УХВАЛА
10 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 526/886/18
провадження № 61-11219ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Миргородської районної державної адміністрації, представника Президента України в Гадяцькому районі Васьківського Василя Івановича, Полтавської обласної прокуратури, прокурора Гадяцького району Севастьянова Володимира Миколайовича, керуючої Гадяцьким відділенням Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» Савченко Тетяни Миколаївни, Головного управління національної поліції в Полтавській області, старшого уповноваженого по боротьбі з економічними злочинами Гадяцького районного відділу поліції Коваленка Миколи Олександровича, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, старшого податкового інспектора Державної податкової інспекції по Гадяцькому району Чорнобривець Тетяни Михайлівни, Гадяцького районного суду Полтавської області, Великобудищанської сільської ради, голови Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області Мовчана Григорія Івановича, секретаря Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області Мільки Тетяни Петрівни, третя особа - Державна казначейська служба України,про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі: Миргородської районної державної адміністрації, представника Президента України в Гадяцькому районі Васьківського В. І., Полтавської обласної прокуратури, прокурора Гадяцького району Севастьянова В. М., керуючої Гадяцьким відділенням Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» Савченко Т. М., Головного управління національної поліції в Полтавській області, старшого уповноваженого по боротьбі з економічними злочинами Гадяцького районного відділу поліції Коваленка М. О., Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, старшого податкового інспектора Державної податкової інспекції по Гадяцькому району Чорнобривець Т. М., Гадяцького районного суду Полтавської області, Великобудищанської сільської ради, голови Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області Мовчана Г. І., секретаря Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області Мільки Т. П., третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди у
розмірі 25 000 000,00 грн.
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
31 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Котелевського районного суду Полтавської області
від 17 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 24 серпня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2024 року підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень визнано неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Заявнику запропоновано подати нове клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням підстав для його поновлення, обґрунтування наявності об`єктивних та непереборних обставин для подання касаційної скарги, а також поданням доказів на підтвердження вказаних обставин.
Ухвала Верховного Судувід 16 серпня 2024 року отримана заявником
12 вересня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У вересні 2024 року на виконання вимог ухвали ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням підстав, які вже були визнані судом неповажними.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Як вбачається із постанови Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні, яке проводилось у режимі відеоконференції. Заявник також зазначає про це у касаційній скарзі.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року заявнику направлено 21 вересня 2023 року, що підтверджується копією конверта апеляційного суду.
Заявник зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 23 вересня 2023 року.
У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Враховуючи викладене, обставини, вказані заявником у касаційній скарзі, не свідчать про наявність виключних випадків щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, а свідчать лише про пасивну поведінку заявника при реалізації своїх процесуальних прав.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Миргородської районної державної адміністрації, представника Президента України в Гадяцькому районі Васьківського Василя Івановича, Полтавської обласної прокуратури, прокурора Гадяцького району Севастьянова Володимира Миколайовича, керуючої Гадяцьким відділенням Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» Савченко Тетяни Миколаївни, Головного управління національної поліції в Полтавській області, старшого уповноваженого по боротьбі з економічними злочинами Гадяцького районного відділу поліції Коваленка Миколи Олександровича, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, старшого податкового інспектора Державної податкової інспекції по Гадяцькому району Чорнобривець Тетяни Михайлівни, Гадяцького районного суду Полтавської області, Великобудищанської сільської ради, голови Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області Мовчана Григорія Івановича, секретаря Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області Мільки Тетяни Петрівни, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122253115 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротун Вадим Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні