Ухвала

від 14.10.2024 по справі 911/1528/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1528/15 (911/1017/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Національного банку України

на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024

у справі № 911/1528/15 (911/1017/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича

до 1. приватного виконавця Білан Світлани Володимирівни,

2. Державного підприємства "Сетам",

3. Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей",

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк України,

про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), визнання недійсним та скасування протоколу, визнання недійсним та скасування акту,

у межах справи №911/1528/15

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1528/15 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" про банкрутство.

Постановою Господарського суду Київської області від 06.05.2015 боржника визнано банкрутом та застосовано до нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора боржника.

У квітні 2023 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" арбітражний керуючий Татіщев Олександр Євгенович звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до приватного виконавця Білан Світлани Володимирівни, Державного підприємства "Сетам", Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей", в якому просив:

визнати недійсним електронний аукціон (торги), проведений державним підприємством "Сетам" 05.10.2022 з реалізації лоту № 510330, об`єкту нежитлової будівлі майнового комплексу (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1;

визнати недійсним та скасувати протокол № 577260 проведення електронного аукціону (торгів) від 05.10.2022;

визнати недійсним та скасувати акт про проведення електронного аукціону (торгів).

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі №911/1528/15 (911/1017/23) відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі №911/1528/15 (911/1017/23) залишено без змін.

До Верховного Суду від Національного банку України надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі №911/1528/15 (911/1017/23) та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/1528/15 (911/1017/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.09.2024.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмо-тивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви-кладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрун-тованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх ін-станцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (перед-бачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі скаржник, серед іншого, посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу касаційного оскарження.

Проте, суд зауважує, що скаржнику необхідно надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, а саме зазначити норму права (пункт, абзац, частина тощо) щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення цієї справи.

Крім того, відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою).

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 р. становить 2684,00 грн.

Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, за подання касаційної скарги Національного банку України сума судового збору становить 16 104,00 грн (2 684,00 грн *3 (3 вимоги немайнового характеру) *200%).

Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 12 883,20 грн (16 104,00 грн х 0,8).

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір в сумі 12 883,20 грн.

Проте, скаржником за платіжною інструкцією №1539010209 (#4065155201) від 20.09.2024 сплачено лише 9 689,60 грн, тобто на 3 193,60 грн менше від суми судового збору, що підлягає сплаті у цьому випадку.

Також, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Судом встановлено, що матеріали касаційної скарги не містять доказів надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича та Приватному підприємству "Промбудсервіс 2005".

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження;

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 3 193,60 грн;

- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича та Приватному підприємству "Промбудсервіс 2005".

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Національного банку України на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі №911/1528/15 (911/1017/23) залишити без руху.

2. Надати Національному банку України строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Національному банку України усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження;

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 3 193,60 грн;

- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича та Приватному підприємству "Промбудсервіс 2005".

4. Роз`яснити Національному банку України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков