Ухвала

від 14.10.2024 по справі 922/2633/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2633/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву ТОВ ЛВТ 2000 про ухвалення додаткового рішення (вх. №24961 від 04.10.2024) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВТ 2000 (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 78, оф. 313-314, код ЄДРПОУ 38448397) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкінпром" (61035, м. Харків, пр-т Гагаріна, 127, корпус А, офіс 207, код ЄДРПОУ 40665022) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛВТ 2000 звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкінпром" про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16240,00 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 7037,95 грн, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних у розмірі 1451,50 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Позов обґрунтовано посиланням на несвоєчасну оплату відповідачем товару за договором поставки № 30/06-21 від 01.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 у справі №922/2633/24 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкінпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВТ 2000 заборгованість у розмірі 16240,00 грн; інфляційні втрати у розмірі 7037,95 грн, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних у розмірі 1451,50 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

04.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВТ 2000 адвоката Рябка С.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі (вх.№24961). У зазначеній заяві заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Розглянувши заяву представника позивача ТОВ ЛВТ 2000 адвоката Рябка С.О. про ухвалення додаткового рішення (вх. №24961 від 04.10.2024) в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає про таке.

Згідно зістаттею 15 ГПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зістаттею 123 ГПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до ч.1ст.124 ГПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьмастатті 129 ГПК України).

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей124,129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19).

При цьому, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).

Суд враховує, що розгляд справи №922/2633/24 здійснювався в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи.

У зв`язку з тим, що стадія судових дебатів у даному випадку не передбачена, то сторони мають подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат, до закінчення розгляду справи, або зробити заяву про наміри подати такі докази протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.

Така правова позиція узгоджується з висновком, викладеним у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, де зазначено, що вимогищодо строків та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі N 817/1889/17.

Системний аналіз зазначених норм, з урахуванням висновків Верховного Суду, дає підстави для висновку суду, що учасник справи має обов`язок подання доказів (договорів, рахунків, тощо) на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у спрощеному позовному провадженні до ухвалення рішення по суті. Право на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення виникає за умови, що до ухвалення рішення ним було зроблено заяву про те, що такі докази будуть подані в п`ятиденний строк після ухвалення рішення.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач звернувся до суду 04.10.2024, тобто в межах п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду.

В обгрунтування цієї заяви представником позивача зазначено наступне.

Між Позивачем і адвокатом Рябко С.О. було укладено Договір №24/07/24 про надання правничої допомоги від 24.07.2024, згідно якого представником надавалась правнича допомога у даній справі.

Позивач зазначає, що ним було понесено судові витрати у розмірі 10 000 грн на правничу допомогу адвоката, факт надання якої, а також детальний опис наданих послуг зазначений у Акті №1 прийому-передачі наданих послуг від 30.09.24 (далі Акт), згідно якого Позивачу адвокатом були надані наступні послуги:

- Зустріч з Замовником, з`ясування підстав та мети звернення, аналіз документів, наданих Замовником, щодо відносин із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАНКІНПРОМ» (код ЄДРПОУ 40665022);

- Вироблення правової позиції та підготовка позовної заяви Замовника до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАНКІНПРОМ» (код ЄДРПОУ 40665022) щодо стягнення заборгованості за Договором поставки №30/06-21 від 01.07.2021, підготовка додатків до позовної заяви;

- Проведення розрахунку інфляційних втрат, трьох відсотків річних від суми заборгованості боржника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАНКІНПРОМ» (код ЄДРПОУ 40665022).

Позивачем було сплачено надані адвокатом послуги, що підтверджується платіжними інструкціями від 24.07.24 на суму 7000 грн та від 04.10.24 на суму 3000 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення позивач додав копії: ордеру серії А1 №1666162 від 26.07.2024; платіжних інструкцій: №4470 від 24.07.2024 на суму 7000,00 грн; №4573 від 03.10.2024 на суму 3000,00 грн; договору про надання правничої допомоги 24.07.2024; акту №1 прийому - передачі наданих послуг від 30.09.2024; докази направлення вказаної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначає, що у позовній заяві він зробив заяву про стягнення з Відповідача понесених судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу адвоката.

Посилається на п. 4.2.4. постанови КГС ВС від 06.10.2020 у справі №922/376/20 та постанову Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №918/853/20, вказує, що в цих постановах визначено, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, та позивач має дотримуватися 5-денного строку для здійснення заяви про розподіл судових витрат та доказів здійснення таких витрат у спрощеному провадженні.

Відтак просить суд у відповідності дост. 244 ГПК Україниухвалити додаткове рішення у справі № 922/2633/24, яким стягнути з відповідача судові витрати (витрати на правову (правничу) допомогу адвоката) в сумі 10000,00 грн.

Як убачається з тексту позовної заяви, розділ 6. має назву: Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу (аркуш 6, 7 позовної заяви). Серед іншого представником позивача в цьому розділі, зокрема, вказано наступне: «відповідно до Договору №24/07/24 про надання правничої допомоги від 24.07.2024р. року, адвокат Рябко Сергій Олександрович здійснював підготовку даної позовної заяви, та інші дії (детальний опис наданих послуг буде надано в акті приймання-передачі наданих послуг), та в майбутньому безпосередню буде представляти Позивача під час розгляду справи, брати участь в судових засіданнях, надавати заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснювати необхідний комплекс юридичних дій пов`язаних зі стягненням з Відповідача боргу, такі витрати мають бути відшкодовані.» (абз.4 розділу 6), а також «Детальний опис послуг наданих адвокатом, буде міститься в акті прийому-передачі послуг, який буде наданий Позивачем до прийняття рішення по справі.»(абз.16 розділу 6) та попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить: 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - витрати на правничу допомогу адвоката, зокрема за підготовку та подачі позовної заяви, інших процесуальних документів, представництво в суді та вчинення інших дій щодо надання правничої допомоги. (абз.18 розділу 6).

Судом встановлено, що позивач до ухвалення рішення у справі заявляв про те, що він поніс або очікує понести судові витрати (орієнтовний їх розмір) у зв`язку із розглядом справи в розмірі 10000 грн. Разом з тим, матеріали справи не підтверджують того, що позивач подавав до прийняття рішення докази, які б підтверджували розмір понесених ним судових витрат, як і не зробив заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як того вимагають приписи чинного процесуального законодавства.

Суд висновує, що вимоги ч.3 ст.126 ГПК України щодо подання учасником справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, не є тотожними із вимогами ч.8 ст.129 ГПК України щодо обов`язку подання доказів (договорів, рахунків, тощо) на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі (до ухваленні рішення у справі в спрощеному провадженні) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі (до ухваленні рішення у справі в спрощеному провадженні) сторона зробила про це відповідну заяву.

Викладене дає підстави для висновку суду, що відповідно достатті 129 Господарського процесуального кодексу Українинаведення стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є заявою щодо необхідності їх розподілу, яка (заява) з урахуванням зазначених приписів чинного процесуального законодавства повинна подаватися/заявлятися у належній процесуальній формі. Цей висновок суду узгоджується із висновкам Верховного Суду, викладеними у Постанові Касаційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 907/715/20

Також не є заявою про наміри подати суду докази на підтвердження судових витрат з боку представника позивача вказівка в позовній заяві про те, що «Детальний опис послуг наданих адвокатом, буде міститься в акті прийому-передачі послуг, який буде наданий Позивачем до прийняття рішення по справі.» (вимога ч.3 ст.126 ГПК України). Тим більше вона не є заявою про наміри подати такі докази протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі. (вимога ч.8 ст.129 ГПК України). Фраза є чітко визначеною, із якої вбачається намір подати до суду акт прийому-передачі послуг з детальним описом послуг, наданих адвокатом, та вказаний строк його подання: «до прийняття рішення по справі».

При цьому суд зазначає, що під час розгляду справи було враховано намір представника позивача подати акт виконаних робіт до ухвалення рішення у справі. Для надання можливості реалізувати це право, а також подати докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу або заяву про наміри подати такі докази протягом 5 днів після ухвалення рішення, рішення у справі було ухвалено в останній день строку, визначеного законом для ухвалення рішення в спрощеному позовному провадженні, а саме, на 60-й день після відкриття провадження у справі відповідно до приписів ст.252 ГПК України.

Із урахуванням неподання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу та за відсутності заяви про наміри подати такі докази протягом 5 днів після ухвалення рішення судом було вирішено питання про судові витрати при ухваленні рішення та стягнуто з відповідача судовий збір на користь позивача. В стягненні витрат на правничу допомогу відмовлено. Отже, посилання позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення на те, що при ухваленні рішення у справі судом не було вирішено питання про судові витрати, є безпідставним і спростовується матеріалами справи.

Також суд зазначає, що посилання на п. 4.2.4. постанови КГС ВС від 06.10.2020 у справі №922/376/20 суд не бере до уваги, оскільки із даного пункту, як і цілком із всієї постанови Верховного Суду, не вбачається, чи було до ухвалення рішення у справі зроблено стороною заяву про наміри подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі, чи така заява була відсутня.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №918/853/20, суд відхиляє, оскільки воно не є релевантним до спірних правовідносин. У вказаній справі розгляд закінчився не ухваленням рішення по суті у спрощеному провадженні, а позовна заява була залишена без розгляду, відповідно розгляд справи по суті не відбувся, рішення щодо задоволення чи відмови в задоволенні позовних вимог не приймалося, отже перебіг строку для подання доказів щодо судових витрат не був визначеним.

Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Суд зазначає, що під час ухвалення рішення судом було вирішено питання про судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. До ухвалення рішення у справі була відсутня заява про те, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до ухвалення рішення у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та вказані докази подані не були

Враховуючи викладене, суд висновує, що підстави для задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВТ 2000 від 04.10.2024 (вх.№№24961) про ухвалення додаткового рішення відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВТ 2000 від 04.10.2024 (вх.№24961) про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 129, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВТ 2000" про ухвалення додаткового рішення повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено (підписано) 14.10.2024.

СуддяЮ.Ю. Мужичук

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.