Постанова

від 29.10.2007 по справі 2а-33/07

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2а-33/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2007 року місто Одес а

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дрішлюк а А.І., суддів Ярош А.І., Гуревськ ого В.К.,

при секретарі Куліковой О.І ., розглянув у відкритому судо вому засіданні в м. Одесі спра ву адміністративної юрисдик ції за адміністративним позо вом ОСОБА_1 до Державного комітету України у справах н аціональностей та міграції п ро визнання рішення нечинним , зобов' язання надати стату с біженця в Україні, -

встановив:

В Малиновський районний суд м. Одеси звернувся ОСОБ А_1 з адміністративним позо вом до відповідача, та просит ь визнати рішення Державного комітету України у справах н аціональностей та міграції в ід 17.10.2006 року № 813 нечинним та зоб ов' язати відповідача прийн яти рішення про надання стат усу біженця в Україні. Свої по зовні вимоги позивач обгрунт овує тим, що зазначеним рішен ням Державного комітету Укра їни у справах національносте й та міграції від 17 жовтня 2006 ро ку йому було незаконно відмо влено в наданні статусу біже нця в України. Крім того, зверн ув увагу суду на обставини ви кладені в письмових поясненн ях до адміністративного позо ву, які на його думку, свідчить про законність його вимог.

Представник Державного ко мітету України у справах нац іональностей та міграції поз ов не визнала, подала письмов і заперечення проти адмініст ративного позову, та вказала , зокрема, що інформація надан а заявником не дає підстав кв аліфікувати його як особу, як а підпадає під дію абз. 2 ст. 1 За кону України „Про біженців".

Заслухавши пояснення стор ін, дослідивши матеріали спр ави, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наст упних причин. Судом встановл ені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених сторонами пис ьмових доказів.

Рішенням Державного коміт ету України у справах націон альностей та міграції № 813 від 17 жовтня 2006 року, за результата ми розгляду особової справи № 05/122, ОСОБА_1 громадянину Афганістану, ІНФОРМАЦІЯ _1, було підтримано висновок Управління міграційної служ би в Одеської області, та відм овлено в наданні статусу біж енця, відповідно до абзацу п' ятого статті 10 Закону України „Про біженців", у зв' язку з в ідсутністю обгрунтованих по боювань стати жертвою пересл ідувань за ознаками політичн их переконань.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи позивач г ромадянин Афганістану н е може та не бажає користуват ися захистом своєї країни вн аслідок обгрунтованих побою вань стати жертвою пересліду вань за ознаками належності до певної соціальної групи. Т акий висновок суду підтвердж ується сукупним аналізом біо графії позивача, зокрема, нав чання в Радянському Союзі, сп івпраця з Радянськими військ овими силами, співставленням її з розвитком політичної си туації в країні. Крім того, поя снення позивача в частині йо го катування та переслідуван ня новою владою в Афганіста ні, знайшли підтвердження п ід час судово-медичного осві дчення позивача, проведеного 4.10.2007 року. За таких обставин су д вважає, що перевірка заяви п озивача, відповідачем провед ена не в повному обсязі, відпо відачем при ухвалені вказано го оскаржуваного рішення не враховано всіх обставин, що м али істотне значення при йог о прийняті, а саме: належність позивача до певної соціальн ої групи, ситуація в країні йо го походження, це оцінюється судом у якості встановлення порушення п.п. 1, 2, 7 КАС України. Суд дійшов висновку, що за обс тавин нинішньої ситуації в к раїні походження, належність позивача до певної соціальн ої групи вже сама по собі ство рює для нього загрозу.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни „Про біженців" біженце м визнається особа, яка не є гр омадянином України і внаслід ок цілком обгрунтованих побо ювань стати жертвою переслід увань за ознаками раси, вірос повідання, національності, г ромадянства (підданства), нал ежності до певної соціальної групи або політичних переко нань, перебуває за межами кра їни своєї громадянської нале жності та не може користуват ися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим з ахистом внаслідок таких побо ювань, або, не маючи громадянс тва (підданства) і перебуваюч и за межами країни свого попе реднього постійного прожива ння, не може чи не бажає поверн утися до неї внаслідок зазна чених побоювань.

На підставі вищенаведеног о, суд дійшов висновку віднос но того, що рішення Державног о комітету України у справах національностей та міграції є необгрунтованим, а також пр ийнятим без врахування всіх обставин у справі.

Позивач був послідовним в с воїх поясненнях, в судовому з асіданні підтвердив усі пояс нення, які він надавав при опи туванні, та зазначив, що обсяг фактичного опитування суттє во відрізняється від зафіксо ваного. Підстав, які перешкод жають відповідно до Закону п ро біженців наданню статусу біженця позивачу, судом не вс тановлено.

Враховуючи, що рішення Держ авного комітету України у сп равах національностей та міг рації не відповідає дійсним обставинам справи, порушує п раво особи на захист, тому є пр отиправним й підлягає визнан ню неправомірним. Протиправн ий характер оскаржуваного рі шення підтверджується тим, щ о таким рішенням порушуються міжнародно-правові зобов' я зання, взяті на себе державою Україною перед міжнародним співтовариством у відповідн ості до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо с татусу біженців.

Таким чином, внаслідок обгр унтованих побоювань позивач а стати жертвою переслідуван ь в країні, де існує пересліду вання осіб за ознаками належ ності до певної соціальної г рупи, суд має задовольнити по зов, а ОСОБА_1 має отримати статус біженця.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 69, 70, 71, 86, 159-203, 160, 163 КАС України, ст. ст. 1, 10, 16 Закону України „Про біженців", ст. 1 А К онвенції про статус біженців від 28.07.1951 року, Закон України „П ро приєднання України до Кон венції про статус біженців т а Протоколу щодо статусу біж енців" від 10.01.2002 року, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного ком ітету України у справах наці ональностей та міграції про визнання рішення неправомір ним та зобов' язання надати статус біженця - задовольнит и.

Визнати рішення Державног о комітету України у справах національностей та міграції від 17.10.2006 року № 813, яким позивачу , було відмовлено в наданні ст атусу біженця в Україні непр авомірним з моменту його при йняття.

Зобов' язати Державний ко мітет України у справах наці ональностей та міграції нада ти позивачеві статус біженця в Україні.

Постанова суду може бути ос каржена шляхом подання до ад міністративного суду апеляц ійної інстанції через суд пе ршої інстанції заяви про апе ляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання п останови у повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання постанови про апеля ційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги п ротягом десяти днів з дня про голошення рішення у порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.