Рішення

від 25.09.2024 по справі 906/189/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/189/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Цеміна Н.Ю. - службове посвідчення №071195 від 01.03.2023,

від позивача-1: Ковальов О.Р. - діє на підставі виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ від 15.04.2024,

від позивача-2: Лазаренко О. М. - діє на підставі виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ,

від відповідача: Томчук В.О. - адвокат, ордер серії АМ № 1086660 від 01.05.2024,

Кужель З. П. - адвокат, ордер серії АМ № 1082018 від 08.04.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Державної екологічної інспекції Поліського округу

2) Коростенської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Луг"

про стягнення 8 313 837,29 грн.

В судовому засіданні 20.09.2024 оголошувалась перерва до 25.09.2024 о 10:00 год.

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Коростенської міської ради 8 313 837,29 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що після передання в користування відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером 1822386600:09:000:0055 згідно договору оренди землі № 202 від 25.05.2021, здійснено вирубку 4368 дерев без відповідних дозвільних документів, чим спричинено Коростенській міській раді шкоду в сумі 8 313 837,29 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

25.04.2024 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що згідно договору оренди землі № 202 від 25.05.2021, укладеним між Коростенською міською радою та ТОв "Агро Луг", об`єктом оренди є земельна ділянка площею 27,2710 га з кадастровим номером 1822386600:09:000:0055, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також договір визначає, що орендована земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Тому, на думку відповідача, позивачем не доведено факт наявності кількості дерев, що були наявні на момент передачі земельної ділянки в оренду.

Також відповідач звертав увагу суду на те, що на підтвердження вчинення відповідачем правопорушення, яким позивачу-2 задано збитків, суду надано протокол огляду місце події від 25.01.2022 складеного за фактом незаконної порубки лісових насаджень. Проте, відповідач зауважує, що протокол огляду місця події не містить даних, за якими можна ідентифікувати точне місцезнаходження земельної ділянки, де здійснювались слідчі дії (як-то кадастровий номер, межі земельної ділянки, тощо), прив`язки визначених географічних координат до місця розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 1822386600:09:000:0055, кількості зрізаних та наявних дерев на момент огляду місця події.

Крім наведеного, відповідач зауважив, що спеціалістів ДЕІ Поліського округу залучено лише 15.11.2022 (через майже 11 місяців), якими складено лише прогнозований розрахунок розміру шкоди, який, в свою чергу, має бути підтверджений інженерно-екологічною експертизою, яка в матеріалах справи відсутня.

Водночас, відповідач піддавав сумніву нарахований розмір шкоди, оскільки такий проводився у відповідності до Постанови КМУ від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", хоча згідно даних ГУ ДГК в Житомирській області, визначених в наказі від 04.12.2020 № 33-ОТГ дана земельна ділянка є не залісненою.

Також відповідач відзначав, що знищені насадження так само можна віднести і до групи дерев на сільськогосподарських угіддях, які не відносяться до лісового фонду (ст. 4 ЛК України).

01.05.2024 до суду від прокуратури надійшов відзив на позов, в якому визначено, що згідно договору № 202 від 25.05.2021, об`єктом оренди є земельна ділянка площею 27,2710 га з кадастровим №1822386600:09:000:0055, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.п. 1 договору).

Також прокурор звертав увагу на те, що відповідно до п. 5 договору, орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до цільового призначенням, умов договору та вимог чинного законодавства. Орендована земельна ділянка після закінчення дії Договору повинна знаходиться не в гіршому стані як до підписання договору, Орендар несе повну відповідальність за збереження стану земельної ділянки.

Разом із тим, орендар ТОВ "Агро Луг" в порушення умов договору оренди та вимог екологічного законодавства при використанні спірної земельної ділянки, товарним сільськогосподарським виробництвом не займався. Проте, на території орендованої земельної ділянки з кадастровим номером проводив незаконну вирубку дерев різних порід. Для цих цілей ТОВ "Агро Луг" та ФОП Грищенком С.В. укладено договір про надання відповідних послуг.

Водночас, прокурор відзначив, що ТОВ "Агро Луг" до Коростенської міської ради щодо наміру видалення дерев на орендованій земельній ділянці сільськогосподарського призначення не зверталися, позивач-2 дозволу на вирубку дерев не давав.

Крім наведеного, прокурор зазначив, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.06.2023 задоволено позов керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах Коростенської міської ради до ТОВ "Агро Луг" про розірвання договору оренди землі площею 27,2710 га у зв`язку із порушенням вимог природоохоронного законодавства при її використанні (використання земель не за цільовим призначенням).

Також прокурор посилався на положення ч. 1 ст. 57-1 ЗК України, норми Лісового Кодексу України в доведення наявності статусу лісу у вирубаних дерев на орендованій земельній ділянці.

На спростування посилань відповідача щодо суттєвого проміжку часу між проведенням огляду місця події та проведеним обстеженням земельної ділянки спеціалістами ДЕІ Поліського округу, прокурор звертав увагу на те, що на спірну земельну ділянку Коростенським міськрайонним судом накладено 10.02.2022 арешт і з того часу незаконна вирубка дерев унеможливилась.

Вина та протиправна поведінка ТОВ "Агро Луг", на думку прокурора, полягає у тому, що всупереч вимог законодавства товариство не виконало обов`язок щодо охорони і збереження насаджень, внаслідок чого здійснено незаконну рубку дерев, чим спричинено шкоду, розрахунок розміру якої здійснено компетентною особою відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, у зв`язку з чим всі елементи цивільного правопорушення у даному випадку наявні та підтверджуються матеріалами справи.

Зазначене і є підставою для стягнення з відповідача заподіяної шкоди.

19.06.2024 від прокуратури надійшли додаткові пояснення, з яких вбачається, що розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок порубки дерев проведено відповідно до Постанови КМУ від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Такий розрахунок проведено Державною екологічною інспекцією в рамках кримінального провадження № 42022062350000021, на підставі проведених оглядів місць незаконних порубок та перелікових відомостей, копії яких долучені до справи. Подати такі матеріали раніше прокуратура була позбавлена можливості, оскільки не мали доступу до матеріалів кримінального провадження через перебування останніх у експерта ЖВ КНДІСЕ.

15.07.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення, згідно яких останній звертав увагу на те, що огляд та оформлення за результатами огляду місцевості протоколу не може вважатися доконаним фактом вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, відповідач зазначив, що перелікові відомості, протокол огляду місця події містять неточності в частині зазначення кількості зрізаних дерев, зазначеними координатами, використаних вимірювальних засобів.

За наведених обставин, відповідач вважає, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази.

16.07.2024 до суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи.

24.09.2024 через систему "Електронний суд" від ДЕІ Поліського округу до суду надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача-1 ДЕІ Поліського округу позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-2 Коростенської міської ради позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Також зазначив, що позов прокурором подано передчасно, позовні вимоги вважає необґрунтованими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Головного управління Держгеокадастру Житомирській області від №33-ОТГ Коростенській міській раді Житомирської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2960,1432 га, що розташовані за межами населених пунктів Коростенської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області, згідно з актом приймання передачі (а.с. 174 том 1).

Згідно з актом приймання - передачі від 04.12.2020 вказані земельні ділянки, зокрема: земельну ділянку з кадастровим номером 1822386600:09:000:0055 площею 27,2710 га передано Коростенській міській раді (а.с. 175-181 том 1).

Рішенням IV сесії VIII скликання Коростенської міської ради №218 від 25.02.2021 визначено перелік земельних ділянок комунальної форми власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами пунктів Коростенської міської територіальної громади для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами. Також даним рішенням надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зазначених в додатку до даного рішення на "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01)", зокрема і земельної ділянки кадастровий номер 1822386600:09:000:0055 площею 27,2710 га (а.с. 141-142 том 1).

В подальшому, 01.03.2021 між Коростенською міською радою (позивач-2/організатор аукціону) та Житомирською товарною агропромисловою біржою (виконавець) укладено договір про підготовку лоту до продажу права оренди на земельні ділянки на земельних торгах (аукціоні) та проведення земельних торгів (аукціону), згідно умов якого виконавець здійснював підготовку лоту до продажу на земельних торгах (аукціоні) права оренди на земельну ділянку, що розташована в Житомирській області, Коростенський район, Хотинівська сільська рада, кадастровий номер 1822386600:09:000:0055, площею 27,2710 га.

На замовлення Житомирської товарної агропромислової біржі ФОП Гераймовичем Р.П. виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею 27,2710 га кадастровий номер 1822386600:09:000:0055.

Рішенням V сесії VIII скликання Коростенської міської ради № 313 від 15.04.2021 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, і земельної ділянки площею 27,2710 га кадастровий номер 1822386600:09:000:0055 (а.с. 155-157 том 1).

Згідно відомостей Державного земельного кадастру (а.с. 158-163 том 1) земельна ділянка за кадастровим номером 1822386600:09:000:0055, площею 27,2710 га віднесена до земель сільськогосподарського призначення (001.01 рілля) за цільовим використанням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва сільськогосподарських угідь - рілля.

Згідно протоколу земельних торгів №46/25-05-21 від 25.05.2021, переможцем торгів з права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1822386600:09:000:0055 площею 27,2710 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Луг".

За результатами земельних торгів, 25.05.2021 між Коростенською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Агро Луг" (орендар/відповідач) укладено договір оренди землі №202 (а.с. 15-19 том 1), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів Коростенської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області, кадастровий номер 1822386600:09:000:0055, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1 Договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 27,2710 га (п.п. 2.1. договору).

Згідно п.п. 3.1. договору останній укладено на строк 10 років без пролонгації. Дата закінчення строку дії договору оренди землі обчислюються від дати його укладення, а право оренди виникає з моменту державної реєстрації (п.п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 5 договору, орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до цільового призначенням, умов договору та вимог чинного законодавства. Орендована земельна ділянка після закінчення дії договору повинна знаходиться не в гіршому стані як до підписання договору, Орендар несе повну відповідальність за збереження стану земельної ділянки.

Пунктом 3 розділу 8 договору визначено, що орендар має право самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов договору та чинного законодавства.

Згаданий договір оренди 07.06.2021 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 58645234 від 09.06.2021 (а.с. 20-21 том 1).

Так, на території земельної ділянки з кадастровим номером 1822386600:09:000:0055 площею 27,2710 знаходяться зелені насадження - дерева різних порід, порубка яких має місце за межами сіл Граби та Злобичі Коростенського району.

Протоколом огляду місця події від 25.01.2022 з фото таблицями до нього (а.с. 22-28 том 1), встановлено, що на земельній ділянці між населеними пунктами Злобичі та Граби Коростенського району (за координатами 50.862508*28.732776), ділянка площею близько 2 га, дерева частково вирізані, частково земельна ділянка залишається з наявними на ній насадженнями породи "сосна" та "береза". В одному секторі під сніговим покривом знаходяться пні від зрізаних дерев, осип стружки. В другому секторі на сніговому покриві виявлено залишки від зрізаних дерев, під якими знаходяться пні від зрізаних дерев та осип стружки. Верхні залишки від зрізаних дерев перебувають у свіжозрізаному стані, голки на гілках зелені, не засохлі. Осип стружки свіжий. Також зазначеною процесуальною дією на узбіччі автодороги Злобичі Граби навпроти першого сектору зафіксовано 2 автомобілі, які частково були завантажені колодами зрізаних дерев породи "сосна" та "береза".

Коростенською окружною прокуратурою 27.01.2022 відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022062350000021 від 27.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України (а.с. 20 том 3).

Ухвалами слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.02.2022 та від 02.01.2023, справа №279/905/22, на земельну ділянку з кадастровим номером 1822386600:09:000:0055 накладено арешт, в тому числі заборону здійснювати порубку дерев та чагарників (а.с. 29-35).

В ході досудового розслідування на підставі постанови про залучення спеціаліста від 15.11.2022, спеціалістами Державної екологічної інспекції Поліського округу проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1822386600:09:000:0055 в межах кримінального провадження №42022062350000021 від 27.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України.

За результатом обстеження згаданої земельної ділянки проведено заміри пнів зрубаних дерев із занесенням відповідних даних в польові-перелікові відомості.

В подальшому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" проведено розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок порубки дерев, загальний розмір якої становить 8 313 837,29 грн.

В послідуючому рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.06.2023 задоволено позов керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах Коростенської міської ради до ТОВ "Агро Луг" про розірвання договору оренди землі площею 27,2710 га у зв`язку із порушенням вимог природоохоронного законодавства при її використанні.

З метою захисту прав та інтересів позивачів прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1,2ч. 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч. 4ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7);

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38);

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39);

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40);

-прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).

Позивачами у цій справі визначеноДержавну екологічну інспекцію Поліського округу та Коростенську міську раду.

Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, до повноважень Державної екологічної інспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

З урахуванням викладеного, територіальним органом Держекоінспекції на території Житомирської області є Державна екологічна інспекція Поліського округу.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу , тощо.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).

Державна екологічна інспекція Поліського округу, відповідно до Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 20.02.2023 № 32, в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Відповідно до п.п. 5, 9 ч. 2 розділу II цього Положення, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, зокрема вимог охорони, утримання і використання зелених насаджень, лісів (пошкодження дерев і чагарників).

Частинами 9, 10 розділу II Положення передбачено, що Держекоінспекція розраховує розмір збитків, шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виступає позивачем та відповідачем у судах, тощо.

Проте, Державною екологічною інспекцією Поліського округу, як органом контролю, не вжито жодних дій щодо стягнення шкоди, завданої відповідачем незаконною порубкою дерев, хоча про вчинення незаконної порубки було відомо позивачу-1 з лютого 2023 року.

Зазначене свідчить про неналежне здійснення Державною екологічною інспекцією Поліського округу повноважень щодо захисту інтересів держави.

Коростенською окружною прокуратурою листом від 15.11.2023 за вих. № 52-10657вих-23 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" поінформовано Державну екологічну інспекцію Поліського округу про наявні факти порушення вимог природоохоронного законодавства, заподіяння відповідної шкоди, та необхідність вжиття відповідних заходів реагування щодо їх усунення, у тому числі шляхом звернення з цих питань до суду. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено, що у випадку невжиття заходів до стягнення заподіяної шкоди, органами прокуратури вирішуватиметься питання щодо ініціювання відповідного позову в інтересах держави самостійно.

В свою чергу, Державною екологічною інспекцією Поліського округу листом від 04.12.2023 повідомлено окружну прокуратуру, що заходи позовного характеру щодо відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, не здійснювались. Також ДЕІ просила вжити заходів представницького характеру Коростенською окружною прокуратурою.

Позивачем-2 прокурором визначено Коростенську міську раду.

Відповідно до ч. Іст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імен і в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені іКонституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з приписамист. 18-1 вказаного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, зокрема звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень та забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Визначаючи позивача та отримувача коштів за завдану шкоду варто дотримуватися ст. ст.42,47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до яких фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок державного бюджету України та місцевих бюджетів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

При цьому, згідно із п. 7 ч. З ст.29та п. 4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу Українисуми шкоди підлягає стягненню із врахуванням наступного розподілу: 50 відсотків - до спеціального фонду місцевого бюджету сільської ради, на території якого вчинено правопорушення; 20 відсотків - до спеціального фонду обласного бюджету та 30 відсотків - до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як зазначено вище, незаконну порубку дерев здійснено на земельній ділянці комунальної власності, що розташована на території Коростенської територіальної громади, Коростенського району, Житомирської області.

Відповідно до ст. 33 Закону України Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Коростенською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 15.11.2023 проінформовано Коростенську міську раду про порушення вимог природоохоронного законодавства та заподіяння шкоди. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено, що у випадку невжиття заходів до стягнення заподіяної шкоди, органами прокуратури вирішуватиметься питання щодо ініціювання відповідного позову в інтересах держави самостійно.

Коростенською міською радою листом від 11.12.2023 повідомлено окружну прокуратуру, що заходи позовного характеру щодо відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, не здійснювались.

Отже, враховуючи нездійснення позивачами тривалий час захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом, Коростенська окружна прокуратура звернулася до суду із даним позовом.

Отже, суд дійшов до висновку, що керівник окружної прокуратури, дотримавшись вимогст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є порушення, яке полягає у невідшкодуваннівідповідачем шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті його господарської діяльності, та відповідно ненадходженням до місцевого бюджету коштів таненалежне здійснення суб`єктом владних повноважень заходів щодо захистуінтересів держави.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства, а саме - незаконної на думку прокуроравирубки дерев.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

З метою збереження навколишнього природного середовища, зокрема і об`єктів рослинного світу, на кожну особу (власника, орендаря, користувача природного ресурсу, тощо) покладено обов`язки, зокрема: берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів (ст. 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Закон) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

У гой же час, стаття 41 вищезазначеного Закону встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. ст. 68, 69 Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 57-1 Земельного кодексу України визначено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом задоволенні потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Частиною 1 ст. 4. Лісового кодексу України визначає склад лісового фонду України, зокрема до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Статтею 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У комунальній власності, відповідно до ст. 9 Лісового кодексу України, перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору оренди землі №202 від 25.05.2021 р, в оренду ТОВ "Агро Луг" передано земельну ділянку площею 27,2710 га. В п. 1 договору зазначено категорію земель - землі сільськогогосподарського призначення, цільове призначення - 0101 для ведення товарного сьльськогосподарського виробництва. Як стверджує прокурор, під час користування земельною ділянкою на ній здійснено вирубку дерев. Але матеріалами справи не підтверджена наявність лісових насаджень при передачі земельної ділянки в оренду відповідачу. Крім того в матеріалах справи відсутне рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної.

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України не належать:

-зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;

-окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Отже, позивачем не доведено факт наявності, кількості дерев на момент передачі земельної ділянки в оренду. Не доведено факт самозалісення та приналежності вирубаних дерев до лісового фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, фіксація незаконної порубки була здійснена в рамках кримінального провадження №42022062350000021 шляхом проведення слідчих дійз оформленням протоколу огляду місцевості від 25.01.2022.

В розумінніст. 223 КПК Українипротоколи огляду місцевості є лише наслідком слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

За приписами ч.1ст. 237 КПК Україниз метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.

За змістом даної норми закону огляд місцевості є процесуальна дія, яка проводиться в досудовому розслідуванні, що виявляє та письмово фіксує відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а не встановлює факт правопорушення.

Проте, огляд місцевості та оформлення за результатами огляду місцевості протоколу не може вважатися доконаним фактом вчинення кримінального правопорушення, підтвердження наявності незаконно зрубаних дерев.

Частинами 1 та 2статті 1166 Цивільного кодексу Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається зпротиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Як встановлено судом, обґрунтування підстав заявленого позову прокуратура покликається, на кримінальне провадження №42022062350000021 від 27.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.246 та ч. 2 ст.364 КК України.

Статтею 62 Конституції Українипередбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно дост. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню,доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Наведені приписиКонституції Українита чинного процесуального законодавства однозначно вказують, щоособа вважається винною у вчиненні злочину якщо її вину буде доведено та встановлено виключно обвинувальним вироком суду, а не в порядку досудового розслідування.

Відтак, суд дійшов висновку, що без отримання вироку суду у кримінальному провадженні №42022062350000021 від 27.01.2022, який встановить вину осіб, які мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, або без встановлення в адміністративному або цивільному судочинстві вини службових осіб відповідача (завдання шкоди навколишньому природному середовищу) унеможливлюється отримання одночасно всіх необхідних елементів для покладання на відповідача відповідальності в порядку ст.ст. 68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та відповідно до правилстатті 1166 ЦК України, а саме: вину заподіювача шкоди.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.06.2023 задоволено позов керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах Коростенської міської ради до ТОВ "Агро Луг" про розірвання договору оренди землі площею 27,2710 га у зв`язку із порушенням вимог природоохоронного законодавства при її використанні, на думку суду, не може трактуватись, як преюдиційна обставина, в межах даної справи встановлювались факти, які не підлягають доказуванню саме в частині розірвання договору оренди землі №202 від 25.05.2021.

Наявність всіх елементів складу правопорушення, за яких наступає цивільно-правова відповідальність, згаданим рішенням суду не встановлювалась.

Також суд зазначає, що надати будь-яку оцінку договору від 15.10.2021, укладеного між відповідачем та ФОП Грищенком Сергієм Васильовичем про надання послуг з видалення поодиноких дерев (а.с. 28 том 3), не є можливим, так як читабельна копія даного договору відсутня в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності дост. 76 ГПК Україниналежними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змістуст. 77 ГПК Українивбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідност. 78 ГПК Українидостовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності дост. 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Враховуючи наведене, суд розглянувши позовні вимоги, вважає такі необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, а тому заявлені вимоги не підлягають до задоволення.

Статтею 86 ГПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати на підставістатей 129 Господарського процесуального кодексу Українипокладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак витрати по сплаті судового збору покладаються а прокуратуру.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.10.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу ДЕІ Поліського округу в Електронний кабінет

2 - позивачу Коростенській міській раді в Електронний кабінет

3 - відповідачу в Електронний кабінет

4- представнику відповідача - адвокату Кужелю З.П. в Електронний кабінет

5 - Коростенській окружній прокуратурі на ел. пошту: zvern_kmp@zhit.gp.gov.ua

6 - Житомирській обласній прокуратурі в Електронний кабінет