Ухвала

від 10.10.2024 по справі 420/4537/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №420/4537/19

адміністративне провадження №К/9901/18755/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі № 420/4537/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування наказу ,

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі також позивачка) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства культури України (далі також відповідач та/або Міністерство), у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2007 року № 662/0/16-07 в частині занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення житлового будинку за адресою розташування: місто Одеса, Воронцовський провулок (Краснофлотський) 5, як пам`ятки архітектури та містобудування (охоронний №-4-Од).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року замінено відповідача правонаступником - Міністерством культури та інформаційної політики України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року скасовано та ухвалено постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 року № 662/0/16-07 в частині занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення житлового будинку за адресою розташування: місто Одеса, Воронцовський провулок (Краснофлотський) 5, як пам`ятки архітектури та містобудування (охоронний №-4-Од).

30 липня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

30 вересня 2020 року від позивачки надійшов відзив на касаційну скаргу, у якій просить постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Водночас 30 вересня 2020 року від позивачки надійшло клопотання про закриття касаційного провадження.

В обґрунтування клопотання позивачкою зазначено, що відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції -з січня 2018 року; у судах першої інстанції - 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з січня 2020 року.

В свою чергу, відповідно до статті 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені випадки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних справах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Вважає, що самопредставництво Міністерства культури та інформаційної політки України на підставі частини четвертої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) в редакції Закону № 390 -ІХ від 18 грудня 2019 року є порушенням Основного Закону України.

Розглянувши заявлене вище клопотання про закриття касаційного провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, відповідно до якого розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший названого пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий цього самого пункту).

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX розширені випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені», а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».

Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, з аналізу статті 55 КАС України висновується таке:

1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;

2) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);

3) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.

Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Отже, КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.

Колегія суддів зазначає, що положення Конституції України, на які покликається позивачка, не виключають інститут самопредставництва, а визначають коло осіб, які можуть бути представниками у суді.

В межах цієї справи касаційну скаргу підписано та подано виконуючим обов`язки державного секретаря Міністерства культури та інформаційної політики України Петраковим Я.В. в порядку самопредстваництва.

Повноваження зазначеної особи в порядку самопредстваництва перевірені судом під час відкриття касаційного провадження.

За такого правового регулювання, підстави для закриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 55, 355 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі № 420/19303/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа