Постанова

від 25.09.2024 по справі 925/1473/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Справа№ 925/1473/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Поліщука В.Ю.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 (суддя Дорошенко М.В., повний текст ухвали складено та підписано - 19.06.2024)

за заявою ОСОБА_1

про банкрутство приватного підприємства «Лідер - Транс»

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 (суддя Дорошенко М.В., повний текст ухвали складено та підписано - 19.06.2024) заяву Черкаської міської ради від 26.04.2024 №4469-01-21 з грошовими вимогами до приватного підприємства «Лідер - Транс» у справі № 925/1473/23 задоволено повністю; визнано поточні вимоги Черкаської міської ради до приватного підприємства «Лідер - Транс» на суму 1 168 513,93 грн, в тому числі: 6 056,00 грн судового збору першої черги задоволення; 1 162 457,93 грн боргу з орендної плати за землю четвертої черги задоволення; заяву Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 16.05.2024 №3644/5/2300130204 з грошовими вимогами до приватного підприємства «Лідер - Транс» у справі № 925/1473/23 залишено без задоволення; грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до приватного підприємства «Лідер - Транс» на суму 341 472,41 грн відхилено.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 142 Конституції України, ст.ст. 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст. 181 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 93, 206 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), ст.ст. 14, 269, 270, 288, 289 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), ст.ст. 1, 7, 13, 15, 21, 24 Закону України «Про оренду землі» та мотивоване тим, що з дня набуття Приватним підприємством «Лідер-Транс» права власності на закінчений будівництвом об`єкт - трансформаторну підстанцію та будівлю охорони, до цього підприємства перейшло право оренди цієї земельної ділянки і саме воно й стало стороною - орендарем за договором оренди землі від 15.09.2022, а оскільки строки сплати Приватним підприємством «Лідер-Транс» орендної плати за землю за договором оренди землі від 15.09.2022 за листопад, грудень 2023 року та січень, лютий 2024 року настали після дня відкриття провадження у справі № 925/1473/23, то заявлені Черкаською міською радою грошові вимоги до боржника у цій справі виникли після відкриття провадження у справі № 925/1473/23, відтак, в силу ст. 1 КУзПБ є поточними вимогами.

Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що і Черкаська міська рада, і Головне управління ДПС у Черкаській області включили до своїх грошових вимог до Приватного підприємства «Лідер - Транс» одну й ту ж саму суму заборгованості з орендної плати за землю комунальної власності за грудень 2023 року за договором оренди землі від 15.09.2022 у розмірі 335 416,41 грн, тільки Черкаська міська рада - як заборгованість, що виникла із невиконання боржником зобов`язання за договором оренди землі від 15.09.2022 щодо сплати орендної плати за землю комунальної власності, а Головне управління ДПС у Черкаській області - як податкову заборгованість з орендної плати за землю комунальної власності.

Разом з тим, плата за землю може справлятися як у формі земельного податку, так і у формі орендної плати, при цьому одночасне стягнення такої плати і як земельного податку, і як орендної плати чинним законодавством не передбачено.

Відтак, враховуючи вищевикладене, а також те, що Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області не є стороною договору оренди землі від 15.09.2022 та не є власником земельної ділянки, тому в останнього відсутні повноваження стягувати орендну плату за землю за вказаним договором оренди земельної ділянки, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області з грошовими вимогами до Приватного підприємства «Лідер - Транс».

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 16.05.2024 №3644/5/2300130204 з грошовими вимогами до Приватного підприємства «Лідер - Транс» у справі № 925/1473/23.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом під час постановлення оскаржуваного судового рішення помилково застосовано приписи ст. 24 Закону України «Про оренду землі», оскільки як вбачається з норм ПК України, які наводить і суд в ухвалі від 18.06.2024, даний платіж є місцевим податком, а відтак, слід застосовувати ст.ст. 5, 41 ПК України.

Як зазначає скаржник, оскільки орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є податком, враховуючи пріоритет норм податкового законодавства і виключні повноваження податкового органу щодо стягнення податкового боргу, а також те, що сума боргу заявлена ГУ ДПС самостійно визначена в податковій декларації, застосування інших норм права до податкових правовідносин суперечить прямим нормам матеріального права.

Крім того, на переконання скаржника, саме контролюючий орган ГУ ДПС уповноважений перевіряти правильність визначення податкового зобов?язання та застосовувати фінансові санкції за його порушення, а отже задоволення заяви Черкаської міської ради зумовлює неправильне визначення суми податкового боргу, що матиме наслідком втрати бюджету.

Також не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23; скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені заяви Черкаської міської ради відмовити повністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що на момент введення процедури розпорядження майном боржника Приватного підприємства «Лідер - Транс», уже існувала заборгованість у розмірі 17 897,92 грн, як різниця між сумами за листопад 2023 року 353 314,33 (нова нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) - 335 416,41 (сплачена сума боржником) = 17 897,92 грн, проте після відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Лідер - Транс», кредитор Черкаська міська рада не зверталась із заявою про визнання кредитором.

Поміж іншого, на переконання скаржника, враховуючи норми ст. 41 КУзПБ, нарахування Черкаською міською радою заборгованості по оренді за грудень 2023 року та січень-лютий 2024 року в сумі 1 144 559,55 грн є неправомірним, а отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимог кредитора Черкаської міської ради.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

23.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Черкаської міської ради надійшла заява, відповідно до якої остання просить суд, відмовити у задоволенні апеляційних скарг Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області та ОСОБА_1 , а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 02.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Слід зазначити, що суддя Поляков Б.М. перебував на лікарняному з 08.07.2024 по 11.07.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 925/1473/23 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1473/23 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство Приватного підприємства «Лідер - Транс»; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 925/1473/23 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

22.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1473/23.

Також слід зазначити, що головуючий суддя (суддя - доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 22.07.2027 по 04.08.2024 (включно), суддя Поляков Б.М. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 02.08.2024 та суддя Остапенко О.М. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 16.08.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2555/24 від 05.08.2024 у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/1473/23.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поліщук В.Ю., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 925/1473/23, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/1473/23 за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 призначено на 25.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 925/1473/23, поміж іншого, апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 залишено без руху.

19.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області надійшло клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 925/1473/23 строком на 14 днів.

Разом з тим, слід зазначити що суддя Поляков Б.М. перебував у відрядженні з 19.08.2024 по 23.08.2024 (включно).

22.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області надійшло клопотання з додатками.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 925/1473/23, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/1473/23; об`єднано апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 постановлено здійснити разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 та призначено на 25.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 925/1473/23, зокрема, задоволено клопотання представника Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Явка представників учасників справи

Учасники справи у судове засідання 25.09.2024 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що 19.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засідання без участі скаржника-кредитора.

Також, 25.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Приватного підприємства «Лідер - Транс», арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Необхідно вказати, що копії ухвал Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та 27.08.2024 у справі № 925/1473/23 було надіслано учасникам справи в електронний кабінет та засобами поштового зв?язку, що підтверджується довідками про доставку електронного документа та відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення/поверненнями.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.12.2023 за заявою ОСОБА_1 відкрито провадження у справі № 925/1473/23 про банкрутство Приватного підприємства «Лідер - Транс»; визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до боржника в сумі 2 310 000,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника та процедуру розпорядження його майном на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мисана Василя Миколайовича.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі № 925/1473/23, поміж іншого, визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а саме вимоги ОСОБА_1 в сумі 2 310 000,00 грн четвертої черги задоволення.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1473/23 визнано Приватне підприємство «Лідер - Транс» банкрутом; відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича.

15.03.2024 на офіційному сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було розміщено повідомлення про визнання Приватного підприємства «Лідер - Транс» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

26.04.2024 до Господарського суду Черкаської області від Черкаської міської ради надійшла заява від 26.04.2024 №4469-01-21 з грошовими вимогами до боржника на суму 1 168 513,93 грн у справі №925/1473/23 про банкрутство Приватного підприємства «Лідер - Транс».

27.05.2024 до Господарського суду Черкаської області від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшла заява від 16.05.2024 №3644/5/2300130204 з грошовими вимогами до боржника на суму 341 472,41 грн у справі № 925/1473/23 про банкрутство Приватного підприємства «Лідер - Транс».

За наслідками розгляду вищевказаних кредиторських заяв, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області та ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 1 КУзПБ визначено:

грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов`язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом;

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64цього Кодексу.

Як зазначалось вище, 26.04.2024 до Господарського суду Черкаської області від Черкаської міської ради надійшла заява від 26.04.2024 №4469-01-21 з грошовими вимогами до боржника на суму 1 168 513,93 грн у справі №925/1473/23 про банкрутство Приватного підприємства «Лідер - Транс».

Слід зазначити, що вимоги Черкаської міської ради до боржника - Приватного підприємства «Лідер - Транс» у справі № 925/1473/23 на суму 1 168 513,93 грн включають:

- 1 162 457,93 грн боргу з орендної плати за землю комунальної власності за договором оренди землі від 15.09.2022, в тому числі: 17 898,98 грн залишок боргу з орендної плати за землю за листопад 2023 року; 368 974,71 грн боргу з орендної плати за землю за грудень 2023 року; 387 792,42 грн боргу з орендної плати за землю за січень 2024 року і 387 792,42 грн боргу з орендної плати за землю за лютий 2024 року;

- 6 056,00 грн судового збору, сплаченого за подання до господарського суду заяви Черкаської міської ради від 26.04.2024 № 4469-01-21 з грошовими вимогами до банкрута.

Так, заборгованість з орендної плати за землю комунальної власності виникла внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за користування земельною ділянкою комунальної власності за договором оренди землі від 15.09.2022, предметом якого є земельна ділянка комунальної власності площею 0,57 га з кадастровим номером 7110136400:01:005:0031, яка знаходиться у м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 77.

Вказаний договір оренди землі від 15.09.2022 було укладено між Черкаською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерпостачбуд» (орендар) строком на 49 років.

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27.09.2022 №310898607 державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:005:0031 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерпостачбуд» на підставі договору оренди землі від 15.09.2022 була проведена 23.09.2022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2520883071080, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 47975009.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.11.2023 №353041322:

- 04.07.2023 була проведена державна реєстрація права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерпостачбуд» на закінчений будівництвом об`єкт - трансформаторну підстанцію та будівлю для охорони (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2760572971080), розташований на орендованій за договором оренди землі від 15.09.2022 земельній ділянці площею 0,57 га з кадастровим номером 7110136400:01:005:0031;

- 22.09.2023 на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2023 була проведена державна реєстрація права власності Приватного підприємства «Лідер - Транс» на закінчений будівництвом об`єкт - трансформаторну підстанцію та будівлю для охорони (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2760572971080), розташований на орендованій за договором оренди землі від 15.09.2022 земельній ділянці площею 0,57 га з кадастровим номером 7110136400:01:005:0031, і припинення речового права Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерпостачбуд» на цей об`єкт нерухомого майна.

В силу ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Таким чином, з 22.09.2023 дня набуття Приватним підприємством «Лідер - Транс» права власності на закінчений будівництвом об`єкт - трансформаторну підстанцію та будівлю для охорони (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2760572971080), розташований на орендованій за договором оренди землі від 15.09.2022 земельній ділянці площею 0,57 га з кадастровим номером 7110136400:01:005:0031, до цього підприємства перейшло право оренди цієї земельної ділянки і саме воно й стало стороною орендарем за договором оренди землі від 15.09.2022.

Необхідно вказати, що наданий Черкаською міською радою разом із заявою від 26.04.2024 № 4469-01-21 розрахунок заборгованості Приватного підприємства «Лідер - Транс» з орендної плати за землю за договором оренди землі від 15.09.2022 відповідає умовам цього договору та чинному законодавству і є правильним.

При цьому, строки сплати Приватним підприємством «Лідер - Транс» орендної плати за землю за договором оренди землі від 15.09.2022 за листопад, грудень 2023 та січень, лютий 2024 року настали після 07.12.2023 дня відкриття провадження у справі № 925/1473/23, тобто заявлені Черкаською міською радою грошові вимоги до боржника у цій справі виникли після відкриття провадження у справі № 925/1473/23, а відтак, в силу статті 1 КУзПБ є поточними вимогами.

Також, як зазначалось вище, 27.05.2024 до Господарського суду Черкаської області від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшла заява від 16.05.2024 № 3644/5/2300130204 з грошовими вимогами до боржника на суму 341 472,41 грн у справі № 925/1473/23 про банкрутство Приватного підприємства «Лідер - Транс».

Слід зазначити, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області до боржника - Приватного підприємства «Лідер - Транс» у розмірі 335 416,41 грн становлять суму заборгованості боржника зі сплати орендної плати за землю комунальної власності за договором оренди землі від 15.09.2022 за грудень 2023 року як місцевого податку згідно з поданою боржником податковою декларацією з плати за землю від 12.10.2023 №9267706554 по строку сплати 30.01.2024.

Отже з наведеного вбачається, що і Черкаська міська рада, і Головне управління ДПС у Черкаській області включили до своїх грошових вимог до Приватного підприємства «Лідер - Транс» одну й ту ж саму суму заборгованості з орендної плати за землю комунальної власності за грудень 2023 року за договором оренди землі від 15.09.2022 у розмірі 335 416,41 грн, тільки Черкаська міська рада - як заборгованість, що виникла із невиконання боржником зобов`язання за договором оренди землі від 15.09.2022 щодо сплати орендної плати за землю комунальної власності, а Головне управління ДПС у Черкаській області - як податкову заборгованість з орендної плати за землю комунальної власності.

За змістом ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Приписами ч. 1 ст. 181 ЦК України визначено, що земельна ділянка є об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Положеннями ст. 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Нормами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що однією з істотних умов договору оренди, згоди щодо якої має досягнути місцева рада та орендар земельної ділянки, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

В силу ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок це - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

У відповідності до п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: 1) на праві постійного користування; 2) на умовах оренди.

Разом з тим, за змістом п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Приписами п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2).

Водночас, відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Таким чином, законодавцем визначено, що плата за землю може справлятися як у формі земельного податку, так і у формі орендної плати. При цьому, одночасне стягнення такої плати і як земельного податку і як орендної плати зазначеною нормою закону не передбачено.

Нормами п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою та справляння якого здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.

Статтею 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Положеннями п. 288.4 ст. 288 ПК України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Типовий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

Враховуючи системний аналіз вищезазначених норм законодавства, наявні підстави для висновку про те, що орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі, ч. 1 ст. 13, ст.ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», абз. 1 п. 289.1 ст. 289 ПК України.

До того ж, аналіз вказаних вище положень законодавства свідчить про те, що обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням. Якщо орендар земельної ділянки не сплачує орендну плату, то згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі» місцева рада як орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

При цьому, Головне управління ДПС у Черкаській області не є стороною договору оренди землі від 15.09.2022 та не є власником земельної ділянки, а відтак, у останнього відсутні повноваження стягувати орендну плату за землю за вказаним договором оренди землі.

Близькі за змістом висновки щодо застосування п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269 ПК України при поданні податковим органом кредиторських вимог у провадженні у справі про банкрутство, які виникли з договірних відносин між боржником та органами місцевого самоврядування, є усталеними та неодноразово відображалися у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21, від 26.04.2023 у справі № 910/18544/21, від 27.09.2023 у справі № 910/15043/21, від 04.06.2024 у справі № 921/110/23.

Відтак, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.05.2024 № 3644/5/2300130204 з грошовими вимогами до боржника на суму 341 472,41 грн у справі № 925/1473/23 про банкрутство Приватного підприємства «Лідер - Транс».

За змістом ч. 1 ст. 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що поточні вимоги Черкаської міської ради до боржника у сумі 1 168 513,93 грн підлягають визнанню, з такою черговістю їх задоволення: 6 056,00 грн судового збору -перша черга та 1 162 457,93 грн боргу з орендної плати за землю - четверта черга.

При цьому, твердження апеляційних скарг не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23, а отже, у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційних скарг колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин, решту аргументів скаржників, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області та ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційних скарг, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 залишити без змін.

3. Справу № 925/1473/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

В.Ю. Поліщук