Рішення

від 30.11.2007 по справі 2-16/07

КАЛАНЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-16/07

Справа №2-16/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30

листопада 2007 р.                                            Каланчацький

районний суд

Херсонської

області в складі: головуючого судді Прудкої Л.Г.,

при секретарі

Шаховій О.В.,

за участю

адвокатів ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до

ОСОБА_4 в особі її

законного

представника ОСОБА_5 про погашення боргу за

рахунок

спадкового майна померлого,

встановив:

Позивач ОСОБА_3

звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов»язати ОСОБА_5 - законного

представника ОСОБА_4, малолітнього спадкоємця після смерті ОСОБА_6, - сплатити

йому в межах вартості майна, одержаного в спадщину, боргове зобов»язання

спадкодавця, а саме 50400 грн. В ході розгляду справи позивач збільшив свої

позовні вимоги на 12 тис.грн., і просить погасити йому борг померлого ОСОБА_6

за рахунок спадкового майна на загальну суму 62400 грн.

Мотивуючи

свої вимоги, позивач зазначає, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя взяв в нього

позику за чотирма розписками на суму 62400 грн., а саме: за однією розпискою -

38100 грн., зобов»язавшись повернути цю суму до 14.08.2004 р., за другою - 2000

євро, що складає за офіційним курсом 12300 грн., зобов»язавшись повернути борг

до 31 грудня 2005 р., за

третьою розпискою від 15 грудня 2003 р. - 5 тис.грн., зобов»язавшись

повернути борг через рік, за четвертою розпискою - 7 тис.грн, зобов»язавшись

повернути цю суму до 10 липня 2005 р. Зазначені суми боргу ОСОБА_6 йому не

повернув.

У квітні 2005 р.

позивачеві стало відомо, що боржник ОСОБА_6 помер 10 січня 2005 р. Ніхто із

спадкоємців боржника про його смерть позивача не повідомив. За його даними

спадщину померлого боржника прийняла його малолітня донька ОСОБА_4 в особі її

матері ОСОБА_5, яка відмовилась погасити борг спадкодавця, що змусило позивача

звернутись до суду з позовом.

В судовому

засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

Відповідачка

позов не визнала. Законний представник малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 пояснила,

що ОСОБА_6, з яким

вона перебувала в цивільному шлюбі та мала доньку ОСОБА_4, помер 10 січня 2005

р. Відразу після поховання ОСОБА_6 до неї звернувся ОСОБА_3, який повідомив, що

покійний винен йому дуже велику суму

2

грошей. Вдруге він звернувся до неї з цим же питанням в березні

2005 p.,

коли запросив до себе додому та показав всі розписки. Вона йому нічого не

пообіцяла, оскільки у неї таких грошей нема. Крім того, вона має сумнів в тому,

що ці розписки написані ОСОБА_6, розписка на 38100 грн. підроблена, в ній

виправлені дані про рік її складання, в розписці на 2 тис. евро неправильно

вказано номер паспорту.

Представник

відповідачки - адвокат ОСОБА_2 вважає, що позов не підлягає задоволенню ще з

тих підстав, що спадкоємиця в натурі не одержала спадщину і не має

правоустановлюючих документів на неї.

Допитані в

судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що 05 січня 2005 р. вони

разом з позивачем поїхали на Різдвяні свята у Чернівецьку область, де позивач

гостював до кінця січня місяця 2005 р.,

тому не він не знав про смерть ОСОБА_6 Свідок ОСОБА_8 також пояснила, що дійсно

приблизно у квітні 2005 р. до них додому приходила ОСОБА_5, якій її чоловік -

позивач у справі - показав розписки ОСОБА_6, що підтверджували його борг перед

ним, та запропонував їй погасити його. ОСОБА_5 заявила, що таких грошей у неї

нема, але якось будемо виходити з цього положення.

Свідки ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 показали, що 12 січня 2005 p., коли вони

зібрались йти на кладовище поминати покійного ОСОБА_6, до будинку ОСОБА_5

під»їхала машина, з якої вийшов ОСОБА_3, відізвав ОСОБА_5 в бік та говорив з

нею про борг її чоловіка.

Заслухавши

показання сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов про

погашення боргу за рахунок спадкового майна підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Судом

встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З

матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 взяв у борг у ОСОБА_3 дві тисячі євро,

38100 грн., які зобов»язався повернути відповідно до 31.12.2005 р. та

01.01.2006 р. Крім того, 10 липня 2003 р. ОСОБА_6 позичив у позивача 7000 грн.,

зобов»язавшись повернути борг до 10.07.2005 р., та 15.12.2003 р. він же позичив у ОСОБА_3 5000 грн. строком

на один рік.

Згідно з

ст.44,46 ЦК України

/в редакції 1963 p./,

що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, угоди громадян між

собою на суму понад 100 грн., за виключенням угод, передбачених ст.43 цього ж

Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством, повинні відбуватись у

письмовій формі, а не дотримання простої письмової форми позбавляє сторони

права у разі спору посилатися на підтвердження угоди на показання свідків.

В даному випадку

угоди позики підтверджуються простою письмовою формою у вигляді боргових

розписок ОСОБА_6, вчинені ним власноруч /а.с.25, 26, 38, 39/. При цьому суд не

вбачає в розписках будь-яких підробок.

Законний

представник відповідача ОСОБА_5 не довела ті обставини, на які посилається,

заперечуючи, що підпис на розписках зроблено

3

не її чоловіком

ОСОБА_6 та що він не міг взяти в борг такі суми без її відома. Зокрема, вона

відмовилась від проведення почеркознавчої екеспертизи. Інших будь-яких доказів

на підтвердження своїх заперечень вона суду не надала.

В

судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 намагалась довести, що

позивач пропустив термін пред»явлення претензії до спадкоємця, оскільки

письмова претензія датована ним 27 липня 2005 p., тобто понад

шести місяців, встановлених ст.1281 ЦК

України. Однак вона сама ж та свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

підтвердили, що позивач звертався до неї в вимогою про повернення боргу 12

січня 2005 р. Суд оцінює пояснення свідків критично, оскільки в них маються

розбіжності. Позивачка також визнала, що з претензією про погашення боргу її

чоловіка звертався позивач до неї і в березні 2005 р. Крім того, як вбачається

із спадкової справи, спадкоємець звернувся до нотаріальної контори з заявою про

прийняття спадщини 17 травня 2005 р., тому позивач не мав можливості заявити

свої претензії, не знаючи спадкоємця. Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України

кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався

або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред»явити свої вимоги до

спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Оскільки законодавством не встановлено, в якій формі /усній чи

письмовій/пред»являється така претензія до спадкоємців, то суд вважає, що

позивач звернувся з вимогою повернення грошей у визначений 6-місячний термін.

Згідно з ст.1282

ЦК України,

спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах

вартості майна, одержаного у спадщину.

Як зазначено

вище, спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6 прийняла його малолітня донька

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, шляхом подачі заяви в нотаріальну

контору про прийняття спадщини. Інші спадкоємці спадкодавця - його діти від

першого шлюбу - спадщину не приймали.

Як встановлено

судом, до спадкового майна належать: 1/2 частина житлового будинку,

розташованого по АДРЕСА_1, вартістю 7157 грн., та 1/2 частина житлового

будинку, розташованого по АДРЕСА_2 вартістю 17102 грн., що підтверджується

довідкою Каланчацького БТІ та рішенням Каланчацького районного суду від 19

квітня 2007 p., яким визнано право власності за колишньою дружиною

покійного - ОСОБА_13 - право власності у спільному майні подружжя на 1/2

частину житлового будинку по АДРЕСА_2 /загальна вартість будинку становить

34205 грн./. Крім того, відповідно до повідомлення Каланчацького ВАТ «Державний

ощадний банк України» нині покійний ОСОБА_6 мав грошовий вклад на рахунку №

НОМЕР_1 в сумі 846 грн./а.с.209-210, 221/.

Таким чином,

загальна вартість майна, одержаного відповідачкою у спадщину, становить 25105

грн., в межах цієї суми спадкоємець зобов»язаний

4

задовольнити

вимоги кредитора - позивача у справі ОСОБА_3 - в рахунок погашення боргу

спадкодавця.

Посилання

представника відповідачки на той факт, що вона не має правоустановлюючих

документів на спадкове майно, зокрема свідоцтва про право на спадщину, не може

бути прийняте судом, оскільки відповідно до вимог ст.1281 ЦК України кредитор

пред»являє претензію про погашення боргів до спадкоємців, які прийняли

спадщину. Статтею 1268 ЦК України передбачається порядок прийняття спадщини,

зокрема, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття

спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,

встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ст.1269 ЦК України

спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не

проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про

прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може

відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Оскільки

спадкоємиця ОСОБА_6, його донька в особі законного ппредставника ОСОБА_5 не

відмовилась від спадщини, вона зобов»язана задовольнити вимоги позивача як

кредитора спадкодавця.

На підставі

викладеного, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, 44, 46 ЦК України /в

редакції 1963 p./,

1220, 1221, 1222, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд

вирішив:

Позовну

заяву ОСОБА_3 задовольнити частково. Зобов»язати ОСОБА_5 сплатити ОСОБА_3 в

рахунок погашення боргового зобов»язання ОСОБА_6 25105 грн., що становить

вартість спадкового майна, прийнятого у спадок його малолітньою донькою

ОСОБА_4, а саме: Уг частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1

вартістю 7157 грн., 1/2 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2

вартістю 17102 грн., грошового вкладу в ВАТ «Державний ощадний банк України» на

рахунку № НОМЕР_1 в сумі 846 грн.

В задоволенні

решти позовних вимог відмовити.

Стягнути

з ОСОБА_5 судовий збір на користь держави в сумі 275 грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційному порядку до 10 грудня 2007 р. через суд першої

інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, а бо в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.