ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/229/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Колоколова С.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області
від 25 березня 2024 року (повний текст складено 03.04.2024)
у справі № 916/229/24
за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-6»
до відповідача: Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради
про стягнення 136 752,14 грн., -
суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В.
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) ,,ОСТРОВ-6" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 136752,14 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Одеська міська рада, будучи власником квартир №№ АДРЕСА_6, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , має станом на 01.12.2023 р. борг за житлово-комунальні послуги та з внесків на утримання будинку в розмірі ціни позову.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі №916/229/24 (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено. Стягнуто з Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-6» 136 752,14 грн. заборгованості, 3028,00 грн. судового збору.
Ухвалюючи рішення суд першої зазначив, що системний аналіз норм спеціального законодавства та положень статуту позивача свідчить, що рішення загальних зборів співвласників об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати. Крім того, у власника майна в будинку є обов`язок сплачувати комунальні послуги, які йому надаються, в т.ч. ті, які замовляє для нього об`єднання.
Відтак, враховуючи подані позивачем докази, посилаючись на судову практику, а також те, що відповідач є власником чотирьох квартир у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_3, те, що за змістом детальних розрахунків, наданих ОСББ ,,ОСТРОВ-6", Рада не сплачує вартість утримання житлового будинку в розмірах, встановлених загальними зборами, та спожитих комунальних послуг, у зв`язку з чим по квартирі АДРЕСА_4 наявна заборгованість в розмірі 35727,70 грн, по квартирі АДРЕСА_1 - в розмірі 34520,38 грн, по квартирі АДРЕСА_2 - в розмірі 27040,20 грн, по квартирі АДРЕСА_5 - в розмірі 39464,16 грн, місцевий господарський суд дійшов до висновку про задоволення позову в загальний сумі 136752,14 грн, зазначеній в прохальній частині позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі №916/229/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Так, скаржник зазначає, що у своїх поясненнях по суті справи Одеська міська рада наголошувала на тому, що позивачем у справі помилково визначено відповідачем за позовною вимогою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги Одеську міську раду, оскільки в матеріалах справи наявні договори найму квартир, заборгованість за житлово-комунальні послуги по яким ОСББ «ОСТРОВ-6» просить стягнути.
Також, скаржник акцентує, що відсутні підстави вважати, що Одеську міську раду було належним чином повідомлено про дату, час, місце проведення загальних зборів ОСББ «ОСТРОВ-6», а також про питання порядку денного цих зборів та про прийняте рішення, що проігноровано судом першої інстанції.
Крім того, скаржник зауважує, що надані до позову документи взагалі не містять ані кошторису, ані деталізованого розрахунку заборгованості, тому взагалі неможливо з`ясувати наявність такої заборгованості та надати відповідну правову оцінку позовним вимогам ОСББ «ОСТРОВ-6».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі № 916/229/24. Вирішено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
09.05.2024 від ОСББ «ОСТРОВ-6» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі №916/229/24 без змін.
Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на зазначене та зважаючи на обставинни введення воєнного стану в Україні, тривалі повітряні тривоги, постійні відключення електроенергії та інші чинники тощо, враховуючи принцип незмінності складу суду, перебування у відпустках членів судової колегії, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга Одеської міської ради у даній справі розглядається у "розумний строк", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та основного завдання господарського судочинства - справедливого та неупередженого вирішення судом спору.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
05.10.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію ОСББ «ОСТРОВ-6» як юридичної особи з місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до п.1 розд.ІІ статуту ОСББ ,,ОСТРОВ-6", затвердженого загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку 17.05.2020, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
Згідно з п.3 розд.ІІ статуту ОСББ ,,ОСТРОВ-6" завданням та предметом діяльності об`єднання є, зокрема: забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Відповідно до п.3 розд.ІІІ статуту ОСББ ,,ОСТРОВ-6" до виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
За положеннями п.14 розд.ІІІ статуту ОСББ ,,ОСТРОВ-6" до компетенції правління належать: здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством; укладення договорів на утримання та/або експлуатацію будинку (споруд, прибудинкової території тощо), про виконання робіт, надання інших послуг та здійснення контролю за їх виконанням.
Відповідно до п.2 розд.V статуту ОСББ ,,ОСТРОВ-6" співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Як вбачається з протоколу загальних зборів ОСББ «ОСТРОВ» від 29.07.2020 р. №2/20, об`єднанням прийнято рішення про перехід будинку на самоуправління, внесення змін до калькуляції та затвердження тарифу для мешканців: 1-го поверху - 5,88 грн; 2-10-го поверху - 6,35 грн. На загальних зборах 14.02.2021 р. прийнято оформлені протоколом № 2 рішення, яким встановлено тариф СДПТ для мешканців 1-го поверху - 6,96 грн, а для мешканців 2-10-го поверху - 7,45 грн з 01.03.2021.
Матеріали справи свідчать, що з метою виконання покладених на нього обов`язків щодо забезпечення співвласників житлово-комунальними послугами ОСББ ,,ОСТРОВ-6" укладало договір № 1766 на постачання теплової енергії від 01.11.2016, договір № 01788/1 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення від 29.08.2017, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 04-180546U-ПУП від 22.06.2020, договір № 5277-20К/С на вивіз ТБВ від 01.07.2020, договір № 4121 на експлуатацію та технічне обслуговування обладнання по індивідуальній калькуляції від 01.07.2020, договір № 5277-20 К/С про надання послуг з поводженням з побутовими відходами з колективним споживачем від 01.05.2022, договір № 1766 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.09.2022, договір № 105-ЕЛ на безпечну експлуатацію ліфтів від 07.03.2023, договір №105-ТО підряду на технічне обслуговування ліфтів від 07.03.2023.
Як вбчається з матеріалів справи, Одеській міській раді на праві власності належать квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Як зазначає позивач, відповідач не сплачує внески на утримання житлового будинку та вартість спожитих комунальних послуг, у зв`язку з чим по квартирі АДРЕСА_4 наявна заборгованість в розмірі 35727,70 грн, по квартирі АДРЕСА_1 - в розмірі 34520,38 грн, по квартирі АДРЕСА_2 - в розмірі 27040,20 грн, по квартирі АДРЕСА_5 - в розмірі 39464,16 грн.
У зв`язку з несплатою відповідачем вказаних платежів, ОСББ «ОСТРОВ-6» звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
За положеннями ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Таким чином, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Частиною 2 ст. 10 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 12 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
Як свідчать матеріали справи, Територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради належить на праві власності квартири, квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
За приписів ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати.
Таким чином, Одеська міська рада, якій на праві власності належать вищевказані квартири, зобов`язана виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ «ОСТРОВ-6» та, відповідно, проводити оплату нарахованих платежів пов`язаних з утриманням об`єкту.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, згідно з протоколом загальних зборів ОСББ ,,ОСТРОВ-6" від 29.07.2020 №2/20, Об`єднанням прийнято рішення про перехід будинку на самоуправління, внесення змін до калькуляції та затвердження тарифу для мешканців: 1-го поверху - 5,88 грн; 2-10-го поверху - 6,35 грн. На загальних зборах 14.02.2021 р. прийнято оформлені протоколом № 2 рішення, яким встановлено тариф СДПТ для мешканців 1-го поверху - 6,96 грн, а для мешканців 2-10-го поверху - 7,45 грн з 01.03.2021.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у Постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №906/884/19, суд констатує, що визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги в пункті 10 Постанови та доходить висновку про те, що, з урахуванням приписів ст. 511 ЦКУ, прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ "Житичі" є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна. Відповідно, висновки судів попередніх інстанцій щодо обов`язковості для орендарів рішень загальних зборів відповідача та положень статуту останнього зроблені внаслідок неправильного застосування вищевказаних норм матеріального права.
За таких обставин, враховуючи судову практику та подані позивачем докази, а також відсутність підтвердження сплати відповідачем боргу за обслуговування/утримання багатоквартирного будинку прибудинкової території у розмірі 136 752,14 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог.
Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводів скаржника стосовно того, що він є належним відповідачем.
В матеріалах справи наявні договори між Департаментом міського господарства Ради (наймодавець), фізичними особами (наймачі) та ОСББ «ОСТРОВ-6» (балансоутримувач або управитель).
Так, в п.1.4.3 договору від 14.04.2017 № 5 та договору від 13.04.2017 р. № 4 щодо квартир АДРЕСА_4 та № 102 відповідно, а також в п.2.3.3 договору від 05.09.2023 № 24 та договору від 15.11.2022 № 23 щодо квартир АДРЕСА_1 та № 142 відповідно передбачено, що наймач зобов`язується своєчасно вносити плату за користування житлом, комунальні та інші послуги, разом з тим, не передбачено, кому наймач повинен вносити плату (Раді або ОСББ), та, як і в Законі України ,,Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не встановлено механізм захисту прав об`єднання співвласників, який наділяв би його можливістю примусового стягнення коштів з наймачів у судовому порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що Одеська міська рада є належним відповідачем у даній справі, проте має право на компенсацію за рахунок наймачів вартості утримання житлового будинку та спожитих ними комунальних послуг.
Крім іншого, судова колегія зауважує, що до позовної заяви додано детальні розрахунки сум, з яких складається борг по кожній квартирі та період, за який відповідні суми нараховувались, відтак, посилання відповідача про ненадання деталізованого розрахунку заборгованості є безпідставними.
Разом з тим, апеляційний господарський суд акцентує увагу, що розрахунки заборгованості містять щомісячні обсяги споживання комунальних послуг. У випадку їх невірності відповідач не був позбавлений можливості надати докази, які свідчать про неспоживання послуги або споживання у меншому розмірі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі №916/229/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі №916/229/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі №916/229/24 залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Колоколов С.І.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 16.10.2024 |
Номер документу | 122267324 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Савицький Я.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні