Рішення

від 09.08.2024 по справі 761/11222/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11222/24

Провадження № 2/761/6438/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

судді: Мальцева Д.О.,

секретаря судового засідання: Панчоха Д.А.,

за участю:

представник позивача: Йовенко О.В. ,

представник відповідача: Шопін І.В.,

представник третьої особи: Гонтар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн»</a> (відповідач), треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про витребування майна з чужого незаконного володіння, згідно з яким просить суд: витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн»</a> (м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, код ЄДРПОУ 31904829) на користь власника ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) машиномісце/паркомісце, загальною площею 33,10, кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2861533380000.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 2018 року є Довірителем фонду фінансування будівництва виду А «ЖК ГЕРЦЕН ПАРК» надалі скорочено - «ФФБ». Після повного розрахунку з Управителем ФФБ ТОВ «ФК «Житло-Капітал» позивач отримав право на набуття у власність закріпленого за ним машиномісця, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ).

Однак, як виявилося, право власності на зазначене машиномісце вже зареєстроване за іншою юридичною особою - ТОВ «ВЕБ ДИЗАЙН» (Код за ЄДРПОУ 31904829). Позивач вважає, що відповідач заволодів оспорюваним майном незаконно, без відповідної правової підстави, а тому позивач, як належний власник цього майна, має право витребувати це майно з незаконного володіння відповідача, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

29.03.2024 року представником позивача - адвокатом Йовенком О.В. подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь яких реєстраційних дій державному реєстратору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо машиномісця/паркомісця, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 13,10 кв.м.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБ ДИЗАЙН»</a> про витребування майна з чужого незаконного володіння.

17.06.2024 року від представника третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» - Д.О. Гонтар на адресу суду надійшли пояснення щодо позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння.

05.07.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» - Гонтар Д.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи ТОВ «Укрбуд Девелопмент`в судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, залучення коштів для спорудження Об`єкт будівництва здійснювалося через Фонд фінансування будівництва виду А «ЖК ГЕРЦЕН ПАРК», управителем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (Код за ЄДРПОУ: 35393445).

Порядок взаємодії усіх суб`єктів системи фінансово-кредитних механізмів при спорудженні Об`єкта будівництва та операціях з нерухомістю, а також умови функціонування Фонду фінансування будівництва регламентовано Правилами Фонду фінансування будівництва виду А «ЖК ГЕРЦЕН ПАРК», затверджених наказом директора ТОВ «ФК «Житло-Капітал» № 85 від 10 грудня 2013 року та визнаних Забудовником ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», надалі - «Правила ФФБ».

Відповідно до п. 2.2. Правил ФФБ метою створення ФФБ є отримання Довірителями у власність житла (об`єктів інвестування).

Згідно з пунктом 4.1. Управитель укладає із Забудовником Договір, за яким замовляє Забудовнику збудувати один або декілька об`єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об`єкти інвестування Довірителям цього ФФБ на умовах, визначених цими Правилами та Договором про участь у ФФБ.

Спорудження Об`єкта будівництва здійснювалося в рамках договору від 10.12.2013 року який укладено між ТОВ «ФК «Житло - Капітал» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» № 10/12/13 на підставі якого здійснювалося спорудження комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_4 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019), поштова адреса: АДРЕСА_5 .

29 жовтня 2018 року між ТОВ «ФК «ФК «Житло- Капітал» і ОСОБА_3 , було укладено договір №33-2910/2018-2 від 29.10.2018 про участь у Фонді фінансування будівництва, відповідно до умов якого, Довіритель зобов`язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність житла (об`єкт інвестування), а Управитель зобов`язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Правилами Фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Герцен Парк» затвердженими наказом Директора Управителя №85 від 10.12.2013 року, Договором між Забудовником та Управителем №10/12/13 від 10 груня 2013 року та чинним законодавством України.

Відповідно до п.1.1 Договору про участь у Фонді фінансування будівництва, Довіритель зобов`язався передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність житла (об`єкта інвестування), а Управитель зобов`язався прийняти кошти на рахунок Фонду фінансування будівництва, надалі «ФФБ», у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з умовами п. 2.1.1.8 Договору про участь у ФФБ, Сторони домовились, що Управитель передає Довірителю, у разі, якщо він повністю проінвестує закріпений за ним об`єкт інвестування, майнові права на цей об`єкт інвестування за Договором про уступку майнових прав.

Згідно банківської виписки по рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.11.2018 по 15.11.2018 рік ОСОБА_3 , було виконано умови Договору №33-2910/2018-2 від 29.10.2018.

Відповідно до п. 1.9. вказаного договору, об`єктом інвестування, що підлягає передачі Довірителю в порядку та на умовах Договору №33-2910/2018-2 від 29.10.2018 року, після завершення будівництва є машиномісце підземного паркінгу у комплексі житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_6 кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019).

Відповідно до пункту 4.3. Правил ФФБ, за кожним об`єктом будівництва Забудовник передає Управителю Перелік об`єктів інвестування в об`єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, для закріплення об`єктів інвестування за Довірителями на умовах Правил ФФБ та майнові права на ці об`єкти інвестування для подальшої передачі Довірителям ФФБ на умовах цих Правил.

Згідно пункту 4.4. Правил ФФБ Управитель на умовах цих правил : - укладає з фізичними та юридичними особами договори про участь у ФФБ; - залучає кошти Довірителів в управління та зараховує їх на рахунок ФФБ; - закріплює за Довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування; - передає Довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об`єкти інвестування, майнові права на ці об`єкти інвестування за Договором про уступку майнових прав.

Пунктом 5.1. Правил ФФБ передбачено, що фізична або юридична особа стає Довірителем ФФБ за умови визнання цих Правил, укладення з Управителем ФФБ Договору про участь у ФФБ та передачі коштів в управління Управителю.

Пунктами 4.1., 4.4. та 4.6. Договорів про участь у ФФБ 33-2910/2018-2 від 29 жовтня 2018 «Договір про участь у ФФБ», передбачено наступне:

«4.1. Закріплення об`єкта інвестування за Довірителем - це встановлення правовідносин між Довірителем та Управителем на підставі цього Договору, за яких у Довірителя виникає право вимоги на цей об`єкт інвестування в майбутньому.

4.4. При закріпленні за Довірителем об`єкта інвестування Управитель вилучає цей об`єкт з переліку об`єктів інвестування, що є у пропозиції Управителя, для виключення можливості закріплення цього об`єкта інвестування за іншим Довірителем та зобов`язується, за умови виконання Довірителем своїх зобов`язань за цим Договором включити Довірителя до переліку Довірителів, яким Забудовник у подальшому зобов`язаний передати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування.

4.6. Після внесення Довірителем коштів до ФФБ, Управитель закріплює за Довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування з урахуванням поточної ціни вимірної одиниці об`єкта інвестування, що відображається в Свідоцтві про участь у ФФБ».

Пунктом 1.1. Договору № В 33-2910/2018-2 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором № 33-2910/2018-2 від 29 жовтня 2018 року про участь у ФФБ, надалі - «Договори про відступлення прав», передбачено що, Попередній Довіритель, за згодою Управителя, передає, а Новий Довіритель приймає на себе усі права та обов`язки, що належать Попередньому Довірителю за Договором про участь у ФФБ та Договором відступлення майнових прав, що укладені між Управителем та Попереднім Довірителем. Згідно пункту 4.4. Договору про відступлення прав Попередній Довіритель свідчить, що Новий Довіритель компенсував Попередньому Довірителю вартість сплачених Попереднім Довірителем коштів за Договором про участь у ФФБ.

Як вбачається з пунктів 12.1., 12.3. Правил ФФБ, після введення Об`єкта будівництва в експлуатацію Довіритель, на підставі даних щодо фактичної загальної площі об`єкта інвестування за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування, здійснює остаточні розрахунки із Управителем та отримує в Управителя в обмін на Свідоцтво про участь у ФФБ Довідку за встановленою формою. Ця Довідка є документом, що підтверджує право Довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

25 липня 2023 року з метою придбання у власність паркомісця між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (код за ЄДРПОУ 35393445) (Управитель), ОСОБА_2 (Новий Довіритель) та ОСОБА_3 (Попередній Довіритель) було укладено Договір № В 33-2910/2018-2 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором № 33-2910/2018-2 від 29 жовтня 2018 року про участь у ФФБ, згідно умов якого Попередній Довіритель передав Новому Довірителю усі права та обов`язки, які належали Попередньому Довірителю за Договором про участь у ФФБ та Договором відступлення майнових прав № М 33-2910/2018-2 від 30 жовтня 2018 року, що були укладені між Управителем та Попереднім Довірителем.

Отже, з наведеного вище вбачається, що Позивач після укладення Договору про участь у ФФБ, Договору про відступлення прав та розрахунку з Первісним довірителем (з яким фактично було здійснено обмін паркомісцями) став Довірителем ФФБ та отримав майнові права на машиномісце № НОМЕР_3, яке містилося у Переліку об`єктів інвестування.

Видана ж Управителем ФФБ Довідка 1131 від 25.07.2023 року свідчить про те, що Позивач здійснила повний розрахунок з Управителем ФФБ та отримав право на набуття у власність закріпленого за ним паркомісця під № НОМЕР_3.

В результаті укладеного договору ОСОБА_2 , надалі - «Новий Довіритель», набув майнові права на Об`єкт інвестування (Паркомісце № НОМЕР_3) у комплексі житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_6 кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019).

Наказом департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1108 від 01.09.2021 року паркінгу у складі проекту будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі АДРЕСА_4 було присвоєно поштову адресу АДРЕСА_4 .

Також відповідно Витягу від 25.07.2023 р. та Довідкою № 1131 від 25.07.2023 року фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Герцен-Парк» після введення Об`єкта будівництва в експлуатацію, здійснення технічної інвентаризації та проведення звірки взаємо розрахунків Управителем було включено Нового Довірителя до переліку довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителем від управителя майнових прав на цей об`єкт інвестування.

25.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Забудовник) та ОСОБА_2 було підписано Акт № 329 прийняття-передачі об`єкту інвестування, згідно якого на виконання умов Договору № 33-2910/2018-2 від 29.10.2018 року про участь у ФФБ Забудовник передав, а Довіритель прийняв Об`єкт інвестування за адресою АДРЕСА_4 : Машиномісце підземного паркінгу № НОМЕР_3, поверх підвал рівень 1-й, загальною площею 13,1 кв. м. Окрім цього, Забудовник передав Новому Довірителю оригінали Технічного паспорта № ПП 10/14-К від 27.09.2021 на машиномісце № НОМЕР_3 у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_5 та заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційни номер № 48483276 від 18.10.2021, підписану директором Забудовника.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні й нематеріальні блага.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 статті 190 ЦК України).

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 визначив, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частина 2 статті 331 ЦК України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо).

Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.

Велика Палата ВС у своїй Постанові від 14 вересня 2021 року (пункти 146, 147, 149) за результатами розгляду справи № 359/5719/17 щодо захисту прав інвестора будівництва дійшла до наступних висновків.

Інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об`єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України).

Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.

Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України).

Окрім того, ВП ВС частково відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24 червня 2015 року в справі № 367/5136/13-ц (провадження № 6-318цс15), про необхідність позивача захищати свої майнові права, а не право власності, яке ще не виникло. На переконання Великої Палати ВС, у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.

Відповідно до частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Застосовуючи положення ст.387 ЦК України, необхідно виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Правовий аналіз положень статті 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі№ 703/1191/20 (провадження № 61-19324 св 21), віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також у Постанові від 31 березня 2021 року у справі № 752/4033/16-ц, провадження № 61-13656 св 20, та додатково зауважив, що належним відповідачем у віндикаційному позові є володіючий невласник».

Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року по справі № 607/25518/19 у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновки про те, що з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.

При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.

У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно.

Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року в справі № 522/3885/19 (провадження № 61-10952св21) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14- 8цс21) зроблено висновок, що: "Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. […] Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкта нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи".

При цьому відповідачем під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у позивача права власності на вище вказане майно.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем доведено, що він як інвестор будівництва виконав свої грошові зобов`язання за Договором про участь у ФФБ, у зв`язку з чим наділений правами, тотожними правам власника, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення свого позову, знайшли підтвердження в судовому засіданні, а тому машиномісце/паркомісце, загальною площею 33,10, кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2861533380000, підлягає витребуванню у Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн»</a> (адреса: м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, код ЄДРПОУ 31904829) на користь власника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору в розмірі 1700,00 грн.

На підставі викладеного та ст.ст. 15, 16, 316, 328, 331, 387 ЦК України, з урахуванням положень пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), , керуючись ст. ст.2, 4, 5, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн»</a>, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн»</a> (адреса: м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, код ЄДРПОУ 31904829) на користь власника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) машиномісце/паркомісце, загальною площею 33,10 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2861533380000.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Дизайн»</a> (адреса: м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, код ЄДРПОУ 31904829) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: