Ухвала

від 09.10.2024 по справі 127/16213/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/16213/24

Провадження № 2/127/2149/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Шмигори О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Вінниці заяву представника позивача про заміну заходу забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницький міський суду Вінницької області перебуває зазначена вище цивільна справа.

Ухвалою судувід 14.05.2024 року було задоволенозаяву представникапозивача та забезпечено позовшляхом накладенняарешту нагрошові кошти ОСОБА_4 ,що знаходятьсяна рахункаху банківськихабо вінших кредитно-фінансовихустановах,в межахпозовних вимог,а самев розмірі 50000,00доларів США,що становить 1986030,00 грн. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на наступні об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_4 на праві власності:

- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1132720505101, кадастровий номер: 0510100000:03:133:0054, площею 2 га, розмір частки 1;

- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1132656905101, кадастровий номер: 0510100000:03:133:0055, площею 1.8216 га, розмір частки 1;

- комплекс нежитлових будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 914991405101, загальною площею: 6372.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки 2/25, що складає майстерню літ. «Б» площею 193,0 кв.м., склад літ. «Е» площею 1244,9 кв.м., бювет скважина літ. «Ж» площею 11,7 кв.м.;

- нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 195430105101, загальною площею 56 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки -1;

- комплекс будівель та споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15415705101, загальною площею: 41958.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , розмір частки 3/10000, що складає нежитлове приміщення в будівлі літ. «№2» - корпус №3 І поверх №117 (126) площею 33,4 кв.м.;

- нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31757813, загальною площею 1679,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , розмір частки 55/100;

- нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 26438355, загальною площею 872,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , 104, АДРЕСА_6 , розмір частки 6/25;

- квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 30164809, загальною площею 49,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , розмір частки 1/3.

Також заборонено державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, що уповноважені на вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цих об`єктів нерухомого майна.

Проте,ухвалою Вінницькогоапеляційного судувід 18.06.2024року апеляційнускаргу здоповненнями ОСОБА_4 задоволено частково,вказану вищеухвалу судускасовано таухвалено новесудове рішення. Заяву ОСОБА_3 про забезпеченняпозову до ОСОБА_4 про стягненняборгу задоговором позики задоволено частково. Накладено арештна земельнуділянку,реєстраційний номероб`єктанерухомого майна1132720505101,кадастровий номер:0510100000:03:133:0054,площею 2га,ринковою вартістю2678303грн (безПДВ),яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовлено.

08.10.2024року досуду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , в якій останній просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Віннницького апеляційного суду від 18.06.2024 року та забезпечити позов шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 на праві власності: нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31757813, загальною площею 1679,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , розмір частки 55/100. Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, що уповноважені на вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо них об`єктів нерухомого майна.

Заява мотивованатим,що накладенняарешту навказану вищеземельну ділянкуне можебути достатнімдля забезпеченняцього позову,оскільки нанеї незможе бутизвернене стягнення,внаслідок існуванняуже накладеногоарешту таіснує висока ймовірність,що ділянкабуде витребуванау ОСОБА_4 як незаконновідчужена. В результаті цього виникла необхідність замінити один захід забезпечення позову іншим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

Представник позивача в судовому засіданні свою заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви про заміну заходу забезпечення позову, оскільки ОСОБА_1 посилається на матеріали кримінального провадження №42018020000000131 від 19.06.2018 року, в якому він не є стороною кримінального провадження. Лист заступника начальника ГУНП у Вінницькій області на ім`я ОСОБА_5 є недопустимим доказом, який одержаний представником позивача з порушенням порядку, встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому його не слід брати до уваги. Лист адресований ОСОБА_5 , який не є учасником цієї цивільної справи. При цьому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 серпня 2018 року у справі №127/20377/18 про накладення арешту на земельну ділянку у кримінальному провадженні №42018020000000131 від 19.06.2018 року не встановлено незаконного набуття у приватну власність земельної ділянки. Станом на 08.10.2024 року представником позивача не надано будь-яких підтверджуючих документів про повідомлення про підозру, звернення до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42018020000000131. Вид забезпечення позову, обраний Вінницьким апеляційним судом, відповідає вимогам розумності, обгрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення його позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Просив у задоволенні заяви представника позивача про зміну одного заходу забезпечення іншим відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши зміст поданої заяви та перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Аналіз змісту положень ст. 156 ЦПК України свідчить, що по своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а тому, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з`ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Отже, аналіз змісту ст.156ЦПК Україниу контексті завдань цивільного судочинства та мети застосування заходів забезпечення позову свідчить, що заміна заходів забезпечення позову пов`язана із зміною чи припиненням підстав забезпечення позову.

Право заміни одного заходу забезпечення позову іншим може бути реалізоване у будь-який час, поки діють заходи забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01 квітня 2019 року у справі № 922/1631/18 зазначено, що у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

До подібних висновків також дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 638/18499/18, провадження № 61-19248св19.

Надаючи оцінку доводам, викладеним у заяві про заміну заходів забезпечення позову, суд звертає увагу, що цивільне судочинство ґрунтується на засадах змагальності та диспозитивності, що передбачає обов`язок самостійного обстоювання сторонами своїх позицій та доведення обставин, на які сторони посилаються як підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом встановлено, що постановою Вінницькогоапеляційного судувід 18.06.2024року впорядку забезпеченняпозовних вимог ОСОБА_3 було накладеноарешт наземельну ділянку,реєстраційний номероб`єктанерухомого майна1132720505101,кадастровий номер:0510100000:03:133:0054,площею 2га,ринковою вартістю2678303грн (безПДВ),яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Задовольняючи заявупро забезпечення позову,суд апеляційної інстанціївиходив зтого,що такий захід є очевидно співвмірним з ціною позову, а також відповідає вимогам розусності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення його позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З приводу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 на праві власності, нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31757813, загальною площею 1679,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , розмір частки 55/100, то слід відзначити, що вказаний об`єкт має інших співвласників та в разі накладення арешту будуть порушені їх права як власників, хоча вони не є сторонами у цій цивільній справі. Також оцінка цього нежитлового приміщення позивачем не проводилась, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості дослідити співмірність заходу забезпечення позову з ціною позову.

Суд не приймає до уваги лист Слідчого управління ГУНП у Вінницькій області, оскільки він є недопустимим доказом. Крім того, лист датований 18.07.2024 року, тобто викладена в ньому інформація може бути не дійсною на день розгляду заяви про зміну заходу забезпечення позову.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, сторона, яка звертається із клопотанням про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з таким клопотанням.

Проте, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року в справі № 914/1570/20).

Отже застосування заходів забезпечення позову, як і заміна одного заходу на інший, в першу чергу має гарантувати можливість виконання рішення суду про задоволення позову.

Проте, всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України у клопотанні про зміну заходів забезпечення позову не наведено жодних мотивів того, яким чином застосування такого заходу забезпечення позову, про який просить представник позивача в своїй заяві про зміну заходів забезпечення позову, сприятиме виконанню судового рішення у даній справі, якщо судом будуть задоволенні позовні вимоги.

Обставин, що обґрунтовують та підтверджують можливе ускладнення виконання рішення суду або його невиконання відповідачем без нових (іншого виду) заходів забезпечення позову, у випадку задоволення позову судом, у клопотанні не вказано та відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

За таких обставин, доводи сторони позивача про необхідність заміни одного заходу забезпечення позову іншим є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

На підставівищевикладеного такеруючись ст.ст. 178, 81, 89, 150, 156, 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про заміну заходу забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 14.10.2024 року.

Суддя: