Ухвала

від 10.10.2024 по справі 420/15162/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15162/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву Департамента фінансів Одеської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Департамента фінансів Одеської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, треті особи: Одеська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс», Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради, Комунальне підприємство «Агентство програм розвитку Одеси» про визнання протиправною та скасування вимоги в частині, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Департамент фінансів Одеської міської ради (далі ДФ ОМР) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі Управління), за участю третіх осіб: Одеської міської ради (далі ОМР), Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс (далі ТОВ), Комунального підприємства Агентство програм розвитку Одеси (далі КП), Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі ДКВ), Департаменту міського господарства Одеської міської ради (далі ДКГ) та, з урахуванням заяви від 17.06.2024 року, просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Управління про усунення виявлених порушень від 26.03.2024 року №260208-14/990-2024, згідно з якою Управління «вимагає забезпечити надходження до бюджету Одеської міської територіальної громади орендної плати за користування цілісним майновим комплексом, що перебуває у комунальній власності на суму 337947,19 тис. грн, відповідно до п.25 рішення Ради від 29.11.2023 №1618-УІІІ «Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2024 рік».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року без змін.

Крім цього, додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року заяву задоволено частково. Стягнуто на користь ДФ ОМР за рахунок бюджетних асигнувань Управління судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні заяви ДФ ОМР про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовлено.

02.10.2024 року до апеляційного суду надійшла заяв представника позивача, в якій він просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді апеляційної скарги на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року, у розмірі 5000 грн.

Апеляційний суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3,4 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Засади розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Так, частиною першою статті 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зокрема, положеннями частини другої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пункт 7 частини першої статті 4 КАС України визначав, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач у даній справі ДФ ОМР, відповідно до Положення про Департамент фінансів Одеської міської ради, затвердженого рішенням ОМР №3173-VII від 25.04.2018 р., є виконавчим органом ОМР. Відповідно до законодавства України організовує та здійснює функції зі складання, виконання бюджету, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов`язані з управлінням коштами бюджету міста. Департамент здійснює загальну організацію виконання та управління місцевим бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами України та указами Президента України, актами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та цим Положенням. Департамент підзвітний та підконтрольний Раді, підпорядкований міському голові та виконавчому комітету Ради. Фінансування видатків Департаменту здійснюється за рахунок коштів бюджету міста відповідно до затвердженого кошторису.

При цьому, у спірних правовідносинах відповідачем перевірялося виконання ДФ ОМР саме вказаних функцій та повноважень, і за результатами цієї перевірки (ревізії) була складена спірна вимога про усунення виявлених порушень.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивач є суб`єктом владних повноважень у даних правовідносинах, у розумінні норм чинного законодавства.

Зміст вищенаведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Витрати на професійну правничу допомогу до даного переліку не входять.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача.

Аналогічний правовий підхід щодо стягнення судових витрат на користь позивача суб`єкта владних повноважень викладений у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2022 року по справі №826/16473/15, від 30 серпня 2024 року по справі №640/30438/20.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 252, 308, 311, 322, 325, 329 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Департаменту фінансів Одеської міської ради про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук