ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
08.10.2024м. СумиСправа № 920/618/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/618/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Суми (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79)
в інтересах держави в особі позивачів:
1) Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 23823253),
2) Управління охорони здоров`я Сумської міської ради (40000, м. Суми, Гетьмана Павла Скоропадського, буд. 26, ідентифікаційний код 02013165),
3) Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради (40022, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 28, ідентифікаційний код 02000334),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, ідентифікаційний код 41884537)
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 484 930,91 грн,
за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
представник позивача 1- не з`явився,
представник позивача 2- не з`явився,
представника позивача 3 - Бершова І.О.,
представника відповідач - Бублик В.М.,
прокурора - Луцик О.О.,
УСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі позивачів, у якій просить суд визнати недійсними додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.02.2021 № 1611097 та стягнути з відповідача на користь позивача-3 кошти в сумі 484 930,91 грн; а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 36 797,96 грн стягнути відповідно до статті 129 ГПК України на користь Сумської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок № UА598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.06.2023 справу № 920/618/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою суду від 14.06.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/618/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 20.07.2023, 12:00.
Судове засідання 20.07.2023, 11:00 не відбулось. Згідно Рапорту контролера ІІ категорії другого відділення охорони першого взводу охорони першого підрозділу охорони Головного управління Служби судової охорони в Сумській області сержанта Служби судової охорони під час несення служби у Господарському суді Сумської області 20.07.2023 о 08.27 від поліції було отримано повідомлення про замінування всіх торгівельних центрів, шкільних закладів та судових установ м. Суми.
Ухвалою суду від 24.07.2023 постановлено призначити підготовче засідання на 09.08.2023, 12:00.
У підготовчому засіданні 09.08.2023 судом оголошено перерву до 21.09.2023, 10:30.
Судове засідання, призначене на 21.09.2023, 10:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України про що складено акт Господарського суду Сумської області від 22.09.2023 по справі № 920/618/23.
Ухвалою суду від 27.09.2023 постановлено призначити підготовче засідання на 31.10.2023, 12:30.
Від представника відповідача надійшло клопотання від 30.10.2023 б/н (вх. №41843 від 31.10.2023) про зупинення провадження у справі, відповідно до якої, зазначає, що в провадженні Верховного Суду перебуває справа за позовом №922/2321/22 за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Північного офісу Державної аудиторської служби, 2) Спеціального авіаційного загону оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 473 758, 34 грн, правовідносини у який є подібними правовідносинам у даній справі.
Ухвалою суду від 31.10.2023 постановлено задовольнити вказану вище заяву та зупинити провадження у справі № 920/618/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 у подібних правовідносинах.
Ухвалою суду від 21.05.2024 постановлено поновити провадження у справі № 920/618/23; призначити підготовче засідання на 28.05.2024, 11:30.
Протокольною ухвалою від 28.05.2024 судом задоволено заяву прокурора про зміну підстав позову (вх.5594 від 05.09.2023) та постановлено, що подальший розгляд справи буде продовжуватись з урахуванням заяви (в частині уточнення п.13 резолютивної частини позову щодо стягнення коштів з ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" на користь Сумської міської ради).
Ухвалою від 28.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача (вх. № №3998 від 30.06.2023) та заяви (вх.№3372 від 04.09.2023) про залишення позову без розгляду; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 920/618/23 по суті в судове засідання на 16.07.2024, 12:30.
Засідання по суті, призначене на 16.07.2024, 12:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, тому ухвалою від 22.07.2024 суд призначив справу № 920/618/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 15.08.2024, 12:30.
Судове засідання, призначене на 15.08.2024, 12:30, також не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою від 19.08.2024 суд призначив справу № 920/618/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 08.10.2024, 12:30.
У судовому засіданні 08.10.2024 судом встановлено наступне.
08.10.2024 у судовому засіданні приймав участь прокурор, представник 3 позивача та представник відповідача. Представники 1 та 2 позивачів у судове засідання не з`явились, про місце, час та дату розгляду справи повідомлені належним чином.
Від Управління охорони здоров`я Сумської міської ради надійшло клопотання № 24.01-07/534 від 11.07.2024 (вх.№ 3927 від 11.07.2024) про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 15.08.2024 (вх.№№ 2455, 3706 від 15.08.2024) про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 920/618/23 та зупинення провадження в цій справі до вирішення КСУ справи за конституційною скаргою ТОВ "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз.1 ч.3, абз. 1, 2, 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.
26.09.2024 прокурором подані заперечення б/н від 26.09.2024 (вх.№ 2904 від 26.09.2024) на зазначене вище клопотання про зупинення провадження в справі.
Щодо клопотання представника відповідача б/н від 15.08.2024 (вх.№№ 2455, 3706 від 15.08.2024) в частині повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 920/618/23, то суд, з огляду на пояснення учасників провадження, наданих ними у судовому засіданні 08.10.2024, та матеріали справи, вважає за можливе задовольнити його, призначачити наступне судове засідання, що є підготовчим судовим засіданням, про що повідомити учасників провадження, що не приймали участь в судовому засіданні 08.10.2024.
Щодо клопотання представника відповідача б/н від 15.08.2024 (вх.№№ 2455, 3706 від 15.08.2024) в частині зупинення провадження в цій справі до вирішення КСУ справи за конституційною скаргою ТОВ "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз.1 ч.3, абз. 1, 2, 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, суд у задоволенні вказаного клопотання відмовляє з огляду на таке.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Однак судом не встановлено обставин об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення зазначеної відповідачем справи, що розглядається в порядку конституційного провадження.
Суд вважає, що зібрані в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в цій господарській справі.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18.
Суд звертає увагу, що пов`язаність справ полягає у тому, що рішення у іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 904/6636/17 від 27.02.2018.
Взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).
Крім того слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).
У вказаній справі відповідач просить зупинити провадження до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ.
При цьому, у клопотанні не зазначено у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи № 920/618/23 до вирішення зазначеної конституційної скарги та чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Підстави звернення до суду прокурора з позовною заявою чітко врегульовані ст. 53 ГПК. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Вказані положення ГПК не змінювалися і їх відповідність Конституції України (конституційність) Конституційним Судом України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» не розглядається.
Судом враховано, що ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому, на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 3 ст. 4, ч. 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, зокрема - прокурор.
Так, у відповідності до ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В силу ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема звертатися до суду з позовом.
Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).
Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Визначальним для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару (постачання електричної енергії) після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.
Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18 сформулював правову позицію, відповідно до якої «інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17).
Таким чином, прокурор здійснюючи представництво інтересів держави, з метою їх захисту, яке полягає у недопущенні незаконних витрат бюджетних коштів, а також порушення законодавчої процедури зміни істотних умов договору закупівлі, для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, звертається до суду з позовом про стягнення коштів, отриманих на підставі недійсних угод.
Отже, в позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовано підстави для представництва інтересів прокуром в суді з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Господарського процесуального кодексу України, правових висновків Конституційного та Верховного судів, Європейського суду з прав людини.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача б/н від 15.08.2024 (вх.№№ 2455, 3706 від 15.08.2024) в частині зупинення провадження в справі № 920/618/23 до вирішення КСУ справи за конституційною скаргою ТОВ "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз.1 ч.3, абз. 1, 2, 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.
16.07.2024 прокурором подано заяву №51-6312вих24 від 16.07.2024 (вх.№ 3240 від 16.07.2024) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів з ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" на користь Сумської області - до 305 400, 16 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями ст. 46 ГПК України закріплене право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
Враховуючи, що судом прийнято рішення щодо повернення до стадії підготовчого провадження, суд вищевказану заяву прокурора про зменшення позовних вимог задовольняє.
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті (пункту 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21).
Ураховуючи, що представник відповідача зареєстрований у Електронному кабінеті, суд вважає за необхідне провести наступне судове засідання у цій справі за участі представника відповідачв у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Керуючись статтями 120, 177, 227, 232 - 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити клопотання представника відповідача б/н від 15.08.2024 (вх.№№ 2455, 3706 від 15.08.2024) в частині повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 920/618/23.
2. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача б/н від 15.08.2024 (вх.№№ 2455, 3706 від 15.08.2024) в частині зупинення провадження в справі № 920/618/23.
3. Повернутись до стадії підготовчого провадження у справі № 920/618/23.
4. Задовольнити заяву прокурора №51-6312вих24 від 16.07.2024 (вх.№ 3240 від 16.07.2024) про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи № 920/618/23 здійснювати у редакції вказаної заяви.
5. Призначити підготовче судове засідання у справі № 920/618/23 на 21.11.2024, 11:30. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання № 2.
6. Провести призначене на 21.11.2024, 11:30, підготовче судове засідання за участі за участі представника відповідача - Сахнова Дмитра Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
7. Відповідно до частин п`ятої, одинадцятої статті 197 ГПУ України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву; використовувані учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку; участь у відеоконференції забезпечується з приміщення, яке б виключало наявність сторонніх звуків (шуму) та в охайному вигляді.
8. Роз`яснити учасникам справи, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті (пункт 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21).
9. Представникам учасників справи мати належні повноваження та документ, що посвідчує особу.
10. Повідомити учасників справи про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов`язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.
11. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
12. Копію ухвали надіслати позивачам: Сумській міській раді та Управлінню охорони здоров`я Сумської міської ради.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частин 6-7 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України Про ринки капіталу та організовані товарні ринки, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 14.10.2024.
Суддя Ю.А. Джепа
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 16.10.2024 |
Номер документу | 122271939 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Джепа Юлія Артурівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні