Постанова

від 05.12.2007 по справі 36/282

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/282

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 грудня 2007 р.                                                                                    № 36/282  

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С. (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Гончарука П. А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Міжнародний фінансовий центр" на рішення господарського суду міста Києва  від 15.08.2007 року у справі № 36/282 за позовом Закритого акціонерного товариства "Міжнародний фінансовий центр" до Закритого акціонерного товариства "Центр моди "Екста" про визнання недійсним договору,

                                      У С Т А Н О В И В:

У серпні 2007 року позивач звернувся  до господарського суду м. Києва з позовною заявою  до відповідача  про визнання  недійсним  договору № 02-10  від 02.10.2000 року  на надання  послуг з ведення реєстру  власників  іменних   цінних паперів, посилаючись на  те, що  цей  договір  не відповідає  вимогам  закону.

Під час розгляду справи в суді  першої інстанції  позивач  доповнив  заявлені вимоги  щодо  обґрунтування  їх підстав.

Рішенням господарського  суду м. Києва  від 15.08.2007 року в позові  відмовлено.

В апеляційному порядку  зазначене рішення  суду першої інстанції не переглядалось.

У касаційній скарзі  позивач  вважає, що  судом порушено та  неправильно  застосовано норми  матеріального права, і  тому  просить прийняте ним рішення  скасувати та позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу  відповідач вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до вимог чинного  законодавства, і  тому просить залишити його без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача,  дослідивши  доводи  касаційної скарги та відзиву  на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, касаційний суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2007 року між сторонами було укладено договір про надання  послуг з ведення  реєстру  власників  іменних цінних паперів №02-10.

Від імені відповідача  зазначений договір  було підписано   Головою правління.

Предметом  договору відповідно до його  розділу І  є надання  позивачем послуг  з ведення  системи  реєстру  власників  іменних цінних паперів( акціонерів ) відповідно до  положень цього договору, статуту відповідача  та  чинного законодавства.

Ст. 9 Закону України  "Про національну  депозитарну  систему  та особливості  електронного  обігу цінних паперів  в Україні"  передбачає, що рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів.

Згідно п.1.2 Положення  про порядок  ведення  реєстрів  власників  іменних цінних паперів, затвердженого  рішенням  ДКЦПФР від 26 травня  1998 року  №60, що діяло на час  спірних відносин, вибір реєстроутримувача та рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається загальними зборами емітента.

Відповідно до ст.48 Закону  України "Про господарські товариства" голова правління   акціонерного товариства  вправі без довіреності  здійснювати  дії  від імені  товариства.

Відповідно до ст.63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Укладення спірного договору  було затверджено  загальними зборами акціонерів  ЗАТ   "Центр моди "Екста", які відбулися  27.11.2000 року  (протокол зазначених зборів №2), що свідчить про схвалення цього договору  відповідачем.

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона  повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не доведено  наявність підстав для визнання спірного договору недійсним.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного  висновку про те, що за  заявленими вимогами  не встановлено  тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною, і настання певних юридичних наслідків.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним спірного договору  й обґрунтовано  відмовив у позові.

Доводи  касаційної скарги   не спростовують  висновків суду.

За таких обставин, прийняте судове рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і тому  підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                        П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Міжнародний фінансовий центр" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва  від 15.08.2007 року - без змін.

Головуючий   суддя                                                         В. Перепічай

Судді                                                                                    І. Вовк

                                                                                             П.Гончарук