Ухвала

від 11.10.2024 по справі 462/3924/14-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/3924/14-ц

Номер провадження 4-с/462/56/24

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

11 жовтня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

встановив:

І. Рух справи.

ОСОБА_1 , 09.10.2024 року (вх. № 22891) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою скаргою, у якій просить суд:

- визнати дії чи бездіяльність та розрахунок державного виконавця Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандія В. М. неправомірними;

- зобов`язати державного виконавця здійснити інший розрахунок заборгованості по додаткових витратах на утримання сина ОСОБА_2 з врахуванням викладеного у скарзі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 року для розгляду зазначеної скарги визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

ІІ. Щодо прийняття скарги до розгляду.

Перевіривши письмову скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам щодо форми та змісту заяви, передбаченим, зокрема Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Так, згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», заяви (подання) мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями, зокрема ЦПК України.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст.185ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст.10ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Дана скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимогст. 95, 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

ІІІ. Щодо недоліків заяви.

Так, згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак скарга не містить адреси електронної пошти (для сторін), а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету (у сторін).

ІV. Щодо доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги

Так, згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, ОСОБА_1 у скарзі покликається, зокрема на те, що у провадженні державного виконавця Личаківського ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ Хандія В. М. перебуває виконавче провадження № 72618821 щодо примусового виконання виконавчого листа № 462/3924/14 від 18.08.2023 року, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з останнього додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_2 у розмірі 300 грн. 00 коп., щомісячно до його повноліття, починаючи з 06.06.2014 року, однак жодних належних доказів (документів), які б підтверджували вказане матеріали скарги не містять, серед додатків такі не вказані.

ОСОБА_1 вказує також, що частина коштів, які виконавець порахував у заборгованість уже сплачена, однак обставини на які вказує останній нічим не підтверджені, фактів дійсної сплати таких коштів (їх частини) із зазначенням дати таких, призначенням відповідних платежів, отримувача коштів не представлено суду, що унеможливлює підтвердження обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги.

Також суд звертає увагу на те, що скарга містить покликання щодо заперечення здійсненого розрахунку, оскільки такий за деякий період є некоректним. Однак, не вказаного який саме період є некоректним, не вказано суми розрахунку заборгованості (не надано контррозрахунку), натомість зроблені посилання на інші рішення суду, в межах іншого виконавчого провадження.

Окремо суд наголошує, що виклад прохальної частини скарги є неконкретизованим, носять узагальнюючий характер.

V.Щодо учасників справи.

Окремо суд звертає увагу на те, що згідно ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Так, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач, боржник та державний чи приватний виконавець.

Скарга повинна містити зазначення кола осіб, які беруть участь у розгляді такої, із вказанням усіх реквізитів, згідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

VІ. Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Схожа за змістом норма закріплена і у ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд зазначає, що строки наподання скаргиє процесуальними,можуть бутипоновлені занаявності поважнихпричин зазаявою заявника,яка подаєтьсяодночасно зіскаргою абовикладається ускарзі увигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у справі №2608/20647/12.

Так, суд звертає увагу на те, що у поданій скарзі заявник вказує, що така подається у межах строку на оскарження.

Однак скарга не містить (інформації) посилань на строки коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Окрім цього, скарга не містить і доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з скаргою, якщо такі мали місце.

Так із долученого скаржником розрахунку заборгованості по аліментах (ВП № 72618821) від 30.09.2024 року стверджується, що копія розрахунку скеровувалася сторонам виконавчого провадження, а також роз`яснено право оскаржити такий розрахунок у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», датою відкриття виконавчого провадження вказано 24.08.2023 року.

VІІ. Щодо належного засвідчення копій документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається із копій скарги та додатків до неї для суду та сторін, які подаються на підставі ч. 1 ст. 177 ЦПК України, такі не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України.

VІІІ. Підсумки.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що скарга не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху та запропонувати скаржнику усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Залишення письмової скарги без руху жодним чином не перешкоджає у доступі до правосуддя після усунення недоліків письмової скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суд -

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без руху.

Надати скаржнику п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений строк, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вважати неподаною та повернути скаржнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко