Рішення

від 03.10.2007 по справі 2-16/07

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-16/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2007 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

за участі секретаря судового засідання Мангул О.П., Іскрич В.В., Куліковой О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії комунального підприємства „ЖЕО Іллічівського району ", ТОВ „ТСВ „Експорт-Імпорт", КП „Житлово-комунальний сервіс Хмельницький", ВАТ „Одеська ТЕЦ" про анулювання заборгованості, зобов’язання укласти договору та стягнення моральної шкоди та зустрічний позов ВАТ „Одеська ТЕЦ", ТОВ „ТСВ „Експорт-Імпорт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до комунального підприємства „ЖЕО Іллічівського району", ТОВ „ТСВ „Експорт-Імпорт", КП „ДЕЗ Бугаєвське", ВАТ „Одеська ТЕЦ". Посилаючись на неправомірні дії відповідачів, якою було завдано моральну шкоду, він просив зобов’язати відповідача КП ДЕЗ «Бугаївське» укласти договір з позивачем про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкових територій; визнати заборгованість позивача перед відповідачем у сумі 1399, 86 грн. незаконною і скасувати; стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 1875 грн.; визнати заборгованість позивача перед ТОВ «ТСВ Експорт - Імпорт» у розмірі 1186, 47 незаконною і скасувати, стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 1875 грн.; зобов’язати відповідача ОАО «Одеська ТЕЦ» укласти договір з позивачем на надання послуг; визнати заборгованість позивача перед відповідачем у сумі 1775, 16 грн. - незаконною і скасувати, стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 1875 грн.; визнати заборгованість позивача перед «ЖЕО Іллічівського району» у розмірі 1161, 08 незаконною і скасувати, стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 5625 грн.

ВАТ „Одеська ТЕЦ", ТОВ „ТСВ „Експорт-Імпорт" пред’явили зустрічні позову про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги до позивача.

В судовому засіданні позивач позивні вимоги підтримав у повному обсязі. Зустрічні позови не визнав, надав відповідні заперечення та пояснення.

Представники відповідачів позов не визнали, надали відповідні письмові пояснення і заперечення.

Відповідачі позов не визнали та пояснили, що послуги були надані позивачу своєчасно та в повному обсязі, підтвердження неналежної якості наданих послуг відсутні. Зустрічні позові були підтримані відповідачами.

В процесі судового розгляду було здійснено заміну комунального підприємства „ЖЕО Іллічівського району" на ліквідаційну комісію „ЖЕО Іллічівського району", КП ДЕЗ «Бугаївське» на КП „Житлово-комунальний сервіс Хмельницький" в порядку правонаступництва.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії комунального підприємства „ЖЕО Іллічівського району", ТОВ „ТСВ „Експорт-Імпорт", КП „Житлово-комунальний сервіс Хмельницький", ВАТ „Одеська ТЕЦ" підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ВАТ „Одеська ТЕЦ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість частковому задоволенню, в задоволенні зустрічного позову ТОВ „ТСВ „Експорт-Імпорт" до ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав.

Позовні вимоги проти ліквідаційної комісії комунального підприємства „ЖЕО Іллічівського району", позивач ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що заборгованість позивача перед «ЖЕО Іллічівського району» відсутня у зв’язку з недотриманням відповідачем вимог, щодо якості наданих послуг, а моральну шкоду позивач обгрунтовує обставинами заявленими ним в зустрічному позові по справі № 2-2663/05. Відмовляючи в позові в цій частині суд виходе з того, що неякісність наданих послуг, зафіксована в односторонньому порядку позивачем з врахуванням порядку нормативного розрахунку їх вартості, який встановлюється не тільки на договірних засадах, з врахуванням особливостей стану позивача на ринку відповідних послуг, не може бути підставою для анулювання нарахованої заборгованості. Щодо моральної шкоди, то судом не встановлений юридичний склад передбачений ст. ст. 23, 1167 ЦК України необхідний для їх застосування.

Позовні вимоги проти заборгованість позивача перед КП „Житлово-комунальний сервіс Хмельницький" позивач обгрунтовує тим, що заборгованість виникла в результаті відсутності реєстрації приладів обліку води, встановлених позивачем, крім того, позивач посилається на відсутність робіт пов’язаних із наданням послуг по утриманню житлових будинків. Відмовляючи в цій частині позовних вимог суд виходе з того, що встановлення відповідного обладнання обліку використаної води є правом позивача, який є споживачем, тобто особою, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс Хмельницький" є виконавцем, тобто суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу. Відповідно частини першої ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Таким чином суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача укласти договір на надання відповідних послуг, що повинно надавати Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс Хмельницький" у встановленому законом порядку. Щодо неправомірно нарахованої заборгованості за воду, то суд виходе з того, що відповідно до п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Оскільки позивач не зареєстрував відповідні квартирні засоби обліку води то при розрахунку за спожиту воду їх виміри не враховуються. Щодо моральної шкоди, яка нібитто було завдана вказаним відповідачем, то судом не встановлений юридичний склад передбачений ст. ст. 23, 1167 ЦК України необхідний для їх застосування.

Позовні вимоги в частині анулювання заборгованості позивача перед ТОВ «ТСВ Експорт -Імпорт», нарахування якої він вважає неправомірним, як власно і факт передачі цієї заборгованості, через неякісне надання послуг, та стягнення моральної шкоди, яку позивач обгрунтовує, занесенням його до списку боржників, а також направленню йому вимог пов’язаних із погашенням заборгованості, то відмовляючи в цій частині позову суд виходе з того, що передача заборгованості ТОВ „ТСВ Експорт - Імпорт» було проведено в установленому на момент передачі законом порядку, договір про передачу заборгованості не був оспорений в судовому порядку, а тому є чинним.

Одночасно суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову ТОВ „ТСВ Експорт - Імпорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості через сплив строку позовної даності, що відповідно до ст. 80 ЦК УРСР є самостійною підставою для відмові в позові. Оскільки в стягненні заборгованості було відмовлено, тобто ця заборгованість підлягає списанню відповідачем як „безнадійна" за цим рішенням суду, позивачу відмовляється в частині його позовних вимог до позивача про анулювання заборгованості.

Позовні вимоги в частині анулювання заборгованості позивача перед ОАО «Одеська ТЕЦ», які позивач обгрунтовує недотриманням відповідачем вимог, щодо якості наданих послуг, відсутності договору та стягнення моральної шкоди, наявність якої позивач обгрунтовує, занесенням його до списку боржників, а також направленню йому вимог пов’язаних із погашенням заборгованості суд оцінює наступним чином.

Відповідно частини першої ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Тому позовні вимоги позивача в частині зобов’язання ВАТ „Одеська ТЕЦ" укласти договір з ОСОБА_1 на постачання теплової енергії підлягає задоволенню. Разом з тим, відмовляючи в іншої частині позову проти цього відповідача суд виходе з того, що згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875, Правил надання населенню послуг з тепло -водопостачання та водовідводу, затверджених Постановою KM України № 1497 від 30.12.1997р., та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою KM України від 21.07.2005р. № 630, які діють з 21.07.2005 р. відкрите акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ" є виробником послуг, а ЖЕО (ДЕЗ) як балансоутримувач будинку - виконавцем послуг. Тобто, Відкрите акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ" є теплопостачальним підприємством і в плановому порядку надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоквартирні житлові будинки. Розрахункові книжки, щодо сплати теплової енергії, які надаються усім споживачам є документом, який підтверджує наявність зобов’язальних правовідносин між підприємством та споживачами. При цьому договір на обслуговування самих внутрішньо-будинкових мереж та обладнання (радіаторів, стояків) укладається мешканцями з житлово-експлуатаційною організацією, на балансі якої знаходяться ці мережі, і є складовою частиною договору найму квартири.

Таким чином, посилання позивача на те, що письмовий договір між сторонами не був укладений є необгрунтованими, тому що, позивач фактично споживав теплову енергію і від користування цими послугами не відмовлявся. Суд виходе з того, що якщо позивач не бажав користуватися даною послугою він мав право відмовитися від неї шляхом проведення демонтажу опалювальної системи в своїй квартирі. Звернень позивача до відповідача з приводу демонтажу опалювальної системи не було. ВАТ „Одеська ТЕЦ" фактично надавало послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послугами користувалися і від них не відмовлялися. В зв’язку з тим, що теплові мережі в будинках влаштовані таким чином, що відключити абонента від енергомережі можливо тільки шляхом демонтажу опалювальних пристроїв в його квартирі, ВАТ "Одеська ТЕЦ", не мало можливості припинити постачання послуг позивачу. Відповідно до п. 9 Правил громадяни за свій рахунок проводять відключення мереж.

Оцінюючи доводи позивач, щодо неналежної якісті наданих йому послуг, суд виходе з того, що відповідно до ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов’язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК. Разом з тим, неякісність наданих послуг, зафіксована в односторонньому порядку позивачем з врахуванням порядку нормативного розрахунку їх вартості, який встановлюється не тільки на договірних засадах, з врахуванням особливостей стану позивача на ринку відповідних послуг, не може бути підставою для анулювання нарахованої заборгованості.

Задовольняючи частково зустрічний позов ВАТ „Одеська ТЕЦ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити суд виходе з того, що у відповідності до розрахунку ВАТ „Одеська ТЕЦ" відповідач має заборгованість за використання теплової енергії в сумі 1680 гривень 50 коп. і в порушення п. 11.2.1 Правил користування тепловою енергією, затверджених наказом Міністерства енергетики України № 307/262 від 28.10.1999 року, п.п. 10, 40 Правил надання населенню послуг з водо, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997 року, п.п. 18, 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою KM України від 21.07.05 р. № 630 не здійснював оплату в повному обсязі за використання теплової енергії, що підтверджується випискою з особового рахунку. Згідно з п. 23 Правил надання населенню послуг з водо, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997 року, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця, якщо договором не встановлено інших термінів. Постанова Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» встановлює, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Обов’язок споживача щомісячно здійснювати оплату за отриману теплову енергію теплопостачальної організації встановлений ст. 19 Закону України „Про теплопостачання", ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги". Згідно з правилами ст. 161 ЦК УРСР, ст. 526 ЦК України зобов’язання повинне виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимог Цивільного кодексу. Стаття 322 ЦК України встановлює, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, частина заявленої заборгованості не може бути стягнута в зв’язку з застосуванням судом строку позовної давності за заявою позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 19 Закону України „Про теплопостачання", ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", п.п. 10, 40 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997 року, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати ВАТ „Одеська ТЕЦ" укласти договір з ОСОБА_1 на постачання теплової енергії.

Зобов’язати КП „Житлово-комунальний сервіс „Хмельницький" укласти договір з ОСОБА_1 на утримання прибудинкової території та на інші послуги пов’язані з утриманням будинку у встановленому законом порядку.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічний позов ВАТ „Одеська ТЕЦ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Одеська ТЕЦ" заборгованість в розмірі 1574 грн., судові витрати в розмірі 81 грн.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ „ТСВ „Експорт-Імпорт" до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.