Постанова

від 14.10.2024 по справі 916/229/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/229/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області

від 08 квітня 2024 року (повний текст складено 15.04.2024)

у справі № 916/229/24

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-6»

до відповідача: Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради

про стягнення 136 752,14 грн., -

суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В.

місце винесення додаткового рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі №916/229/24 (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено. Стягнуто з Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код 26597691) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-6» (65123, м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 38, код 40875268) 136752 грн. 14 коп. заборгованості, 3028 грн. 00 коп. судового збору.

29.03.2024 ОСББ «ОСТРОВ-6» подано до Господарського суду Одеської області через «Електронний суд» письмову заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

05.04.2024 від Одеської міської ради надійшла заява, якою відповідач просить відмовити у задоволенні заяви ОСББ «ОСТРОВ-6» про ухвалення додаткового рішення. Так як:

-дана справа належить до категорії малозначних, тому витрати на професійну правничу допомогу у рамках такої справи у розмірі майже 7 прожиткових мінімумів на одну особу є явно завищеними;

-подання документів до суду не можна віднести до жодного виду правової допомоги, передбаченого приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з огляду на що такі витрати не підлягають відшкодованню;

- до переліку видів правової допомоги позивачем включено роботи адвоката, які дублюються, а також пов`язані з подачею клопотання про ухвалення додаткового рішення, які, враховуючи правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 02.02.2024 р. по справі № 910/9714/22, не мають покладатись на відповідача;

- Рада є органом місцевого самоврядування, залученим до реалізації та здійснення передбачених Законом України ,,Про правовий режим воєнного стану заходів, спрямованих на забезпечення оборони України, а, відтак, покладання на відповідача обов`язку щодо виплати очевидно необґрунтованих витрат на правову допомогу суперечитиме принципу пропорційності. При цьому у разі, якщо суд дійде висновку про можливість стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Рада просить зменшити заявлену позивачем суму з наведених вище підстав.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 по справі №916/229/24 (суддя Лічман Л.В.) заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-6» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено; стягнуто з Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,ОСТРОВ-6 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції, з урахуванням позитивного для ОСББ «ОСТРОВ-6 результату вирішення спору, а також того, що останнім шляхом надання належних доказів доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Сторожука Д.І., того, що названі послуги адвоката є реальними та дійсно потрібними для якісного представництва клієнта в суді, того, що обсяг наданих адвокатом послуг співмірний з розміром заявлених до стягнення витрат, дійшов висновку про наявність підстав для покладання на Раду 20000,00 грн витрат ОСББ «ОСТРОВ-6 на правничу допомогу адвоката.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 по справі №916/229/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-6» у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник вказує, що приписи чинного процесуального законодавства не ставлять у залежність можливість зменшення витрат на професійну правничу допомогу з тим, у якій формі вона була визначена фіксований розмір чи погодинна оплата, тоді як встановивши, що у даній справі розмір такої суми було визначено у фіксованому розмірі, суд фактично самоусунувся від дослідження підстав для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Скаржник зазначає, що з огляду на те, що дана справа належить до малозначних справ, очевидним є те, що витрати на професійну правничу допомогу у рамках такої справи у розмірі майже 7 прожиткових мінімумів на одну особу є явно завищеними.

На думку Одеської міської ради, враховуючи неспівмірність заявленого розміру понесених витрат на правову допомогу, заява представника ОСББ «Остров-6» є безпідставною та необгрунтованою, з огляду на що додаткове рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесених позивачем під час розгляду цієї справи, має бути відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08 квітня 2024 року у справі № 916/229/24. Вирішено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене та зважаючи на обставинни введення воєнного стану в Україні, тривалі повітряні тривоги, постійні відключення електроенергії та інші чинники тощо, враховуючи принцип незмінності складу суду, перебування у відпустках членів судової колегії, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради у даній справі розглядається у "розумний строк", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та основного завдання господарського судочинства справедливого та неупередженого вирішення судом спору.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені додаткового рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Статтею 244 ГПК України закріплено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За положеннями ч.1 та п.п.1,4 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Матеріали справи свідчать, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначена позивачем на рівні 20000,00 грн. Разом з тим зазначено, що остаточний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката та докази таких витрат будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду урахуванням вимог ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.ч.4-6 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі вказані витрати підтверджуються шляхом надання належних доказів: договору про надання правової допомоги від 21.12.2022 р. № 102/1, додаткової угоди № 1 до нього від 03.01.2024 р., в п.2 якої встановлено фіксований гонорар адвоката за представництво інтересів у суді першої інстанції в розмірі 20000,00 грн, переліку видів правової допомоги від 19.03.2024 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.11.2017 р. серії ОД № 003109, ордерів від 19.01.2024 р. серії ВН № 1320921, від 01.02.2024 р. серії ВН № 1320932.

Судова колегія зазначає, що критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Судова колегія зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів зазначає, що гонорар адвоката ОСББ «ОСТРОВ-6» визначено у фіксованому розмірі, та за домовленістю з клієнтом сплачується за представництво інтересів у суді першої інстанції, а не за кожну надану послугу, відтак, виокремлювати якусь конкретну послугу та встановлювати факт правомірності її включення до переліку робіт адвоката є недоречним.

Яе зазначив суд першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів, посилання скаржника на те, що вартість деяких послуг (подання документів до суду або заявлення клопотання про ухвалення додаткового рішення) не може бути відшкодована, а також на те, що до переліку видів правової допомоги позивачем включено роботи адвоката, які дублюються, не заслуговують на увагу, оскільки гонорар адвоката за домовленістю з клієнтом сплачується за представництво інтересів у суді, а не за кожну надану послугу, відтак виокремлювати якусь конкретну послугу та встановлювати факт правомірності її включення до переліку робіт адвоката господарський суд не повинен.

Крім того, судова колегія зауважує, що залучення відповідача до реалізації передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, спрямованих на забезпечення оборони України, жодним чином не впливає на розподіл судових витрат у господарській справі і не безкмовною підставою для їх зменшення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., оскільки вказані витрати є співмірними відносто предмету позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору та остаточний висновок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08 квітня 2024 року у справі №916/229/24 задоволенню не підлягає, а додаткове рішення місцевого господарського суду залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08 квітня 2024 року у справі № 916/229/24 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08 квітня 2024 року у справі № 916/229/24 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.