Рішення

від 15.10.2024 по справі 756/11940/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.10.2024 Справа № 756/11940/23

Унікальний № 756/11940/23

Провадження № 2/756/729/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Яценко Н.О.,

за участю секретаря Євтушик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a>, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у вересні 2023 року через систему електронний суд звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В червні 2024 року позивачем подана заява в якій позивач остаточно визначився зі своїми позовними вимогами. В обгрунтування вказує, що він є громадянин держави Ізраїль, є висококваліфікованим інженером-конструктором в галузі прикладної робототехніки (має магістерський ступінь (MSc) Tel-AvivUniversity з мехатроніки та роботобудування, магістерський ступінь (MSc) з штучного інтелекту та нейронних мереж та ступінь доктора філософії (PhD) з прикладної актуарної математики IsraelInstituteofTechnology (Technion).

В травні 2022 року керівництво ТОВ «СЕЛТОН» запросило його зайняти посаду головного інженера підприємства. Після отримання його згоди, з метою працевлаштування на посаду, ТОВ «СЕЛТОН» було оформлено в Київському міському центрі зайнятості дозвіл на працевлаштування (номер оформленого дозволу 105323). На підставі цього Дозволу 06 травня 2022 року укладено контракт строком на 1 рік.

Умовами контракту були визначені посадові обов`язки, умови оплати праці. Посадовий оклад було встановлено на мінімальному рівні оплати праці іноземця згідно чинних на той час норм Закону України «Про зайнятість населення». Крім цього, умовами контракту були передбачені додаткові виплати на його користь у разі прибуткової роботи підприємства - роботодавця і з керівництвом Товариства було узгоджено, що в подальшому умови контракту будуть переглянуті і він буде брати участь в розподілі прибутку від реалізації розробленої продукції. Протягом дії контракту сумлінно працював, керував реалізацією технологічних проектів, для яких розробляв всю необхідну технічну документацію, координував роботу технічних та виробничих працівників з метою досягнення злагодженої роботи колективу, спрямованої на досягнення мети впровадження у виробництво новітніх технологій тощо.

За період роботи на підставі контракту від 06 травня 2022 року не виникало жодних непорозумінь з керівництвом ТОВ «СЕЛТОН» і по закінченні строку дії контракту директором підприємства було прийнято рішення про продовження строку його дії, для чого був у визначеному Законом України '' Про зайнятість населення'' порядку продовжений строком ще на 1 рік дозвіл на працевлаштування, виданий щодо нього Київським міським центром зайнятості.

04 квітня 2023 року між ним та ТОВ «СЕЛТОН» було підписано додаткову угоду до контракту від 06 травня 2022року, відповідно до умов якої строк дії контракту було продовжено до 08 травня 2024 року. В своєму ставленні до покладених Товариством обов`язків нічого не змінилося. Але в червні ставлення керівництва ТОВ «СЕЛТОН» змінилося. Можливо, це стало наслідком конфліктної ситуації, що виникла між ним та директором з приводу відсутності порозуміння щодо перспектив розвитку підприємства (збільшення обсягів виробництва (запровадження виробничої лінії) з метою здешевлення вартості кожного окремого екземпляру такого необхідного державі обладнання і, як наслідок, збільшення обсягів реалізації, що дозволило б зробити застосування установок у більшій кількості сховищ та укриттів як мінімум для населення). Спір виник і щодо питання перегляду умов контракту з огляду на обумовлені раніше умови співпраці з урахуванням здійсненого вкладу в створення модернізованих виробничих потужностей та технологічних розробок, як передумови стабільності функціонування та наявності потенційного попиту на продукцію, що виробляється.

Згідно з наказом №СЛТ00000053-0000000348 від 27 червня 2023 року його перевели на посаду головний інженер проекту (при цьому додаткової угоди до контракту підписано не було, a чи були зроблені зміни в дозволі на працевлаштування невідомо).

Наказ про переведення на посаду головний інженер проекту був тимчасовим. На цю посаду перевели на період з 27 червня 2023 року до 05 травня 2024 року. Додатковим доказом переведення на іншу посаду є довідка про заробіток в ТОВ «СЕЛТОН», яку отримав після звільнення. Після витребування Оболонським районним судом міста Києва документів з Головного управління ДПС у місті Києві (Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з 2 кварталу 2022 року до 3 кварталу 2023 року) стало зрозуміло, що це підтверджується і звітністю ТОВ «СЕЛТОН», поданою до органу податкового контролю). Умови оплати праці залишилися без змін. На його попередню посаду прийняли іншу особу, але обсяг посадових та функціональних обов`язків на підприємстві залишився в більшості незмінним, крім того, що не було більше обов`язків з керівництва безпосередньо процесом виробництва устаткування. Вважає, що на період переведення його на іншу посаду укладений з ним контракт від 06 травня 2022 року свою дію призупинив і правовідносини з ТОВ «СЕЛТОН» регулювалися положеннями Кодексу законів про працю України без будь-яких особливостей, передбачених для трудових договорів у формі контракту.

З середини липня 2023 року директор ТОВ «СЕЛТОН» став видавати накази, якими почав ставити перед ним в більшості своїй нереальні до виконання в межах відведеного тим же наказом часу виробничі завдання (прикладом такого розпорядчого документу є наказ по ТОВ «СЕЛТОН» №67 від 24 липня 2023 року). Між тим, все ж таки намагався виконати поставлені перед ним задачі навіть якщо не повністю, то принаймні в більшій їх частині, надаючи пояснення керівництву щодо причин неможливості виконати доручення в повному обсязі в бажаний строк.

Зазначає, що жодних заходів дисциплінарного стягнення за весь час роботи в ТОВ «СЕЛТОН» застосовано не було.

Навпаки, за період його роботи підприємство осягнуло неймовірний відсоток прибутку від здійснення господарської діяльності, про що свідчить фінансова звітність Товариства за 2022 рік, оприлюднена на відкритих інформаційних ресурсах.

Але 25 липня 2023 року отримав повідомлення про те, що укладений контракт є розірваним з 09 серпня 2023 року на підставі п.6.3 розділу 6 контракту (за рішенням Власника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a>). Якихось конкретних і зрозумілих причин для звільнення з посади у цьому повідомленні наведено не було.

В документі були наявні лише посилання на п.21 Положення про порядок укладання контрактів (найманні) на роботу працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994р. №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» (розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством), статтю 21 Кодексу законів про працю України, ст.42 Закону України «Про зайнятість населення».

При підписанні Контракту вважав, що пп.в) п.6.3 розділу 6 Контракту це спосіб реалізації процедури його розірвання (рішення про звільнення може прийняти Вищий орган управління Товариством, а не тільки директор, до компетенції якого віднесено прийом на роботу та звільнення з роботи звичайних найманих працівників), але ніяк не самостійна підстава для припинення трудових відносин. Навіть більше, вважав цей пункт додатковою гарантією дотримання з боку Товариства прав (на час працевлаштування в Товаристві не було відомо, що ТОВ «СЕЛТОН» має одного власника (учасника) і, крім цього, цей власник (учасник) і директор підприємства це одна і та сама особа).

В п.1.2. контракту зазначено, що цей контракт є трудовим договором. Відповідно, всі передбачені діючим законодавством України гарантії щодо недопущення звільнення з роботи без наявності для цього підстав розповсюджуються на нього так само, як і на буд-якого громадянина України.

Крім цього, не сприйняв достатньо серйозно зазначене повідомлення, оскільки факт розірвання контакту на підставі якого був прийнятий на роботу на посаду головного інженера, в його розумінні не мав значення для його роботи на підприємстві на посаді головного інженера проекту і мав відношення виключно до тих трьох днів роботи на підприємстві на посаді головного інженера після закінчення періоду, на який було переведено на іншу посаду.

Посилається на те, що вважав, що переведенням на іншу посаду керівництво ТОВ «СЕЛТОН» фактично підтвердило свої наміри співпрацювати з ним за трудовим договором, формою якого був виданий по підприємству наказ. Відповідно, був впевнений у тому, що на нього розповсюджуються всі гарантії надані найманому працівнику діючим трудовим законодавством України без застережень у вигляді укладеного контракту.

Але 09 серпня 2023 року надали для ознайомлення наказ № СЛТ00000018 - 0000000348 про припинення трудового договору (контракту), в якому було зазначено, що звільнений з посади головний інженер проекту за п.8 ст.36 Кодексу законів про працю України за рішенням загальних зборів учасників Товариства. Безпосередньо рішення загальних зборів учасників Товариства, або виписки з цього документу не надали, хоч і наполягав на цьому, оскільки хотів з`ясувати причину звільнення з роботи.

З того самого дня (09 серпня 2023 року) служба охорони ТОВ «СЕЛТОН» отримала наказ не допускати його на територію підприємства. Для отримання копії наказу про звільнення прийшлося неодноразово телефоном звертатися до служби діловодства ТОВ «СЕЛТОН» і цей документ було надано разом із довідкою про заробітну плату за період роботи на підприємстві, а саме 22 серпня 2023 року.

Також стало відомо, що ТОВ «СЕЛТОН» звернулося до Київського Міського Центру зайнятості із заявою про скасування виданого Дозволу на працевлаштування на підприємстві і 24 серпня 2023 цей дозвіл було скасовано. Вважає, звільнення із займаної в ТОВ «СЕЛТОН» посади незаконним та таким, що здійснене поза межами права взагалі.

В період розгляду судом справи за пред`явленим позовом, а саме 05 травня 2024 року закінчився термін дії працевлаштування в ТОВ «СЕЛТОН» на підставі трудового договору оформленого наказом про переведення №СЛТ00000053- 0000000348 від 27 червня 2023 року. Як і раніше, вважає, що мав право працювати в ТОВ «СЕЛТОН» весь період з дати незаконного звільнення до дати закінчення терміну дії трудового договору .

З огляду на протиправне і безпідставне розірвання укладеного з ним 06 травня 2022 року контракту, вважає, що мав право працювати в період з 06 травня 2022 року по 08 травня 2024 року на посаді головного інженера (цього було б достатньо, щоб зміг належним чином закінчити свою трудову діяльність на підприємстві, передати справи, належним чином оформити звільнення з посади головний інженер). Відповідно, кваліфікація періоду відсутності на роботі з 10 серпня 2023 року (перший неробочий день після звільнення) до 08 травня 2024 року (дата закінчення терміну дії контракту), як вимушеного прогулу, є питанням актуальним на тепер. Наскільки йому відомо, посада головний інженер проекту весь час після звільнення і до закінчення терміну дії наказу про переведення на цю посаду залишалась вакантною. Щодо посади головний інженер, на яку повинен був повернутися з 06 травня 2024 року. Вважає, що контракт набув статусу безстрокового трудового договору відповідно до приписів статті 391 Кодексу законів про працю України. Але питання правовідносин із ТОВ «СЕЛТОН» в період працевлаштування за безстроковим трудовим договором виходить за межі позовних вимог, пред`явлених ним у справі 756/11940/23.

Також вважає, що при вирішенні даного спору, суд має стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про заробітну плату від 22.08.2023 року № СЛТ00000004 за останні два місяці роботи, що передували звільненню, отримав заробітну плату: за червень 2023 року - 67 000 грн., за липень 2023 року - 67 000 грн. Таким чином, середньоденна заробітна плата за два відпрацьовані місяці перед звільненням становить 3116,28 грн. (67 000+67 000 = 134 000 грн.: 43 роб. дні в червні, липні = 3116,28 грн/день). Саме з урахуванням такого розміру заробітної плати за день необхідно виходити при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з роботи. Період вимушеного прогулу, щодо якого вважає за доцільне пред`явити вимоги у справі 756/11940/23 - це період з 10 серпня 2023 року по 08 травня 2024 року, тобто 195 робочих днів (з урахуванням положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136). Кількість робочих днів порахована на підставі норм тривалості робочого часу на 2023 та 2024 роки. Таким чином, вимагає від ТОВ «СЕЛТОН» виплати кошти в сумі 3116,28 грн.*195 днів = 607 674,60 грн. (до нарахування) Після оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% відповідно до норм п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України та вирахування з цієї суми 1,5% військового збору відповідно до пп. 1.2 та 1.3. п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України) - 489 178,05 грн. (до виплати)

Просить суд визнати протиправним і скасувати Наказ №СЛТ00000018-0000000348 від 09 серпня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на посаді головний інженер проекту в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a> і поновити ОСОБА_1 на роботі в Товаристві з 10 серпня 2023 року на посаді головний інженер проекту; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a> на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.08.2023 до 08 травня 2024 року в сумі 607 674 грн. 60 коп., до виплати з якої після оподаткування 489 178 грн. 05 коп.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a> на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 180 000 грн., до виплати з якої після оподаткування 144 900 грн. Cудові витрати покласти на відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.

Ухвалою від 21.09.2023 року по справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

01.11.2023 року на електронну адресу суду надійшов відзив від відповідача. В своєму відзиві ТОВ «Селтон» заперечує проти позову. Зазначають, що ТОВ «Селтон» жодним чином не ставить під сумнів наукові ступені ОСОБА_1 та факт, що він мав трудовий стаж на момент працевлаштування. При проведенні перемовин стосовно початку трудових відноси мова йшла про розробку нових продуктів, які призначались для використання у «чистих приміщеннях» фармацевтичних компаній. Позивач запевняв, що вже мав досвід роботи із зазначеними продуктами, знав порядок розробки продукції, її перевірки та сертифікації. Зазначав, що продукція по завершенню робіт матиме великий експортний потенціал.

Окрім цього проекту проговорювались потенційні проекти пов`язані із початком робіт по будівництву нових реакторних установок. Позивачем було підтверджено можливість опрацювання таких установок у майбутньому. Зазначають, що підприємство не відноситься до оборонного комплексу України, в той же час дійсно, частина продукції, яка виготовляється підприємством, відноситься до номенклатури виключно МО України. Про оборонні технології мови у листопаді - грудні 2021 року не йшлося. У січні 2022 року позивач починав працювати над заздалегідь погодженим проектом ламінарних боксів.

Плануванням економічного розвитку підприємства, як займався, так і продовжує займатися його засновник і директор - Остапенко О.Г. , власник заводу вітчизняного виробництва фільтрувального обладнання. Він же відповідно до вимог законодавства України на свій страх і ризик приймає рішення щодо розподілу і направленню прибутку підприємства.

Вказують, що позивача було прийнято на посаду головного інженера у виробничий цех. Згодом в зв`язку з обставинами обумовленим інтересами виробництва позивача було переміщено у технічний відділ на ту саму посаду, без зміни трудової функції, характеру роботи та функціональних обов`язків. Позивач займався розробкою та виготовленням Фільтровентиляційної установки, на замовлення ТОВ «Теплоенергоавтоматика», яку виготовив з допущенням браку, що потягло направлення на його ім`я рекламації від замовника. (Договір від 29.12.2022 р. №29/12-2022 та листа-рекламації від 23.10.2023 р. №789 додаються).

Позивач є іноземцем, громадянином держави Ізраїль. Якщо іноземці перебувають в Україні на законних підставах, то вони користуються тими самими правами та свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, окрім винятків, що встановлені Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Працевлаштування іноземних громадян в Україні має свою специфіку та особливості, встановлені законом. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI щоб прийняти на роботу іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк (далі - іноземець), треба дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Надає такий дозвіл Державна служба зайнятості (п. 1 ст. 42 Закону № 5067) Згідно із статтею 422 Закону України „Про зайнятість населення" для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства роботодавець повинен подати до регіонального центру зайнятості, в тому числі контракт. Частиною 3 статті 21 КзпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави передбачені контрактом. Відповідно до пункту 6.2., підпункту "в" пункту 6.3 Контракту від 06 травня 2022 року позивач може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Вищого органу товариства до закінчення його дії, зокрема за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до приписів ст. 21 КЗпП, п. 21 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору", ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 3.5 Статуту "ТОВ "Селтон", п. 6.3. ст. 6 Контракту від 06.05.2022 р. (із змінами), з урахуванням вимог Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" згідно Рішення Власника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" від 25.07.2023 року №84, Контракт від 06.05.2022 р. між ТОВ "Селтон" та ОСОБА_1 був розірваний з 09.08.2023 року. Звільнення було здійснене за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством України і Контрактом від 06.05.2022 р. Просили суд в задоволенні позову відмовити.

17.06.2024 по справі закінчено проведення підготовчого засідання. По справі неодноразово оголошувалися перерви з об`єктивних причин.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши відеоматеріал наданий позивачем, суд доходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею восьмою Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до вимог статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Основні засади судочинства, встановлені ч. 2 ст. 129 Конституції України, доповнюють основоположний принцип верховенства права, який визнається і діє в Україні відповідно до ст. 8 Основного Закону. Ця норма є визначальною у системі державної політики щодо захисту прав та свобод людини і громадянина.

За правилами частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судом встановлено, що 06 травня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт за умовами якого ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного інженера ТОВ «Селтон».

Відповідно до п.7.1 цей контракт укладається терміном на один рік та діє з 09.05.2022 до 08.05.2023 (а.с. 24-29 т.1)

Відповідно до наказу № СЛТ00000009-000000348 про прийняття на роботу від 06.05.2022 року ОСОБА_1 прийнято на роботу у виробничий цех на посаду головний інженер КП1237.1. (а.с.84 т.1)

04 квітня 2023 року між позивачем та ТОВ «СЕЛТОН» було підписано додаткову угоду № 1 до контракту від 06 травня 2022 року, відповідно до умов якої цей контракт укладається терміном на два роки та діє: з 09 травня 2022 року по 08 травня 2024 року. (а.с.30)

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, та таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Чинним законодавством передбачена особлива форма трудового договору - контракт.

За змістом частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Позивач є іноземцем. Працевлаштування іноземних громадян в Україні має свою специфіку та особливості, встановлені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI щоб прийняти на роботу іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк (далі - іноземець), слід отримати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Надає такий дозвіл Державна служба зайнятості (п. 1 ст. 42 Закону № 5067)

Згідно із статтею 422 Закону України „Про зайнятість населення" для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства роботодавець повинен подати до регіонального центру зайнятості, в тому числі контракт. З матеріалів справи убачається, що позивач мав дозвіл на працевлаштування в Україні на посаді головний інженер ТОВ «Селтон», 02.05.2022 прийнято рішення про видачу дозволу № 108870, на застосування праці громадянина Ізраїля ОСОБА_1

25.07.2023 р. за № 502 на адресу ОСОБА_1 ТОВ «Селтон» направлено повідомлення про розірвання котракту від 06.05.2022 між ТОВ «Селтон» та ОСОБА_1 з 09.08.2023 р. Звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством України і контрактом від 06.05.2022 р. (а.с.32 т.1)

Рішенням № 84 одноособового учасника ТОВ «Селтон» від 25.07.2023 року учасник вирішив на підставі п.6.3 ст.6 Контракту від 06.05.2022 року достроково розірвати Контракт від 06.05.2022 з ОСОБА_1 (а.с. 85 т.1)

Наказом № СЛТ 00000018-000000348 про припинення трудового договору (контракту) звільнено з 09.08.2023 року ОСОБА_1 технічний відділ головного інженера проекту - п.8 ст.36 КЗпП України. Звільнення через підстави, передбачені трудовим договормо з нефіксованим робочим часом, контрактом з підстав, передбачених контрактом (за рішенням загальних зборів учасників товариства, підп. 6.3 п.6 контракту від 06.05.2022 (а.с.86 т.1)

Згідно зі статтею 32 КЗпП переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці.

Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

Зазначена норма трактує поняття "переміщення" у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором зміну: робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті.

Переміщення може здійснюватися лише у випадку, коли не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як доводив суду позивач він був прийнятий на посаду саме головного інженера за контрактом, а в подальшому за безстроковим трудовим договором був переведений на посаду головного інженера проекту.

Позивач в своєму позові та в судових засіданнях посилався на те, що згідно з наказом №СЛТ00000053-0000000348 від 27 червня 2023 року його перевели на посаду головний інженер проекту (при цьому додаткової угоди до контракту підписано не було) (а.с.121 т.1)

Відповідач в судових засіданнях заперечував переведення позивача за безстроковим трудовим договором на посаду головного інженера проекту.

При цьому відповідач надав суду наказ від 27.06.2023 «Про переміщення в інший структурний підрозділ Головного інженера ОСОБА_1 » відповідно до якого наказом керівника переміщено головного інженера ОСОБА_1 з структурного підрозділу виробничий цех до структурного підрозділу технічний відділ. (а.с.83) Позивач в свою чергу посилався на те, що із вказаним наказом він не був ознайомлений. Відповідач доводи позивача не спростував.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного інженера ТОВ «Селтон» за умовами контракту, а звільнений з посади головного інженера проекту ТОВ «Селтон», як зазначено у спірному наказі. Доказом переведення позивача на іншу посаду є довідка про заробітну плату в ТОВ «СЕЛТОН» та витребувані судом документи з Головного управління ДПС у місті Києві (Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з 2 кварталу 2022 року до 3 кварталу 2023 року. (а.с.214 т.1, а.с.27 т.2)

Укладаючи строковий трудовий договір, позивач надав згоду на роботу на певній посаді на визначений строк і погодився на припинення такого договору після закінчення строку, на який його укладено.

09.08.2023 року контракт між ОСОБА_1 та ТОВ «Селтон» було розірвано на підставі п.6.3 розділу 6 контракту (за рішенням Власника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a>). Разом з тим, відповідач розриваючи контракт з позивачем не надає суду доказів на підтвердження того, що сторони укладали контракт про прийняття на роботу позивача саме на посаду головного інженера проекту ТОВ «Селтон», оскільки зі змісту контракту убачається, що позивач за контрактом прийнятий на посаду головного інженера.

В своїх запереченнях відповідач посилався на те, що позивач займався розробкою та виготовленням Фільтровентиляційної установки FVK28310_M, на замовлення ТОВ «Теплоенергоавтоматика», яку виготовив з допущенням браку, що потягло направлення на його ім`я рекламації від замовника (Договір від 29.12.2022 р. №29/12-2022 та листа-рекламації від 23.10.2023 р. №789), що і стало підставою для розірвання контракту. Проте, суд вважає, що доводи відповідача не підтверджено належними доказами. Одночасно слід зазначити, що лист на який посилається відповідач датований 23.10.2023 року, а контракт з позивачем розірвано 09.08.2023.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6ст.8 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомуст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави передбачені контрактом. Разом з тим, відповідач не надав доказів на підтвердження того, що між сторонами укладався контракт на зайняття відповідачем посади головного інженеру проекту ТОВ «Селтон», а тому слід визнати протиправним і скасувати Наказ №СЛТ00000018-0000000348 від 09 серпня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на посаді головний інженер проекту в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a>, поновити ОСОБА_1 на роботі в Товаристві з 10 серпня 2023 року на посаді головний інженер проекту.

Щодо стягнення середнього заробітку, то суд зазначає наступне.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до Закону України «Про оплату праці» та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до довідки про доходи № 669 від 10.09.2024 заробітна плата позивача за червень і липень 2023 складала 67 000 грн., тобто загалом за два місяці - 134 000 грн.

Таким чином середній заробіток позивача - 3190 грн. 48 коп. (а.с.193 т.2) (3190,48*195=622143,60грн.).

Враховуючи те, що скасовано наказ про звільнення, у суду відповідно є всі правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.08.2023 до 08 травня 2024 року в сумі 607 674 грн. 60 коп.. Сума, середнього заробітку, яку просить стягнути позивач менша, а ніж нараховано судом середній заробіток за час вимушеного прогулу, однак враховуючи те, що суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог суд стягує середній заробіток саме в розмірі визначеному позивачем відповідно до змісту позову в редакції від 13.06.2024 в розмірі 607 674 грн. 60 коп.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначені суми без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів (пункт 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Селтон» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 180 000 грн, суд вважає необхідним задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. з огляду на таке.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на те, що внаслідок звільнення позивача та втрати заробітку, останній зазнав душевних страждань, враховуючи вимоги розумності і справедливості, на думку суду, моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_1 може бути оцінена в розмірі 10 000 грн.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання судового рішення в межах поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 8223 грн. 94 коп., а також з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 100 грн.

На підставі викладеного керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 89, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН (код ЄДРПОУ 32556556, 04074, м. Київ, вул. Резервна, будинок 29), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати Наказ №СЛТ00000018-0000000348 від 09 серпня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади головного інженера проекту в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a>.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a> з 10 серпня 2023 року на посаді головний інженер проекту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a> (код ЄДРПОУ 32556556, 04074, м. Київ, вул. Резервна, будинок 29) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 серпня 2023 до 08 травня 2024 року в сумі 607 674 грн. 60 коп., моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 100 (сто) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»</a> (код ЄДРПОУ 32556556, 04074, м. Київ, вул. Резервна, будинок 29) на користь держави судовий збір в сумі 8223 грн. 94 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.10.2024 року.

Суддя Н.О. Яценко