Рішення

від 09.10.2024 по справі 438/130/24

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/130/24

Провадження 2-о/438/16/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 жовтня 2024 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Терлецької Ю.,розглянувши цивільну справу

№438/130/24, номер провадження №2-о/438/16/2024

за заявою ОСОБА_1

заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області

про встановлення факту постійного проживання на території України

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

від заявника: представник заявника Бігун М. (ордер ВС № 1255806 від 23.01.2024, свідоцтво ЛВ № 000427);

від заінтересованої особи: начальник Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Мороз О.М. (довіреність №б/н від 13.02.2024),-

1. Стислий виклад позицій заявника та представника заінтересованої особи:

24.01.2024до Бориславськогоміського судузвернувся з заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Борислав Львівської області, в неповнолітньому віці разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України за станом на 24 серпня 1991 року. Обґрунтував свою заяву тим, що він - ОСОБА_1 , народився в місті Борислав, Львівської області 10.04.1984, що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серія НОМЕР_1 , виданого Бориславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 01.04.2022. Батьки заявника: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 . З 24.08.1991 по 09.04.1996 заявник зареєстрований з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Проживання за вказаною адресою підтверджується довідкою виданою МПП «Бескид» № 42 від 18.01.2024. 07.06.1991 заявник перереєстрований з адреси: АДРЕСА_2 . На даний час, заявник зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом № 303 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 29.03.2023. Заявник ніколи не навчався у школі чи інших закладах освіти, офіційно не працевлаштовувався, неодружений, раніше судимий. Заявник стверджує, що від народження проживає у м. Борислав Львівської області, за межі України ніколи не виїжджав. 16.04.1998 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 3 ст. 140 КК України (у редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України (у редакції 1960 року) виконання вироку відстрочено на 2 роки. 07.11.2000 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 206, ст. 44 КК України (у редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України (у редакції 1960 року) виконання вироку відстрочено на 2 роки. 23.11.2007 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 26.11.2010 із Львівської ВК (№ 40) відповідно до ухвали Дрогобицького районного суду Львівської області від 18.11.2010 на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, невідбута частина строку покарання 1 рік 6 місяців 24 дні. 02.08.2012 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі. Вибув 01.11.2012 із Львівського СІЗО (№19) до Держівської ВК Львівської області (№110). 28.09.2012 Бориславським міським судом Львівської області засуджено заст. 395 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі. 16.03.2015 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі. Вибув 29.07.2015 із Львівського СІЗО (№ 19) до Личаківської ВК Львівської області (№ 30). 10.06.2015 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 10 днів позбавлення волі. Прибув 29.07.2015 до Личаківської ВК Львівської області (№ 30) з Львівського СІЗО (№ 19). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.01.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.02.2015 до 11.07.2015. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.07.2017 невідбуту частину строку покарання у виді позбавлення волі замінено на 1 рік 2 місяці 25 днів обмеження волі. Прибув 09.08.2017 до Долинського ВЦ Івано-Франківської області (№ 118) з Личаківської ВК Львівської області (№ 30). Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.09.2017 на підставі ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20.07.2017 до 09.08.2017 із розрахунку 1 день позбавлення волі за 2 дні обмеження волі. Звільнено 23.02.2018 з Долинського ВЦ Івано-Франківської області (№ 118) відповідно до ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.02.2018 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбута частина строку покарання 7 місяців 11 днів. Заявник хоче оформити паспорт громадянина України, однак у нього відсутні документи, що підтверджують належність до громадянства України, оскільки, він не оформив паспорт громадянина України вчасно та його батьки померли. З метою отримання паспорта громадянина України заявник звернувся 07.11.2023 року із відповідною заявою до Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про видачу йому паспорта у формі пластикової картки типу ID. Проте, у відповідь на його заяву та подані документи, листом Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України № С-15/6/4616-23/4616/540-23 від 23.11.2023 відмовлено у видачі паспорта громадянина України, оскільки заявником не надано достатньої кількості підтверджуючих документів підтвердження належності до громадянства України.

26.02.2024 представник заінтересованої особи ГУ ДМС у Львівській області Пержола А. надіслав суду письмові пояснення заінтересованої особи, в яких просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на те, що згідно з обліком Головного управління ОСОБА_5 , мати ОСОБА_1 була документована паспортом громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_2 , виданим 24.01.1990 Бориславським МВВС Львівської області. У заяві про видачу паспорта ОСОБА_6 зазначено адресу проживання АДРЕСА_2 .

25.03.2024 надійшла заява представника заявника ОСОБА_7 про долучення заяви з доказами до розгляду та просить встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Борислав Львівської області, в неповнолітньому віці разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України за станом на 13 листопада 1991 року. Обґрунтовує дану заяву тим, що представником заявника подано адвокатський запит від 29.02.2024 року № б/н до Бориславської міської ради Львівської області для отримання поквартирної картки виданої на ім`я ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 та інформації про перейменування вулиці «Щорса» на « ОСОБА_8 ». Також подано адвокатський запит від 29.02.2024 року № б/н до Державного комунального підприємства ЖЕК № 2 для отримання поквартирної картки виданої на ім`я ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь на поданий адвокатський запит отримано належним чином засвідчену копію поквартирної картки (Форма № 17) та картки прописки (Форма № 16) виданих на ім`я ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує факт постійного проживання заявника у неповнолітньому віці разом з матір`ю на території Україниза станом на 13 листопада 1991 року. Відповідно до підпункту "в" пункту 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає один із таких документів, зокрема, судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. Тобто у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання неповнолітньої особи на території України разом із батьками (одним із них) за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року. Відтак, користуючись правами, передбаченими ст. 43 Цивільно процесуального кодексу України (далі- ЦПК України), вважаємо за необхідне уточнити заявлену вимогу у п. 3 раніше поданої заяви та викласти її в наступній редакції: «3. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Борислав Львівської області, в неповнолітньому віці разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України за станом на 13 листопада 1991 року».

Представник заінтересованої особи, ОСОБА_9 , просив розглянути справу за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.

2. Заяви (клопотання ) учасників справи.

02.04.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_7 про заміну заінтересованої особи.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Бориславського міського суду від 25.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Бориславський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про встановлення факту постійного проживання.

Ухвалою Бориславського міського суду від 30.04.2024 задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_7 про заміну заінтересованої особи. Замінено заінтересовану особу Бориславський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на заінтересовану особу Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою заявника по матері ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ). Вони всі разом сім`єю проживали у АДРЕСА_4 народився та постійно проживав у м. Бориславі Львівської області. Виїздив з м. Борислава тільки коли відбував покарання за вироками суду та потім повертався. Брат ніколи не мав паспорта, не міг офіційно влаштуватись на роботу. На 1991 рік ОСОБА_13 був дитиною і вони всі разом з мамою проживали в м. Бориславі.

Як вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Бориславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_1 , народився в місті Борислав, Львівської області 10.04.1984. Батьки заявника: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 .

Відповідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено актовий запис № 420 по Відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській області.

Як вбачається з листа начальника Дрогобицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного межрегіоналного управління Міністерства юстиції України №361/33.1-06-25 від 14.12.2023 матір`ю ОСОБА_1 були зареєстровані два шлюби на підставі яких вона змінювала прізвище з « ОСОБА_14 » ОСОБА_15 на ОСОБА_16 та з ОСОБА_16 на ОСОБА_17 .

Згідно довідки МПП «Бескид» № 42 від 18.01.2024 заявник з 24.08.1991 по 09.04.1996 зареєстрований з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . З 07.06.1991 заявник перереєстрований з адреси: АДРЕСА_2 .

Відповідно Архівного витягу №07-04/9 від 04.03.2024 начальника міського Державного архіву Дзюбінської Г. - на підставі рішення Президії Бориславської міської ради народних депутатів від 07.08.1990 №9 перейменувано вулицю «Щорса» на « ОСОБА_8 ».

На даний час, заявник зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом № 303 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 29.03.2023.

Заявник ніколи не навчався у школі чи інших закладах освіти, офіційно не працевлаштовувався, неодружений, раніше судимий. Заявник стверджує, що від народження проживає у м. Борислав Львівської області, за межі України ніколи не виїжджав.

Відповідно листа про надання інформації заступника директора Департаменту начальника управління персонально-довідкового та дактилоскопічного обліку Департамента інформації МВС України Ігін Б. №б/н від 12.12.2023 про ОСОБА_1 наявні такі відомості: 16.04.1998 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 3 ст. 140 КК України (у редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України (у редакції 1960 року) виконання вироку відстрочено на 2 роки. 07.11.2000 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 206, ст. 44 КК України (у редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України (у редакції 1960 року) виконання вироку відстрочено на 2 роки. 23.11.2007 Бориславським міським судом Львівської області засуджено зач. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 26.11.2010 із Львівської ВК (№ 40) відповідно до ухвали Дрогобицького районного суду Львівської області від 18.11.2010 на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, невідбута частина строку покарання 1 рік 6місяців 24 дні. 02.08.2012 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі. Вибув 01.11.2012 із Львівського СІЗО (№19) до Держівської ВК Львівської області (№110). 28.09.2012 Бориславським міським судом Львівської області засуджено заст. 395 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі. 16.03.2015 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі. Вибув 29.07.2015 із Львівського СІЗО (№ 19) до Личаківської ВК Львівської області (№ 30). 10.06.2015 Бориславським міським судом Львівської області засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 10 днів позбавлення волі. Прибув29.07.2015 до Личаківської ВК Львівської області (№ 30) з Львівського СІЗО (№ 19). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.01.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.02.2015 до 11.07.2015. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.07.2017 невідбуту частину строку покарання у виді позбавлення волі замінено на 1 рік 2 місяці 25 днів обмеження волі. Прибув 09.08.2017 до Долинського ВЦ Івано-Франківської області (№ 118) з Личаківської ВК Львівської області (№ 30). Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.09.2017 на підставі ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20.07.2017 до09.08.2017 із розрахунку 1 день позбавлення волі за 2 дні обмеження волі. Звільнено 23.02.2018 з Долинського ВЦ Івано-Франківської області (№ 118)відповідно до ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.02.2018 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбута частина строку покарання 7 місяців 11 днів.

Як вбачається з листа Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України №С-15/6/4616-23/4616/540-23 від 23.11.2023 на заяву ОСОБА_1 від 07.11.2023 йому відмовлено у видачі паспорта громадянина України, оскільки заявником не надано достатньої кількості підтверджуючих документів підтвердження належності до громадянства України.

Заявник хоче оформити паспорт громадянина України, однак у нього відсутні документи, що підтверджують належність до громадянства України, оскільки, він не оформив паспорт громадянина України вчасно та його батьки померли.

Відповідно засвідченої копії поквартирної картки (Форма № 17) та картки прописки (Форма № 16) виданих на ім`я ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує факт постійного проживання заявника у неповнолітньому віці разом з матір`ю на території України станом на 13 листопада 1991 року.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано, крім Закону України «Про громадянство України», також Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі- Порядок 21/2001).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України» (далі Закон ) громадянами України є, зокрема:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону ).

Згідно пункту 10 Порядку № 215/2001 для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один із таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 293 Цивільно процесуального кодексу (далі -ЦПК України)суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частини другої ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у порядку ч. 2ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року.

Законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року).

Оскільки метою встановлення факту постійного проживання заявника на території України у неповнолітньому віці разом з матір`ю станом на 13.11.1991 року є отримання ОСОБА_1 паспорта громадянина України, то в даному випадку відсутній спір про право та наявність підстав для розгляду заяви в порядку окремого провадження.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2020 року в справі № 521/21665/18 (провадження № 61-23379св19).

У розумінні частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «PerezdeRadaCavanilles проти Іспанії» № 2809095).

Судом приймаються докази заявника, надані при подачі заяви про встановлення факту, так як вони підтверджують твердження та обставини, на які посилається заявник.

5. Позиція суду.

Аналізуючи норми права чинного законодавства, які регулюють зазначені право - відносини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності суд встановив, що суб`єктивні майнові права заявник порушені, вони підлягають відновленню. Докази надані заявником підтверджують його проживання в містіБорислав Львівськоїобласті,в неповнолітньомувіці разомз матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на територіїУкраїни застаном на13листопада 1991року.

Суд погоджується з заявником та необхідно встановити факт проживання на території України ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Борислав Львівської області, в неповнолітньому віці разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України за станом на 13 листопада 1991року.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ЦПК України витрати зі сплати судового збору покладені на заявника.

Керуючись ст.ст. 10, 11,76-83,141,263-265,315-319ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про встановлення факту постійного проживання на території України, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Борислав Львівської області, в неповнолітньому віці разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 13 листопада 1991року.

Вступната резолютивначастини рішенняухвалені,проголошені тавручені 09.10.2024.Повний текствиготовлений 15.10.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення до Львівського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Представник заявника: Бігун Марта Владиславівна (ордер серії ВС № 1255806 від 23.01.2024, свідоцтво ЛВ № 000427);

Представник заінтересованої особи: Мороз Олег Михайлович (довіреність №б/н від 13.02.2024).

Суддя Світлана ТКАЧОВА