Ухвала

від 06.12.2011 по справі 2а-33/07

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 р. Справа № 34260/11

Львівський апеля ційний адміністративний суд

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Каралюса В.М., Носа С.П.,

розглянувши в порядку пись мового провадження в м. Львов і апеляційну скаргу Управлін ня Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківсько ї області на постанову Калус ького міськрайонного суду Ів ано-Франківської області від 17 жовтня 2007 року в справі за адм іністративним позовом проку рора м. Калуша в інтересах О СОБА_1 до Управління Пенсій ного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області про визнання протиправними д ій та зобов' язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Прокурор м. Калуша в інтересах ОСОБА_1 зверн увся в суд з позовом до УПФУ в м. Калуші Івано-Франківської області в якому просив понов ити пропущений строк звернен ня до суду,Ю визнати неправом ірними дії відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов' язати провести п ерерахунок пенсії з врахуван ням коефіцієнтів 1,108 та 1,12 та про вести відповідні виплати за період з 01.09.2005 року по 01.09.2007 року.

Постановою Калуського міс ькрайонного суду Івано-Франк івської області від 17 жовтня 2 007 року позов було задоволено, а саме поновлено строк зверн ення до суду; визнано дії Упра вління Пенсійного Фонду Укра їни в м. Калуші щодо непроведе ння перерахунку пенсії ОСО БА_1 неправомірними та зобо в' язано Управління Пенсій ного Фонду України в м. Калуші провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням ко ефіцієнтів 1,108 та 1,12 та виплатит и йому різницю суми недоотри маної пенсії в розмірі 23071 грн. 43 коп. за період з 1 вересня 2005 ро ку по 1 вересня 2007 року.

Не погоджуючись з цією пост ановою відповідач - УПФУ в м . Калуші подав апеляційну ска ргу до Львівського апеляційн ого адміністративного суду в якій просить скасувати оска ржувану постанову та прийнят и нову якою відмовити в задов олені позовних вимог з підст ав порушення судом норм мате ріального та процесуального права, неповного з' ясуванн я обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інст анції розглядає справу в пор ядку письмового провадження .

Заслухавши суддю-доп овідача, перевіривши матеріа ли справи та доводи апеляцій ної скарги у їх сукупності, су д приходить до переконання, щ о подана апеляційна скарга н е підлягає до задоволення, ви ходячи з таких міркувань.

Відповідно до частин и першої статті 46 Конституції України громадяни мають пра во на соціальний захист, що вк лючає право на забезпечення їх у разі повної, часткової аб о тимчасової втрати працезда тності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старос ті та в інших випадках, передб ачених законом.

Основні положення що до реалізації конституційно го права громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи, на охорону їх нього життя і здоров'я, створе ння єдиного порядку визначен ня категорій зон радіоактивн о забруднених територій, умо в проживання і трудової діял ьності на них, соціального за хисту потерпілого населення визначені та закріплені в За коні України «Про статус і со ціальний захист громадян, як і постраждали внаслідок Чорн обильської катастрофи».

Як безспірно встанов лено, позивач є постраждалим від наслідків аварії на Чорн обильській АЕС. Внаслідок за хворювання, пов'язаного з нас лідками аварії на ЧАЕС, його в изнано інвалідом ІІ-ї групи. П оложеннями статті 14 Закону Ук раїни «Про статус та соціаль ний захист громадян, які пост раждали внаслідок Чорнобиль ської катастрофи» його відне сено до І категорії осіб, які п остраждали внаслідок Чорноб ильської катастрофи.

Право позивача на одержанн я пенсії для інвалідів, щодо я ких встановлено зв'язок з Чор нобильською катастрофою від повідачем не оспорюється, то му на підставі ч.3 ст.72 КАС Украї ни доказуванню не підлягає.

Відповідно до частини перш ої статті 50 зазначеного Закон у особам, віднесеним до катег орії 1, які є інвалідами ІІ гру пи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, за подіяну здоров'ю, у розмірі 75 п роцентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною чет вертою статті 54 Закону Україн и «Про статус та соціальний з ахист громадян, які постражд али внаслідок Чорнобильсько ї катастрофи» в усіх випадка х розмір пенсій для інваліді в IІ групи, щодо яких встановле но зв'язок з Чорнобильською к атастрофою, не може бути нижч им 8 - ми мінімальних пенсій з а віком.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позивач має право на признач ення пенсії в розмірі, не нижч ому 8-ми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додатко вої пенсії за шкоду, заподіян у здоров'ю, у розмірі 75 процент ів мінімальної пенсії за вік ом.

Наявність такого пра ва у позивача є визначальним для вирішення вказаного спо ру, крім того, це право гаранту ється Конституцією України ( частина друга статті 46 Консти туції України).

Відповідно до частин и другої статті 19 Конституції України органи державної вл ади та органи місцевого само врядування, їх посадові особ и зобов'язані діяти лише на пі дставі, в межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Ко дексу адміністративного суд очинства України у разі неві дповідності нормативно-прав ового акта Конституції Украї ни, закону України, міжнародн ому договору, згода на обов'яз ковість якого надана Верховн ою Радою України, або іншому п равовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юр идичну силу.

Таким чином, за консти туційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегі я суддів дійшла висновку, що п ри визначенні розміру пенсій позивачу, застосуванню підл ягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 5 4 Закону України «Про статус т а соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Мініс трів України № 1 від 03.01.2002 року, № 894 від 13.07.2004 року, № 1293 від 27.12 2005 року, № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 рок у, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав п озивача.

При цьому суд вважає, що хоча ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що порядок обчислення пенсії п о інвалідності, що настала вн аслідок каліцтва чи захворюв ання, і пенсії у зв'язку з втра тою годувальника внаслідок Ч орнобильської катастрофи ви значається Кабінетом Мініст рів України, однак надання за конодавцем такого права Кабі нету Міністрів України не оз начає, що останній, встановлю ючи такий порядок, може допус тити звуження змісту та обся гу прав громадян, встановлен их цим же Законом. Тобто, Кабін ет Міністрів України повинен був встановити зазначений п орядок, не порушуючи положен ь цього Закону, а також інших з аконів, якими встановлено ро зміри мінімальної пенсії за віком.

Зі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенс ії, за основу нарахування бер еться мінімальна пенсія за в іком.

За чинним законодавс твом розмір мінімальної пенс ії за віком визначається лиш е за правилами, передбаченим и частиною першою статті 28 Зак ону України «Про загальнообо в'язкове державне пенсійне с трахування». Іншого норматив но-правового акта, який би виз начав цей розмір або встанов лював інший розмір, немає.

З огляду на викладене , суд вважає, що положення част ини третьої статті 28 Закону Ук раїни «Про загальнообов'язко ве державне пенсійне страхув ання», з якої випливає, що міні мальний розмір пенсії за вік ом, встановлений абзацом пер шим частини першої цієї стат ті, застосовується виключно для визначення розмірів пенс ій, призначених згідно з цим З аконом, не слід брати до уваги , оскільки наявність такої но рми за відсутності іншого мі німального розміру пенсії за віком не є підставою для відм ови в реалізації позивачем к онституційної гарантії та пр ава на отримання пенсії і щом ісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, вих одячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встанов лено ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали вн аслідок Чорнобильської ката строфи».

Відповідно до частин и третьої статті 67 Закону Укра їни «Про статус та соціальни й захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у раз і збільшення розміру прожитк ового мінімуму для осіб, які в тратили працездатність, визн аченого законом, підвищуєтьс я розмір пенсії, визначений в ідповідно до статті 54 цього За кону, а також розмір додатков ої пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним д о 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щом ісячної компенсації сім'ям з а втрату годувальника внаслі док Чорнобильської катастро фи. Перерахунок пенсії здійс нюється з дня встановлення н ового розміру прожиткового м інімуму.

Аналіз зазначеної но рми, яка носить імперативний характер, на переконання кол егії суддів свідчить, що підс тавою для перерахунку пенсії є встановлення нового розмі ру прожиткового мінімуму, і ц ей перерахунок здійснюється з дня встановлення такого мі німуму.

Відповідно до частин и першої статті 28 Закону Украї ни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня» мінімальний розмір пенсі й за віком встановлюється у р озмірі прожиткового мінімум у для осіб, які втратили праце здатність, визначеного закон ом.

Таким чином, новий мін імальний розмір пенсії за ві ком залежить від нового розм іру прожиткового мінімуму. О скільки позивачу слід визнач ати пенсію, виходячи з мініма льної пенсії за віком, яка вст ановлюється в розмірі прожит кового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру ць ого прожиткового мінімуму пе рерахунок пенсії позивача по винен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому, відмова відпові дача у проведенні такого пер ерахунку у разі встановлення розміру прожиткового мініму му для осіб, які втратили прац ездатність, визначеного зако ном є протиправною.

Суд також вважає за необхід не зазначити про те, що відсут ність бюджетного фінансуван ня не може бути причиною неви конання відповідним суб' єк том владних повноважень покл адених на нього зобов' язань , оскільки реалізація особою права, що пов' язане з отрима нням бюджетних коштів, яке ба зується на спеціальних та чи нних на час виникнення спірн их правовідносин нормативно -правових актах національног о законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішен ня Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Щодо висновку суду першої і нстанції про зобовязання від повідача провести перерахун ок пенсії позивача із врахув анням коефіціентів 1,108 та 1,12, то суд апеляційної інстанції вв ажає їх також правильними з о гляду на зміст розпорядження № 57, підписаного начальником Управління праці та соціальн ого захисту Калуської місько ї ради від 01.04.2002 року, з якого вба чається, що застосування вка заних коефіціентів відбувал ось до 01.09.2005 року, до подання дов ідки позивача про заробіток.

Враховуючи вищенаведене, в ідповідач, як суб' єкт владн их повноважень, не проводячи позивачу перерахунку та вип лату державної пенсії та дод аткової пенсії, відповідно д о вимог ст.ст. 50,54,67 Закону Україн и «Про статус і соціальний за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи», та із врахуванн ям коефіцієнтів 1,108 та 1,12 за пері од з 01 вересня 2005 року по 01 верес ня 2007 року діяв не на підставах , що передбачені Конституціє ю і чинними законами України , тобто неправомірно, що прави льно було встановлено судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції , з огляду на зазначене вище вв ажає, що відсутні підстави дл я скасування рішення суду пе ршої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст . 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС Укра їни, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скарг у Управління Пенсійного фонд у України в м. Калуші Івано-Фра нківської області - залишит и без задоволення, а постанов у Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської обл асті від 17 жовтня 2007 року в спра ві № 2а-33/07- без змін.

Ухвала набирає законної си ли через п' ять днів після на правлення копії особам, які б еруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційном у порядку протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законн ої сили.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.М.Каралюс

С.П.Нос