позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох К.А. та ГУ ДПС у Харківській області залишено без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 без змін.

15.10.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох К.А. про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі. Просить стягнути з відповідачів на користь ПП «ЕЛПРОФІТ» 6 000.00 грн понесені витрати на правову допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024.

Клопотання про зменшення розміру судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу відповідачами не заявлялися.

За приписами ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Колегія суддів зауважує, що додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви представника позивача ПП «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох К.А., колегія суддів, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених в суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до суду наступні документи: ордер серія АХ № 1196582, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1761, додаткова угода № 2 від 16.07.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/02-24/1 від 13.02.2023, акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.10.2024, звіт про надання правничої (правової) допомоги (т. 3 а.с. 22-26).

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги №13/02-24/1 від 13.02.2024, укладеним між ПП «ЕЛПРОФІТ» та Адвокатським бюро «ШОХ І ПАРТНЕРИ» в особі керуючої бюро - адвоката Шох К.А. клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги №13/02-24/1 загальна вартість наданих правових (правничих) послуг адвокатського бюро складає 10 000.00 грн

Відповідно до п. 4.4 Договору про надання правової (правничої) допомоги №13/02-24/1 за результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт прийому передачі, що підписується представником кожної зі сторін.

16.07.2024 між ПП «ЕЛПРОФІТ» та Адвокатським бюро «ШОХ І ПАРТНЕРИ» підписана Додаткова угода № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №13/02-24/1 (т. 3 а.с. 22).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 сторони погодили та вирішили змінити п. 2.1 Договору і викласти його в наступній редакції :

« 2.1 адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги :

2.1.1 представництво та захист інтересів клієнта у Харківському окружному адміністративному суді за позовом клієнта до ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України;

2.1.2 складання та подання апеляційної скарги від клієнта на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі № 520/9591/24, представництво та захист інтересів клієнта у Другому апеляційному адміністративному суді за такою апеляційною скаргою»;

2.1.3 підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 520/9591/24, представництво та захист інтересів клієнта у Другому апеляційному адміністративному суді за такою апеляційною скаргою».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 сторони погодили та вирішили змінити п. 4.1 Договору і викласти його в наступній редакції :

« 4.1 Загальна вартість правових (правничих) послуг адвокатського бюро за цим договором складає :

- за послуги, передбачені п.п. 2.1.1 цього договору 10 000.00 грн;

- за послуги, передбачені п.п. 2.1.2 цього договору 6 000.00 грн;

- за послуги, передбачені п.п. 2.1.3 цього договору 6 000.00 грн.

Згідно акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.10.2024, адвокатом були надані такі послуги :

1. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу, що включає ознайомлення з апеляційною скаргою, актуалізацію судової практики станом на момент подачі апеляційної скарги, оформлення та відправку відзиву на апеляційну скаргу та додатків до нього 5 год.

Загальна вартість наданих послуг складає : 6 000.00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у ста. 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 по справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, від 17.10.2024 у справі № 580/7963/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 12.04.2023 у справі № 540/707/20.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/, від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18, у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 520/6161/19, від 26.09.2024 у справі №440/12065/21.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 по справі № 340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст. 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст. 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Проаналізувавши зроблений представником відповідача розрахунок та надані позивачем заперечення, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених відповідачем витрат, з урахуванням співмірності витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи, що сама по собі справа є нескладною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені відповідачем як витрати на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції на суму 500.00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 139, 252, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» - адвоката Шох Кристини Антонівни задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову у справі № 520/9591/24.

Стягнути на користь приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 42268101) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) суму витрат на правничу допомогу понесену під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 250.00 (двісті п`ятдесят) гривень.

Стягнути на користь приватного підприємства «ЕЛПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 42268101) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) суму витрат на правничу допомогу понесену під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 250.00 (двісті п`ятдесят) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.