Постанова

від 08.10.2024 по справі 160/6450/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6450/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в адміністративній справі №160/6450/24 (головуючий суддя першої інстанції Єфанова О.В.) за позовом Фермерського господарства «ОВЕН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №160/6450/24 визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.11.2023 року №0349260412 на суму 1237,78 грн. та № 0349330412 на суму 5802,72 грн..

Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ у Дніпропетровській області.

11.06.2024 року представник позивача подав заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/6450/24, яким здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду справи та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ФГ «ОВЕН» судові витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 15260 грн..

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в адміністративній справі №160/6450/24 заяву задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фермерського господарства «ОВЕН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10260 грн..

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що представником позивача надані до суду першої інстанції неналежні документи, у яких не підтверджено документально витрати на правову допомогу, а також не підтверджено, що саме таку кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт, тому це унеможливлює вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу. Вважає, що вказана представником позивача сума з відшкодування правничої допомоги як та, що стягнута судом, є необґрунтованою та неспівмірною із наданою позивачу правовою допомогою.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до позову та заяви надано наступні документи:

- копія договору про надання правничої допомоги №258/8/24 від 22.02.2024 року;

- копія угоди про розмір гонорару Бюро від 23.02.2024 року;

- копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги;

- копія платіжної інструкції №5802 від 23.02.2024 року;

- копія платіжної інструкції №577 від 10.06.2024 року;

- картка руху рішення по справі №1606450/24;

- копія рахунку №958 від 22.06.2024 року;

- копія рахунку №1044 від 07.06.2024 року;

- копія акту прийому-передачі наданих послуг від 07.06.2024 року;

- копія акту про нарахування «гонорару успіху» від 07.06.2024 року (а.с. 146-153).

Відповідно до п.1.1 договору про надання професійної правничої допомоги №258/8/24 від 22.02.2024 року клієнт доручає, а Адвокатське бюро «Олександра Рисіна» бере на себе зобов`язання надавати клієнту професійну правничу допомогу.

Відповідно до платіжної інструкції №5802 від 23.02.2024 року, позивачем сплачено на рахунок Адвокатського бюро «Олександра Рисіна» 10000 гривень за надання професійної правничої допомоги згідно рахунка № 958 від 22.02.2024 року та відповідно до платіжної інструкції №577 від 10.06.2024 року встановлено доплатити суму 260 гривень за надання професійної правничої допомоги, які визначені у рахунку № 1044 від 07.06.2024 року.

Актом прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 07.06.2024 року визначено, що відповідно до Угоди про розмір гонорару Бюро від 22.02.2024 року загальна вартість наданих Бюро послуг становить 10260 грн., які клієнт частково сплатив в сумі 10000 гривень до підписання вказаного акту, тому відповідно до вимог п. 3.2.2 Договору клієнт повинен сплатити решту вартості послуг Бюро у сумі 260,00 грн. до 17.06.2024 року.

Відповідно до статті 57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Юридична особа, якою в даному випадку є Адвокатське бюро «Олександра Рисіна», не може бути представником в суді іншої юридичної особи.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, в договорі про надання правничої допомоги №258/8/24 від 22.02.2024 року, в угоді про розмір гонорару Бюро від 23.02.2024 року та акті прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 07.06.2024 року відсутнє посилання, яким адвокатом будуть надаватись/надавались послуги з правової допомоги.

Зазначені в акті виконаних робіт послуги щодо підготовки позовної заяви, складання відповіді на відзив по справі є складовими однієї послуги - підготовка позовної заяви.

Разом з тим, представником позивача жодним чином не обґрунтовано кількість часу, який витрачено на кожну вказану послугу та суму кожної такої послуги, враховуючи типовість та зрозумілість предмету спору.

Апеляційний суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ, вартість правової допомоги в розмірі 15260 грн. є неспівмірною ціні позову в розмірі 7 040,50 грн..

Відтак, наданими доказами не підтверджено в повному обсязі обґрунтованість та фактичний обсяг витрат позивача на правничу допомогу у цій справі.

Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та розглянута судом першої в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сталу судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, як визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу 15260,00 грн., так визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 10260,00 грн., є не співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 1000,00 грн..

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 317 КАС України існують підстави для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в адміністративній справі №160/6450/24 задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в адміністративній справі №160/6450/24 змінити.

В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри «в розмірі 10260,00 грн.» замінити словами та цифрами « 1000,00 гривень (одна тисяча) гривень 00 копійок.».

В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко