Ухвала

від 09.10.2024 по справі 755/447/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/447/24

Провадження №: 2/755/1191/24

У Х В А Л А

"09" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Шустенко Л.С., про визнання правочину недійсним, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва на стадії підготовчого провадження перебуває вказана цивільна справа.

05.07.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про вступ третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у якій останній просить: прийняти позовну заяву про визнання правочину недійсним до розгляду та залучити до справи ОСОБА_1 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, посилаючись на те, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17.10.2022 справі № 756/1781/22 суд ухвалив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість з договорами позики від 01.03.2021 у розмірі 1 271 800, 00 грн. та витрати по сплат судового збору у розмірі 12 405,00 грн. Вказане рішення суду передано для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Д.А. та на підставі відповідних постанов приватним виконавцем відкриті виконавчі провадження від 16.01.2023 № НОМЕР_2 та від 16.01.2023 № НОМЕР_3, а на підставі постанови про арешт майна боржника від 16.01.2023 у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 у межах суми 1 413 325,50 грн. На дату подання позовної заяви виконавчі дії тривають, зазначені постанови приватного виконавця не виконані. У свою чергу, з метою уникнення виконання зобов`язань щодо сплати заборгованості за судовими рішеннями відповідач-1 уклала за згодою відповідача-2 як чоловіка договір купівлі-продажу нерухомого майна з відповідачем-3. Вказана квартира, що належала відповідачу-1 та відповідачу-2 на праві спільної сумісної власності як подружжю, могла бути реалізована в межах примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі № 756/1781/22 з метою погашення заборгованості відповідача-2 перед третьою особою, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору в межах половини вартості квартири, яка була набута під час шлюбу відповідачів. Також внаслідок укладення оспорюваного правочину обсяг майна відповідача-1 та відповідача-2 зменшився та привів до неплатоспроможності боржників. Відповідачі уклали оспорюваний правочин 22.11.2023, тобто вже після ухвалення судового рішення від 17.10.2022 у справі 756/1781/22 щодо стягнення грошових коштів на користь третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. Такі недобросовісні дії відповідачів порушують майновий інтерес третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову і спрямовані на уникнення звернення стягнення на частку відповідача-2 в майні відповідача-1, яке належить останнім на праві спільної сумісної власності.

Представник позивача ТОВ «Юридичний провайдер» - Прохоренко В.П., він же заявник за поданою заявою про вступ третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, просив задовольнити заявлене клопотання та залучити до участі у справі його, ОСОБА_1 , як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а також прийняти позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

У підготовчому судовому засіданні 09.10.2024 представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про вступ третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, мотивуючи тим, що справи не пов`язані між собою. Зазначив, що відповідачі розлучені та відповідач ОСОБА_3 до майна ОСОБА_2 не має відношення.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 при вирішенні заявленого клопотання підтримала позицію представника відповідачів та зазначила, що предмет, підстави та сторони позову третьої особи є іншими та не пов`язані між собою.

Відповідач ОСОБА_4 при вирішенні заявленого клопотання підтримав позицію свого представника.

Суд, вивчивши клопотання та позовну заяву третьої особи, вислухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч.1 ст. 52 ЦПК треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред`явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов`язки позивача.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 від 22.11.2023, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Шустенко Л.С. за реєстровим номером 1833.

Відповідно до ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Як роз`яснено у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги є однорідними, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Також, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України, тобто як до вимог щодо подачі зустрічного позову.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

У постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Крім того, слід зазначити, що при поданні позову позивач визначає як предмет позову, так і предмет спору. При цьому, суд наголошує на відмінностях між цими поняттями.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

Отже, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, відповідно до положень статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

У свою чергу, самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 910/12744/22.

Заявляючи самостійні вимоги щодо предмета спору, такі треті особи тим самим заявляють про наявність у них самостійних прав, відмінних і незалежних від прав сторін. Тому вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не призводить до процесуальної співучасті. Така третя особа займає самостійне процесуальне становище поряд із позивачем і відповідачем, а її інтереси та інтереси первісних сторін протилежні й виключають один одного.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, вимоги третьої особи ОСОБА_1 не є самостійними вимогами на предмет спору в розумінні статті 52 ЦПК України, а є фактично ідентичними вимогами щодо первісного позову, задоволення яких має наслідком і задоволення первісного позову, тобто одночасний захист і прав позивача, і прав третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, що притаманне у разі пред`явлення позову співпозивачами, а не третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Отже, ураховуючи вищевикладене, зважаючи на предмет спору та учасників процесу, враховуючи мотиви викладені в позовній заяві ОСОБА_1 , та наявність права на звернення до суду із самостійним позовом, встановивши, що вимоги ОСОБА_1 фактично є ідентичними первісному позову, що не є новими позовним вимогами третьої особи у розумінні статті 52 ЦПК України та за таких обставин, останніх слід вважати співпозивачами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, оскільки розгляд тотожних позовів фактично затягне розгляд справи.

При цьому, суд роз`яснює, що ОСОБА_1 має право звернутись до суду із самостійним позовом до суду у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 2, 49, 52, 258, 260 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 14.10.2024.

Суддя: