Ухвала

від 19.11.2024 по справі 925/1473/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1473/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Отрюх Б.В., Поляков Б.М., Поліщук В.Ю.)

у справі №925/1473/23

за заявою ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Лідер - Транс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі ГУ ДПС у Черкаській області) 30.10.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 щодо розгляду, зокрема, кредиторських вимог ГУ ДПС у Черкаській області до Приватного підприємства "Лідер - Транс". Також скаржник просить Верховний Суд поновити строк на касаційне оскарження та передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4, 6 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 справі № 925/1473/23 заяву Черкаської міської ради з грошовими вимогами до приватного підприємства "Лідер - Транс" у справі № 925/1473/23 задоволено повністю; визнано поточні вимоги Черкаської міської ради до приватного підприємства "Лідер - Транс" на суму 1168513,93 грн, в тому числі: 6056,00 грн судового збору першої черги задоволення; 1162457,93 грн боргу з орендної плати за землю четвертої черги задоволення; заяву Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 16.05.2024 №3644/5/2300130204 з грошовими вимогами до приватного підприємства "Лідер - Транс" у справі № 925/1473/23 залишено без задоволення; грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до приватного підприємства "Лідер - Транс" на суму 341472,41 грн відхилено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23 залишено без змін.

У описовій частині касаційної скарги ГУ ДПС у Черкаській області зазначає про оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 2.09.2024, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1473/23, а у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023, та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити заяву ГУ ДПС у Черкаській області про визнання кредиторських вимог в повному обсязі.

Таким чином, вищевказані вимоги касаційної скарги не можуть бути визнані такими, що відповідають п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки касаційна скарга та, зокрема, її прохальна частина не містить чітких та однозначних вимог щодо оскаржуваних судових рішень у справі.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у ст. 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень у справі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. При поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права, щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

ГУ ДПС у Черкаській області, звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки висновкам Верховного Суду у справах про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, зокрема в постанові №640/25601/20 від 21.02.2024. Також, скаржник зазначив, що існує необхідність відступити від висновків Касаційного господарського суду від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21, від 26.04.2023 у справі № 910/18544/21, від 27.09.2023 у справі № 910/15043/21, від 04.06.2024 у справі № 921/110/23 оскільки вони суперечать нормам матеріального права та висновкам Касаційного адміністративного суду.

Проте касаційна скарга ГУ ДПС у Черкаській області подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

З огляду на викладене касаційна скарга ГУ ДПС у Черкаській області підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та подання до суду уточнення вимог касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень у справі.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Клопотання скаржника щодо поновлення строку на касаційне оскарження та передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 925/1473/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере