Ухвала

від 10.10.2024 по справі 373/277/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 373/277/24

провадження № 61-13406ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гапич Юрій Леонідович, на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про зобов`язання встановити доплату за вчене звання, нарахування та її виплату,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про зобов`язання встановити доплату за вчене звання, нарахування та її виплату.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» встановити та здійснювати ОСОБА_1 доплату за вчене звання старшого дослідника в розмірі 25% її посадового окладу, починаючи з 23 листопада 2023 року. Зобов`язано Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з урахуванням доплати за вчене звання старшого дослідника в розмірі 25 % її посадового окладу, починаючи з 23 листопада 2023 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» задоволено. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про зобов`язання встановити доплату за вчене звання, нарахування та її виплату відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

05 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гапич Ю. Л.,звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2024 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у цій справі є зобов`язання встановити доплату за вчене звання, нарахування та її виплату в розмірі 25 % посадового окладу (посадовий оклад складає 19 788,00 грн) з 23 листопада 2023 року. Спір між сторонами виник з трудових правовідносин. Результат розгляду справи залежить від встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо наявності підстав для отримання позивачкою доплати за вчене звання старшого дослідника. Суд апеляційної інстанції встановив, що виплата зазначеної позивачкою надбавки проводиться працівникам виключно у разі, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням, і доказів на підтвердження цього матеріали справи не містять.

Ця справа не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Водночас, у рішенні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2024 року у цій справі вказано на незначну складність спору, розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Заперечень щодо цього касаційна скарга не містить.

Судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гапич Ю. Л.,зазначає що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки велика кількість наукових співробітників можуть не отримати гарантовані їм надбавки, що призведе до невиконання заохочувальної функції держави до наукової діяльності, що матиме негативні наслідки для всього суспільства. Також справа має виняткове значення, оскільки стосується науково-дослідної діяльності, її цінності для держави та суспільства.

З огляду на предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судове рішення у цій справі підлягає касаційному оскарженню.

Колегія суддів враховує мотиви оскарженого судового рішення і доводи касаційної скарги та вважає, що з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та надання обґрунтованої правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, незгода позивачки з ухваленим за результатами розгляду її позовних вимог судовим рішенням у цій справіне свідчить про те, що така справа має виняткове значення для учасника справи, становить суспільний інтерес або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гапич Ю. Л., подала касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гапич Юрій Леонідович, на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про зобов`язання встановити доплату за вчене звання, нарахування та її виплату.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович