Ухвала

від 11.10.2024 по справі 712/9892/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9892/24

Провадження 1-кп/712/729/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий / суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114 2 , ч. 1 ст. 436 2 , ч. 3 ст. 436 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114 2 , ч. 1 ст. 436 2 , ч. 3 ст. 436 2 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . Своє клопотання обґрунтовує тим, що продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисники в судовому засіданні просили обрати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, вважають, що ризики передбачені ст. 177 КПК України є надуманими та не підтверджені належними доказами.

ОСОБА_4 підтримав захисників.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, вважає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду від 28.08.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії, який спливає 26.10.2024.

Як вбачається з клопотання про продовження запобіжного заходу, позиція прокурора зводиться до того, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати та не змінилися.

За змістом положень ст.ст. 177, 178КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, та з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 діянь, як вони сформульовані у обвинуваченнях, суд приходить до висновку про те, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: це переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, які з об`єктивних причин не допитані, вчинення інших кримінальних правопорушень. Виходячи з вказаних міркувань такі ризики є реальним та існуючими, тому наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Водночас відповідно до ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261,402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні.

Тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого на даній стадії кримінального провадження інших більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків та судових рішень.

Щодо доводів сторони захисту про можливість зміни обвинуваченій вказаного запобіжного заходу на більш м`який, то необхідно відзначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Одні лише доводи захисника про зміну вказаного запобіжного заходу на більш м`який не можуть бути єдиною беззаперечною підставою, для зміни йому запобіжного заходу з урахуванням встановлених конкретних обставин даної справи.

З цих підстав заявлені захисниками клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 05.12.2024, включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб у частині запобіжного заходу.

Повний текст ухвали буде проголошений 11.10.2024 о 12:00 год.

Головуючий ОСОБА_1