Ухвала

від 30.01.2025 по справі 712/9892/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9892/24

Провадження 1-кп/712/376/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий / суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114 2 , ч. 1 ст. 436 2 , ч. 3 ст. 436 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114 2 , ч. 1 ст. 436 2 , ч. 3 ст. 436 2 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . Своє клопотання обґрунтовує тим, що продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні просили змінити запобіжний захід ОСОБА_4 на більш м`який, або застосувати заставу, посилаючись на недоведеність ризиків.

ОСОБА_4 підтримав думку захисників, просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, вважає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді триманні під вартою відносно обвинуваченого, не зменшилися.

За змістом положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, та з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 діянь, як вони сформульовані у обвинуваченнях, що містять ознаки небезпечного характеру, оскільки можуть завдати реальної та значної шкоди обороноздатності України, що може призвести до тяжких наслідків, зокрема зруйнування чи пошкодження військових об`єктів та об`єктів інфраструктури, суд приходить до висновку про те, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: це переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, які з об`єктивних причин не допитані, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Виходячи з вказаних міркувань такі ризики є реальним та існуючими, тому наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.

За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином ризики, які слугували підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 не відпали, а можливість застосування альтернативних запобіжних заходів обвинуваченому не взмозі гарантувати його належну поведінку, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, тому наявна необхідність у збереженні такого запобіжного заходу із визначенням строку. Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора, про продовження запобіжного заходу тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на свідків, які з об`єктивних причин не допитані; тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Крім того, перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам.

Враховуючи характер пред`явленого обвинувачення, особу обвинуваченого, суд вважає, що є достатньо підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою без визначення застави. Підстав для зміни, скасування чи обрання більш м`якого запобіжного заходу на цей час не встановлено.

Будь-якихобставин,які бисвідчили проте,що застосованийзахід забезпеченнякримінального провадженняу виглядітримання підвартою,не виправдовуєтакий ступіньвтручання управа ісвободи обвинуваченого,судом наданому етапі,не встановленота недоведено обвинуваченимта йогозахисниками.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 28.03.2025, включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб.

Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2025 о 10:00 год.

Головуючий ОСОБА_1