Ухвала

від 15.10.2024 по справі 904/3130/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

15.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3130/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер бізнес груп" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 15, ідентифікаційний код 44038080)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград" (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 12, ідентифікаційний код 32633593)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 40, ідентифікаційний код 20782312)

про стягнення матеріальної шкоди

Суддя Крижний О.М.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер бізнес груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград" матеріальну шкоду, завдану внаслідок пошкодження майна, в розмірі 878 000,00 грн та всі понесені витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн та витрати, пов`язані з оплатою судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що водій ОСОБА_1 , який є штатним працівником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград", завдав матеріальну шкоду позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер бізнес груп", адже належне позивачу майно , у вигляді елементів блокової газорозподільної станції та вузла редукції газу, загальною кількістю 7 поз., було пошкоджено внаслідок ДТП. Майно позивача, в моменті ДТП перебувало у напівпричепі водія ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград" в межах ціни позову в розмірі 878000,00 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград" інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вправі забезпечити позов шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (ч.2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України).

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача суми в розмірі 878000,00 грн. Наразі між сторонами є реальний спір, що пов`язаний зі сплати відповідачем коштів за пошкодження майна. Позивач вважає, що забезпечення позову накладенням арешту на кошти відповідача у межах ціни позову у розмірі 878000,00 грн, забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Водночас застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Отже, Верховний Суд відхиляє довід скаржника щодо обов`язку заявника (позивача) додатково доводити існування об`єктивних ризиків, що можуть утруднити або унеможливити виконання рішення у цій справі (про стягнення з відповідача заборгованості) за умови задоволення судом позову.

Суд звертає увагу, що це не перша заява про забезпечення позову, і відповідач мав можливість доводити суду недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Предметом позову є стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, в розмірі 878 000,00 грн.

Ураховуючи вказане, позивач позбавлений можливості використовувати своє майно за призначенням, оскільки воно зазнало пошкоджень під час перевезення в результаті ДТП.

З огляду на це, беручи до уваги можливість відсутності на рахунку відповідача необхідної суми коштів, на час ухвалення рішення, у випадку задоволення позову, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград" в межах ціни позову в розмірі 878000,00 грн.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.

Також за правовим висновком, викладеним у п. 24 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Також, суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 136, 137, 141, 144, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер бізнес груп" про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград" (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 12, ідентифікаційний код 32633593) в межах ціни позову у розмірі 878000,00 грн (вісімсот сімдесят вісім тисяч грн 00 коп).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер бізнес груп" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 15, ідентифікаційний код 44038080)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноград" (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 12, ідентифікаційний код 32633593)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили - 15.10.2024.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 15.10.2027.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.М. Крижний