СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/130/24
ун. № 759/19442/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову,
В С Т А Н О В И В:
04.10.2022р. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою до подачі позовної заяви в якій просить зупинити стягнення з неї за виконавчим листом від 26.01.2022р. по цивільній справі № 759/19442/17 дію якого поновлено 05.09.2024р. на користь ТОВ ФК «Гровінг Стейт» будь-яких коштів, майна; заборонити ТОВ ФК «Гровінг Стейт» вчиняти будь-які спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим листом від 26.01.2022р. по цивільній справі № 759/19442/17 дію якого поновлено 05.09.2024р. на користь ТОВ ФК «Гровінг Стейт» будь-яких коштів, майна; заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним виконавцям ДВС, усім суб єктам ДВС, приватному виконавцю Артемчуку Т.В. - вчиняти будь-які дії спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим листом від 26.01.2022р. по цивільній справі № 759/19442/17 дію якого поновлено 05.09.2024р. на корсить ТОВ ФК «Гронвінг Стейт» будь-яких коштів, майна.
В обгрунтування заяви посилалася на те, що постановою Київського апеляційного суду від 02.10.2019р. апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2019р. по справі № 759/19442/17 скасовано, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надар» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» заборгованість за кредитним договором № 20/П/56/2006-840 у сумі 22 261,28 доларів США. Вказує, що ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» позбавлена всіх ліцензій на проведення господарської діяльності з надання фінансових послуг і відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗУ № 1349 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» не має права здійснювати врегулювання простроченої заборгованості, тому не має права здійснювати стягнення з заявника заборгованості за виконавчим листом. Виконавчий лист виданий 26.01.2022р. Святошинським районним судом м. Києва по цивільній справі № 759/19442/17 сфальсифікований. 25.09.2024р. постановою приватного викоанвця накладено арешт на банківські рахунки. Вказує, що заяву про забезпечення позову до подання позовних заяв до ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а також позову до ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» , уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І.В. про скасування договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором і договору відступлення прав за договором іпотеки. Просить задовольнити заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Встановлено, що в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «КБ «Надра» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного суду від 02.10.2019р. апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2019р. по справі № 759/19442/17 скасовано, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на корсить ПАТ КБ «Надар» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» заборгованість за кредитним договром № 20/56/2006-840 у сумі 22 261,28 доларів США.
На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) забороною вчиняти певні дії;3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заявник ОСОБА_1 у заяві зазначає, що нею буде подано заяву до ТОВ «ФК «Гровінг-Стейт» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Однак дане питання вирішується у відповідності до ст. 432 ЦПК України Розділ VI процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України и подаються сторонами та іншими учасниками справи доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позов не може бути забезпечений таким способом, оскільки ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову в рамках справи № 759/19442/17 в якій ухвалено рішення суду, що не передбачено вимогами ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позов.
Керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання її суддею.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Петренко
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 15.10.2024 |
Номер документу | 122273416 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Петренко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні