Рішення

від 11.10.2024 по справі 712/2660/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Рішення

Іменем України

Справа № 712/2660/24

Номер провадження № 2/712/1556/24

01 жовтня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді - Марцішевської О.М.

секретаря судового засідання Ткаченко А.П.

за участю

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Слободянюк А.І.

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки адвоката Лінніка М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Черкаська міська рада, Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про припинення права приватної спільної сумісної власності на частину житлового будинку у зв`язку із знищенням майна та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2024 року позивачка звернулася з позовом до відповідачки про припинення права приватної спільної сумісної власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку із знищенням майна та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачка є власником 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.01.2022р. Відповідачка є власником іншої 1/2 частини будинку. Висновком експерта ОСОБА_3 від 26.01.2024 р. підтверджено, що будинок відноситься до категорії технічного стану аварійний. 14.02.2024 р. позивачка звернулась до ЦНАП Черкаської міської ради із заявою про державну реєстрацію припинення права власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . 20.02.2024р. державним реєстратором Великою О.В. прийнято рішення № 71673252 про відмову у проведенні реєстраційних дій. Позивачка зверталась до відповідачки з проханням надати нотаріально посвідчену заяву для вирішення питання про припинення державної реєстрації права власності на належну позивачці частку, проте відповідачка відмовила. Враховуючи, що іншої можливості, окрім як в судовому порядку вирішити спірне питання не існує, просить припинити право спільної сумісної власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із знищенням майна. Припинити право особистої приватної власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 53,3 кв. м., житловою площею 37,6 кв. м., познач. Літ А-1,а, господарські будівлі, а саме: сарай - Б., прибудова - б, погріб - Г., вбиральня - Д., огорожа - №1-3,5, водоколонка - №4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із знищенням майна. Скасувати державну реєстрацію права особистої приватної власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 53,3 кв. м., житловою площею 37,6 кв. м., познач. Літ А-1,а, господарські будівлі, а саме: сарай - Б., прибудова - б, погріб - Г., вбиральня - Д., огорожа - №1-3,5, водоколонка - №4, що знаходиться за адресою: . АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

05 березня 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб Черкаську міську раду, до відання якої належить здійснення відповідно до законодавства контролю за технічним станом, використанням та утриманням об`єктів нерухомого майна усіх форм власності. Також залучено до участі в справі в якості третьої особи Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, до компетенції якого віднесено закономи здійснення державної реєстрації припинення власності.

09 травня 2024 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що відповідачка не визнає позовних вимог в повному обсязі. В позовній заяві позивачка зазначає, що підставою для припинення права власності на належну їй 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 є аварійний стан будинку, його фізичний знос 80-100%. Але при цьому вона замовчує той факт, що саме її діями було приведено не весь будинок, а тільки його 1/2 частину, яку ОСОБА_1 вважала своєю власністю, в аварійний стан і зроблено це саме умисними діями позивачки, яка в 2022 році розібрала дану двоповерхову частину споруди будинку, будматеріали розпродала. Це підтверджується тим, що на час покупки 1/2 частини будинку 20.01.2022 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбала 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за АДРЕСА_1 за 234000,00 грн. При цьому незастережних недоліків, які значно знижують цінність або неможливість використання за цільовим призначенням зазначеної в договорі купівлі-продажу частини будинку, немає, усі інженерні комунікації частини будинку знаходяться в робочому стані і функціонують за призначенням, частина будинку не визнана аварійною або такою, що підлягає зносу. Крім того при розборі стін будинку позивачка частково розібрала і зовнішню цегляну стіну, і таким чином поставила під загрозу і частину будівлі, в якій проживає відповідачка, так як дана оголена глиняна стіна потріскалась, руйнується, потребує укріплення та купівлі-продажу на користь позивачки, але вона не надавала згоди на умисне приведення будинку в аварійний стан. Це зроблено по бажанню ОСОБА_1 фактично за один рік без будь-яких згод інших співвласників. Фактично будинок та надвірні споруди не розділені. Не було проведено фактичного розділу домоволодіння в натурі. В 2014 році відповідачка ОСОБА_2 приватизувала свою частку земельної ділянки розміром 0,05 га і саме на даній земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано за відповідачкою, знаходяться всі прибудинкові споруди, що належать саме тільки відповідачці, а саме: сарай -Б, прибудова - б, погріб - Г, вбиральня - Д, огорожа №№1-3,5, водоколонка - №4, хоч як виявилося всі ці споруди були вписані нотаріусом помилково в договір купівлі-продажі позивачки як спільне майно. Земелька ділянка ОСОБА_2 , з частиною будинку та надвірними спорудами відгороджена огорожею № НОМЕР_3 , яка їй належить, а не іншим співвласникам.

Позивачкою ставиться питання про припинення права сумісної власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у зв`язку із знищенням майна, при цьому не вказує на які саме приміщення, не називає ідентифікаційні ознаки даних приміщень, а в п.2 цієї ж прохальної частини вже просить припинити право особистої приватної власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку жилою площею 37,6 кв.м і далі перераховує всі приміщення будинку без індивідуалізації, які приміщення належать« їй, бо такого поділу немає в природі, і додатково вже вказує прибудинкові споруди, на які також поширює право спільної сумісної власності співвласників домоволодіння, хоч вони фактично належать також відповідачці. Причому - підстава припинення права власності одна як на будинок, так і на прибудинкові споруди - знищення майна як позивачки, так і відповідачки. Позивачкою також ставиться питання про скасування державної реєстрації особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку та надвірних споруд, по АДРЕСА_1 , тобто є вимога до державного реєстратора Черкаського ЦНАП. В той же час в якості відповідача така юридична особа позивачем до розгляду справи не залучається, що ставить неможливим виконання судового рішення навіть у разі правомірності такої вимоги, так як відповідачка ОСОБА_2 не має повноважень державного реєстратора.

13 травня 2024 року представником позивача скеровано до суду відповідь на відзив, яку обґрунтовано тим, що представник відповідача у відзиві зазначає про те, що позивач у 2022 році розібрала частину споруди будинку, яка належить їй, а будматеріали розпродала, в результаті чого частина належного позивачу будинку отримала статус аварійного. Позивач розпоряджався майном відповідно до тієї частки житлового будинку, яка перебувала виключно у його приватній власності. Статус аварійного стану житлового будинку виник не в результаті умисних дій, а виключно в результаті непридатності для проживання в ньому, відсутності цілісних несучих стін і частин фундаменту. Посилання представника відповідача на те, що позивач своїми умисними діями привела належну 1/2 частину житлового будинку у аварійний стан не відповідають фактичним обставинам по справі і спростовуються відсутністю належних і допустимих доказів і опираються виключно на припущення як відповідача, так і його представника.

Представник відповідача у відзиві зазначає про те, що позивач не провів фактичного розділу домоволодіння в натурі, з даного приводу не було здійснено нотаріального посвідченого договору чи щось іншого (однак, якої саме дії, представник відповідача не зазначає). Проте такі доводи представника відповідача є передчасними та спростовуються наступним. Як зазначалося у позовній заяві, позивач спочатку мав намір припинити режим спільної часткової власності на житловий будинок та виділити належу частку в окрему одиницю в натурі. Проте, в ході виїзду експерта на місцезнаходження об`єкта нерухомого майна встановлено, що будинок перебуває в аварійному стані і потрібно встановлювати технічний стан та ступінь фізичного зношення 1/2 частини житлового будинку та встановити чи є житловий будинок аварійним, оскільки будинок знаходиться в незадовільному технічному стані, не відповідає санітарно-технічним нормам, є непридатним для проживання та експлуатації, будинок є аварійним бо не має цілісних несучих стін і частини фундаменту.

Станом на даний час, висновок судового експерта про аварійність приміщення та його знесення не визнаний в установленому законом порядку недійсним або скасованим, жодних доказів на підтвердження цього представником відповідача не надано. Сама по собі незгода сторони з висновком експертизи, неповні відповіді є підставою для пропозиції експертам дати усні пояснення до свого висновку, або для призначення додаткової експертизи чи повторної у межах справи, відповідно до вимог ЦПК України.

Представник відповідача зазначає про те, що всі прибудинкові споруди, які вказані в технічному паспорті належать виключно відповідачу і не є спільною власністю, оскільки вони розташовані на приватизованій нею земельній ділянці, вказаними будівлями користується остання і її члени сім`ї, а відповідач не мають до земельної ділянки жодного відношення і на неї ніколи не претендували, на підтвердження чого надано свідоцтво про право власності на земельну ділянку та витяг із реєстру речових прав на землю.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на те, що у прохальній частині позовної заяви не вказано ідентифікаційних ознак приміщень щодо припинення права спільної сумісної власності, але, при цьому, представник Відповідача не наводить жодної норми, якою, на його думку, передбачена така вимога. Не зазначення ідентифікаційних ознак в одній позовній вимозі та їх наявність в іншій не можуть бути процесуальними порушення і слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. У разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Саме такого результату бажає позивачка. Тому без вирішення питання про поділ спільного домоволодіння між співвласниками, без вирішення питання що ж конкретно із майна належить конкретному власнику не можна вирішувати подальшу долю даного майна, в тому числі і припинення права спільної сумісної власності на майно.

03 липня 2024 року представник відповідачки скерував до суду заперечення на відповідь на відзив, які обґрунтував тим, що фактично будинок та надвірні споруди не розділені. Не було проведено фактичного розділу домоволодіння в натурі. Не було з даного приводу здійснено нотаріально посвідчений договір чи щось інше. Конкретно кому належить із співвласників домоволодіння юридично не визначено. Яким чином визначено позивачкою факт того, що саме її частка житлового будинку, яка мала два поверхи і яку вона розібрала на будматеріали, є аварійною, не зрозуміло.

17 червня 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов та вказав, що спочатку позивачка пропонувала відповідачці укласти договір про поділ будинку для припинення права спільної часткової власності, на що відповідачка відмовилась. Наразі можливості виділу належної позивачці частки немає в зв`язку з її руйнуванням, що підтверджено експертним висновком. Експертом досліджувалась належна позивачці частка будинку та зроблений висновок про її аварійний стан. Просив позов задоволити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Позивачка підтримала представника та додатково вказала, що між співвласниками існує порядок фактичного користування будинком, за яким сторони користуються окремими приміщеннями. Такий порядок користування існував на момент набуття нею права власності і експерт дослідив приміщення житлового будинку, які перебували у користуванні позивачки і тому є її власністю.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві та запереченні. Заперечив, що позивачка зверталась до відповідачки з пропозицією щодо поділу будинку та припинення спільної часткової власності. Фактично спір виник після того, як позивачка без згоди відповідачки почала руйнувати частину будинку в її користуванні, чим завдала ушкоджень частині будинку в користуванні відповідачки. На даний час будинок та надвірні споруди є спільною частковою власністю та відповідачка не надає згоди на визнання житлового будинку аварійним.

Відповідачка підтримала представника та просила відмовити у позові.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Частиною 1ст. 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1ст.16 ЦК України,ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку,встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи,що слідує ч. 1 ст. 76 ЦПК України.

Пунктом 1 статті 19Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із частиною 1 статті 41Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319ЦК України).

Згідност. 346 ЦК Українипередбачено, що право власності на майно припиняється у разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Статтею 355 Цивільного кодексу Українивизначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У випадку неможливості реалізації цього права він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. При виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

Суд враховує, що при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі у разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до ч. 3 ст.358 ЦК при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном у натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Положеннястатті 349ЦК України визначають, щоправо власності на майно припиняється в разі його знищення.

При цьому, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України, припинення права власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації.

Для належного засвідчення державою факту знищення та припинення прав на відповідне майно та внесення відповідних даних до державного реєстру застосовуються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав нанерухоме майнота їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, в Україні це регулюєЗакон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі- Закон).

Відповідно доч. 1 ст. 10 Законуфункції внесення відомостей до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюєтьсядержавним реєстратором.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а самПорядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Відповідно до п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженогопостановою КМУ від 25 грудня 2015 р. №1127,закріплено,що длядержавної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням подаються:

1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;

2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об`єкта).

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. кожен мас право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. 1 першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободіз змінами і доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11.05.1994р.. який діє для України з 11.09.1997р. та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлено справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Судом встановлено, що сторони зареєстровані співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 , розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 7110136700:03:005:0087 (приватна власність) та 7110136700:03:005:0124 (комунальна власність).

15.09.2009р року зареєстроване право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 10.09.2009 року.

Відповідно до технічного паспорту від 23.12.2010р. складовими домоволодіння зазначено житловий будинок А-І площею 53,3 кв.м, сараї Б,б, вбиральні Д, огорожі 1-3,5, водоколонки № 4, господарчої будівлі Ж-ІІ (самочинне будівництво), житлової прибудови А'-ІІ (самочинне будівництво). Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 складається з таких приміщень: 1-1 коридор, 1-2 кухня, 1-3 коридор, 1-4 житлова кімната, 2-1 житлова кімната, 2-2 житлова кімната. (а.с.185-192 т.1).

31.01.2014р. зареєстроване право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:005:0087 площею 0,05 га по АДРЕСА_1 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі свідоцтва про право власності від 03.02.2014р.

20.01.2022р. зареєстроване право власності ОСОБА_1 1/2 частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 20 січня 2022 року. (а.с.10 т.1). Вказане домоволодіння складається з житлового будинку з прибудовою А-І,а, сарай Б, прибудова б, погріб Г, вбиральня Д, огорожа 1-3,5, водоколонка 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1321340371101), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2024р. № 367633204. (а.с.182-184 т.1).

Зі змісту п. 4 договору від 20 січня 2022 року набута позивачкою частка об`єкта нерухомого майна не перебуває у неналежному стані, незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеної в договорі частини будинку, не має. Претензій з даного приводу до продавця з боку покупця не зафіксовано.

Відповідно до п. 6 договору від 20 січня 2022 року сторони свідчать, що у тексті цього договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу частини будинку. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені у його тексті, після підписання цього договору не матимуть правового значення.

Придбання вказаної частини домоволодіння позивачкою здійснено в період шлюбу з ОСОБА_4 , зареєстрованого 15 .10.2015р. ( а.с.9 т.1).

09жовтня 2023року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 нотаріально посвідченоюзаявою просили зареєструватиприпинення права власності на 1/2 частину на житловий будинок літ.А-І,а, сарай під літ.Б, прибудова літ.б, погріб літ.Г, вбиральняліт.Д, огорожа під АДРЕСА_5 ( а.с.133 т.1)

Відповідно до висновку 2601/24-1 від 26.01.2024 року експертного будівельно-технічно дослідження судового експерта ОСОБА_3 № 1-2 після дослідження матеріалів правовстановчих документів, технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, інвентаризаційна справа №1301, реєстровий номер 1021, станом на 23.12.2010 р., видавник: КП ЧООБТІ», які надійшли для проведення дослідження, проведеного візуально - інструментального огляду об`єкту дослідження та дослідження нормативних документів у галузі будівництва можливо зробити висновок, що станом на час проведення дослідження враховуючи фактичні техніко-експлуатаційні показники 1/2 частини житлового будинку з прибудовою літ. «А-І», «а», по АДРЕСА_1 , що належить фізичній особі ОСОБА_1 , об`єкт відноситься до "4" категорії технічного стану - аварійний, відповідно до п. 5.2. ДСТУ Н Б В. 1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану», затверджена Наказом від 02.07.2016 № 213. Фізичний знос 1/2 частини житлового будинку з прибудовою літ. «А-І», «а» по АДРЕСА_1 можливо оцінити на рівні 81-100 % (а саме 90%), що відповідає оцінці технічного стану «непридатний», відповідно до СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009, затверджений наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 03 лютого 2009 р. № 21, видавник: Київський «НДІпроектреконструкція». В даному випадку експлуатація об`єкта має бути зупинена до відновлення його експлуатаційної придатності або ліквідації (а.с.13-25 т.1).

14.02.2024р. ОСОБА_1 скерувала до державного реєстратора Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Черкаської області заяву про державну реєстрацію припинення права спільної часткової власності на підставі висновку експерта № 2601/24-1 від 26.01.2024 р. (а.с.26 т.1).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Черкаської області Великої О.В. № 71673252 від 20.02.2024р. відмовлено у заяві від 14.02.2024р. про проведення реєстраційних дій з припинення права власності ОСОБА_1 на частину домоволодіння в зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: відповідно до пункту 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт будівництва у зв`язку з його знищенням подаються: 1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта чи об`єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них: 2) документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням). Державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Разом з заявою для припинення права власності, подано висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, що не відповідає вище зазначеному пункту Порядку.(а.с.27 т.1).

Відповідно до звіту про проведення оцінки № 2202/24 від 23.02.2024р. ТОВ «ГІСМАП» (сертифікат суб`єкта оціночної діляльності № 270/2023 від 02.05.2023р. оцінювач ОСОБА_3 ) ринкова вартість частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок з прибудовами А-І,а, сарай Б, б, погріб Г, вбиральня Д, огорожа 1-3,5, водоколонка 4, житловий будинок має загальну площу 53,3 кв.м та житлову площу 37,6 кв.м, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:005:0124) складає 110000, 00 грн. (а.с.28 т.1).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка вказувала на те, що у зв`язку з перебуванням спільного житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 у аварійному стані згідно висновку судового експерта ОСОБА_3 № 2601/24-1 від 26.01.2024р. вона звернулась до державного реєстратора з заявою про припинення свого права власності на частину спільного нерухомого майна, однак отримала відмову у вчиненні реєстраційних дій, при цьому відповідачка відмовилась подати відповідну заяву, чим порушені права та законні інтереси позивачки.

Вирішуючи питання про обгрунтованість вказаних доводів, суд доходить таких висновків.

Зі змісту висновку експерта № 2601/24-1 від 26.01.2024р. встановлено, що на вирішення експерта були поставлені два питання 1) який технічний стан та ступінь фізичного зношення 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 ; 2) чи є житловий будинок, за адресою:

АДРЕСА_1 частині на аркуші 2 вказаного висновку експертом зазначено, що об`єктом дослідження є житловий будинок з прибудовою А-І,а та надвірні споруди сарай з прибудовою Б,б, погріб Г, вбиральня Д, огорожа 1-3,5, водоколонка 4 за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому на аркуші 12 висновку вказано, що об`єкт даного дослідження знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7110136700:03:005:0124 площею 0,0500 га (комунальна власність).

З матеріалів справи встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 , розташоване не тільки в межах ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:005:0124(комунальнавласність),але ів межахділянки з кадастровим номерам 7110136700:03:005:0087 (власник ОСОБА_2 ).

Проте висновок експерта не містить даних про обстеження частини домоволодіння на належній відповідачці ділянці з кадастровим номерам 7110136700:03:005:0087.

З пояснень відповідачки в судовому засіданні встановлено, що остання не повідомлялась про проведення експертного дослідження для участі в ньому. Частина приміщень будинку та надвірні споруди на належній їй ділянці експертом не досліджувались.

Згідно пояснень позивачки та показів експерта ОСОБА_5 , експертом були обстежені приміщення будинку, на які позивачка вказала як на свою частку, інші приміщення експертом не досліджувались.

Суд також враховує, що у дослідницькій частині висновку експерта № 2601/24-1 від 26.01.2024р. зазначено, що експертом за результатами натурного обстеження конструктивних елементів житлового будинку відображені характеристики його приміщень у фототаблицях 4-8. Разом з тим, таблиці 4-8 з зображеннями загального виду приміщень, підлоги, стін, покрівлі не містять інформації щодо того, які конкретні приміщення житлового будинку були безпосередніми об`єктами дослідження. Зокрема, відповідно до технічного паспорту від 23.10.2010р. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 складається з таких приміщень, як коридор 1-1, кухня 1-2, коридор 1-3, житлові кімнати 1-4, 2-1, 2-2, однак у висновку експерта на таблицях 4-8 не вказується, які конкретно приміщення житлового будинку досліджувались.

Оскільки експертом в цілому об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не досліджувався, фактично експертом досліджено конкретно не визначені приміщення частини житлового будинку у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:005:0124, на переконання суду, висновок експерта не підтверджує з достовірністю дійсного технічного стану домоволодіння в цілому, а відтак і належної позивачці частки, враховуючи, що позивачці належить ідеальна частка у праві власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності, тобто їй належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно і відповідно право кожного співвласника поширюється у цілому на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1321340371101).

Стосовно доводів позивачки про порушення її прав внаслідок відмови у державній реєстрації припинення права власності на частину домоволодінні, суд виходить з такого.

Припинення права власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації та здійснення відповідних реєстраційних дій перебуває у компетенції державного реєстратора відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом встановлено, що позивачка для реалізації права на реєстрацію припинення свого права власності звернулась до державного реєстратора Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Черкаської області, яким прийнято рішення № 71673252 від 20.02.2024р. про відмову у вчиненні реєстраційних дій в зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідачка не є суб`єктом правовідносин щодо державної реєстрації прав, вирішення даних питань законом віднесено до повноважень державного реєстратора. Позивачкою рішення державного реєстратора про відмову у вчиненні реєстраційних дій в порядку адміністративного судочинства не оспорювалось. Захист прав у публічно-правових правовідносинах віднесений законом до компетенції суду в порядку адміністративного судочинства.

Ненадання одним із співласників згоди на припинення його права власності на частку у спільному майні не порушує приписи норм законодавства, відповідно до ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Суд також враховує, що зареєстрована на праві власності позивачки частина домоволодіння по АДРЕСА_1 є спільною власністю позивачки та її чоловіка ОСОБА_4 , оскільки набута позивачкою в період зареєстраваного шлюбу. Проте, при зверненні до суду з даним позовом з приводу спільного з ОСОБА_6 майна, останній позивачкою не був залучений до участі в справі та позивачкою не підтверджено наявність повноважень представляти інтереси ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов не підлягає до задоволення за недоведеністю обставини, на які посилалась позивачка як на обгрунтування позовних вимог.

Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», Конституцією України, ст.ст. 4, 7, 10, 13, 80, 81,141, 256, 263-266, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Черкаська міська рада, Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 у зв`язку із знищенням майна та скасування державної реєстрації - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законноїсили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст рішення виготовлено 11 жовтня 2024 року.

Веб-адресарішення вЄдиному державномуреєстрісудових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Третя особа: Черкаська міська рада (м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, ЄДРПОУ 25212542)

Третя особа: Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (м.Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, ЄДРПОУ 38764676)