Ухвала

від 20.11.2024 по справі 462/3924/14-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/3924/14-ц

Номер провадження 4-с/462/56/24

УХВАЛА

про повернення скарги

(неусунення недоліків скарги у строк, встановлений судом)

20 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

встановив:

І. Рух справи.

ОСОБА_1 , 09.10.2024 року (вх. № 22891) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою скаргою, у якій просить суд:

- визнати дії чи бездіяльність та розрахунок державного виконавця Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандія В. М. неправомірними;

- зобов`язати державного виконавця здійснити інший розрахунок заборгованості по додаткових витратах на утримання сина ОСОБА_2 з врахуванням викладеного у скарзі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 року для розгляду зазначеної скарги визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.10.2024 року скаргу було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками.

На усунення недоліків заявнику надавався п`ятиденний строк.

01.11.2024 року ОСОБА_1 отримав особисто зазначену ухвалу, що підтверджується письмовою розпискою, яка міститься у матеріалах справи.

06.11.2024 року (вх. № 24971) ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків та скаргу у новій редакції до якої долучені відповідні додатки.

ІІ. Щодо неусунення недоліків скарги.

Перевіривши поданузаяву про усунення недоліків та скаргу у новій редакції до якої долучені відповідні додатки, суд дійшов висновку, що не було у повній мірі усунуто недоліки скарги, вказані в ухвалі суду.

Так, в ухвалі про залишення скарги без руху від 11.10.2024 року суд звертав увагу на те, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Суд звертав увагу на те, що скарга була подана без додержання вимог, викладених у ст. 95, 175 і 177 ЦПК України.

Невиконання вимог вказаних норм закону, зокрема щодо недоліків заяви, щодо доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, щодо учасників справи та щодо строку звернення до суду, стало підставою для залишення скарги без руху та надання часу на усунення відповідних недоліки, зазначених в ухвалі суду.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що скарга (нова її редакція) не місить:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету (у сторін);

- доказів (документів), які б підтверджували покликання, зокрема на те, що у провадженні державного виконавця Личаківського ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ Хандія В. М. перебуває виконавче провадження № 72618821 щодо примусового виконання виконавчого листа № 462/3924/14 від 18.08.2023 року (окрім самого разрахунку) матеріали скарги не містять, серед додатків такі не вказані. Як і покликання про те, що частина коштів, які виконавець порахував у заборгованість уже сплачена, нічим не підтверджені, фактів дійсної сплати таких коштів (їх частини) із зазначенням дати таких, призначенням відповідних платежів, отримувача коштів не представлено суду, що унеможливлює підтвердження обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги. Також покликання щодо заперечення здійсненого розрахунку нічим не підтверджені, не вказаного який саме період є некоректним, не вказано суми розрахунку заборгованості (не надано контррозрахунку), натомість зроблені посилання на інші рішення суду, в межах іншого виконавчого провадження.

- зазначення кола осіб, які беруть участь у розгляді такої скарги, згідно ст. 450 ЦПК України (сторонами у виконавчому провадженні є стягувач, боржник та державний чи приватний виконавець);

- інформації (посилань) на строки коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Окрім цього, скарга не містить і доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з скаргою, якщо такі мали місце (із долученого скаржником розрахунку заборгованості по аліментах (ВП № 72618821) від 30.09.2024 року стверджується, що копія розрахунку скеровувалася сторонам виконавчого провадження, а також роз`яснено право оскаржити такий розрахунок у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», датою відкриття виконавчого провадження вказано 24.08.2023 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року) (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 752/24739/19, провадження № 61-20936 св 21/ від 18.01.2023 року).

Відповідно, ухвала про залишення скарги без руху станом на 20.11.2024 року не була виконана у повній мірі.

ІІІ. Підсумки.

За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Так, згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК Українизаява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

У зв`язку з тим, що заявник не у повній мірі усунув вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, суд дійшов висновку, що скаргу слід повернути заявнику.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дана ухвала постановляється з урахуванням періоду перебування судді у відпустці та на лікарняному.

На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вважати неподаною і повернути заявнику.

Копію заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Роз`яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи,якому ухваласуду небула врученау деньїї складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко