Постанова

від 04.10.2024 по справі 759/7375/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 759/7375/20

провадження № 61-15569св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: Об`єднання співвлаcників багатоквартирного будинку «Клавдіївська 40 А», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка подана представником ОСОБА_7 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року у складі судді П`ятничук І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись з позовом до Об`єднання співвлаcників багатоквартирного будинку «Клавдіївська 40 А» (далі - ОСББ «Клавдіївська 40 А»), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , про визнання наймачем житлового приміщення.

Позов мотивований тим, що 21 лютого 2008 року за згодою наймача квартири ОСОБА_8 (дідусь чоловіка) та всіх членів його сім`ї ОСОБА_1 зі своїми дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєструвалися за місцем проживання та реєстрації чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходилася у власності відповідної територіальної громади.

22 квітня 2014 року дід та баба чоловіка ОСОБА_8 та ОСОБА_4 отримали ордер № 05489 серія Б на квартиру АДРЕСА_2 .

В березні 2014 року ОСОБА_8 (дідусь ОСОБА_6 , чоловіка позивача) запропонував ОСОБА_6 разом зі своєю сім`єю в складі п`ятьох осіб (мати ОСОБА_5 , позивач, діти ОСОБА_2 і ОСОБА_11 ) знятись з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де вони проживали, та переїхати разом з родиною на постійне місце проживання до нової квартири, виконавши ремонтні роботи за власні грошові кошти. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_4 залишаться проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

Після закінчення ремонтних робіт, які були проведені на кошти, позичені у батьків позивача за умови, що позивач з дітьми буде забезпечена житлом, родина переїхала на постійне місце проживання до спірної квартири, знявшись за попереднім місцем реєстрації для подальшої реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

У вересні 2015 року шлюб між позивачем та її чоловіком розірвано на підставі рішення суду, фактично в спірній квартирі мешкають позивач та її діти більше п`яти років за згодою наймача та його дружини, спірна квартира не приватизована, перебуває у державній власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер наймач житлового приміщення ОСОБА_8 , з яким був укладений договір найму житлового приміщення. Після його смерті договір найму житлового приміщення з іншими повнолітніми зареєстрованими членами сім`ї не укладався і вирішити це питання, окрім як в судовому порядку позивач не має можливості, через відмову відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З травня 2016 року ОСОБА_6 (чоловік позивача) у квартирі не з`являється, участі в утриманні квартири не приймає. ОСОБА_5 (мати чоловіка позивача) в спірній квартирі зареєстрована з травня 2014 року, однак там не мешкала, оскільки постійно проживає в квартирі свого чоловіка за адресою: АДРЕСА_4 . Померлий ОСОБА_8 разом з дружиною ОСОБА_4 не проживали в спірній квартирі жодного дня, участі в утриманні квартири не брали, з 2014 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та в 2015 прийняли участь в її приватизації.

Комунальні послуги з вересня 2017 року у спірній квартирі вона сплачує особисто, але наймачем обліковується померлий ОСОБА_8 . Позивач з метою повідомлення про смерть наймача та укладення з нею, як постійним мешканцем квартири та платником послуг, договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, звернулась до ОСББ «Клавдіївська 40 А». Проте отримала відмову в укладенні договору у зв`язку з відсутністю у неї документу, який надавав би їй право мешкати в спірній квартирі.

Позивач просила:

визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право користування квартирою АДРЕСА_2 ;

визнати ОСОБА_1 наймачем житлового приміщення в квартирі АДРЕСА_2 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року прийнято відмову представника позивача ОСОБА_12 від позову до ОСББ «Клавдіївська 40 А», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , про визнання права користування жилим приміщенням, визнання наймачем житлового приміщення, в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСББ «Клавдіївська 40 А», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , про визнання наймачем житлового приміщення задоволено.

Визнано ОСОБА_1 наймачем житлового приміщення в квартирі АДРЕСА_2 .

Судові рішення мотивовані тим, що позивач є колишнім членом сім`ї померлого наймача, сумлінно користувалась спірною квартирою, приймала участь в утриманні та оплаті комунальних послуг, після смерті наймача продовжує проживати в займаному житловому приміщенні, в яке вселилась на законних підставах, проте позбавлена можливості належним чином переоформити на себе особистий рахунок, оплачувати від свого імені комунальні послуги та користуватись іншим правами фактичного наймача квартири, судовим рішенням за ОСОБА_1 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_13 визнано право користування приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 .

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_5 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_7 , в якій просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

суди помилково віднесли позивачів до членів сім`ї наймача ОСОБА_8 . 22 квітня 2014 року ОСОБА_8 було видано ордер на спірну квартиру, в якому у графі «склад сім`ї» також зазначена дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_4 , з якою вони до моменту його смерті вели спільне господарство та проживали разом. Окрім ОСОБА_4 , за згодою наймача, у встановленому законодавством порядку було визнано членом його сім`ї ОСОБА_5 та надано відповідну письмову згоду на реєстрацію її місця проживання в спірній квартирі. ОСОБА_5 на даний час мешкає в спірному приміщенні;

суди не дослідили та не з`ясували порядок вселення позивачів у спірну квартиру, залишили поза увагою факт відсутності обов`язкової письмової згоди наймача та членів його сім`ї, а також те, що позивачами не надано доказів, які б підтверджували надання згоди наймачем на їх вселення в житлове приміщення;

суд першої інстанції не розглянув клопотання відповідача ОСОБА_5 від 12 грудня 2022 року, подане представником ОСОБА_7 до початку судового засідання, про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю з об`єктивних причин з`явитись у судове засідання. Не встановив, чи була неявка позивача, з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та рекомендацій Ради суддів України від 02 березня 2022 року, поважною чи неповажною, чим позбавив ОСОБА_5 можливості довести обставини, на які вона посилається та які є важливими для об`єктивного розгляду справи;

суд першої інстанції не звернув увагу на неодноразову повторну неявку позивачів у судові засідання, які були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання та не залишив позов без розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції.

У листопаді 2023 року матеріали цивільної справи № 759/7375/20надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2024 року справу № 759/7375/20 призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2023 року про відкриття касаційного провадження зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 520/80/19, від 20 травня 2019 року у справі № 640/1158/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Святошинської районної державної адміністрації в м. Києві, Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 про визнання права користування жилим приміщенням відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_13 особами, які мають право користуватися житлом в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_13 право користування приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 , в іншій частині рішення суду залишено без змін.

ОСОБА_1 є колишнім членом родини наймача, сумлінно користувалась зазначеним приміщенням, приймала участь в утриманні та оплаті комунальних послуг, і після смерті наймача позбавлена можливості належним чином переоформити на себе особистий рахунок, оплачувати від свого імені комунальні послуги та користуватись іншим правами фактичного наймача квартири.

Позиція Верховного Суду

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову ВерховногоСуду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року в справі № 461/1517/19 (провадження № 61-5038св21) зазначено, що:

«пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Подібний висновок висловлено Великою Палати Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п`ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Квартира АДРЕСА_3 знаходиться у власності територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом приймати від її імені рішення, здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України. З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що Львівська міська рада є належним відповідачем в справі, однак була залучена до участі в ній в якості третьої особи, що є підставою для відмови в позові».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 755/16395/21 (провадження № 61-757св23) вказано, що:

«[…] ОСОБА_1 пред`явив позовну вимогу про визнання наймачем житлового приміщення, яке перебуває в комунальній власності, до Дніпровської міської ради та до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради. Належним відповідачем за вказаною вимогою є Дніпровська міська рада. Тому постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення підлягає зміні в мотивувальній частині. Проте апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги».

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись з позовом про визнання ОСОБА_1 наймачем житлового приміщення. Відповідачами вказала ОСББ «Клавдіївська 40 «А», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

суди розглянули справу по суті, позов задовольнили;

аналіз матеріалів справи свідчить, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_3 не приватизована, знаходиться на балансовому утриманні ОСББ «Клавдіївська 40 «А»,ордер на спірне житлове приміщення на ім`я померлого наймача виданий Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (т. 1, а. с. 84, 164). Та обставина, що квартира не приватизована встановлена також постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року (справа № 759/15337/17), яка набрало законної сили;

таким чином, оскільки спірна квартира перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, знаходиться на балансовому утриманні ОСББ «Клавдіївська 40 А, належним співвідповідачем за позовом, окрім осіб, які мешкають в спірній квартирі, є Київська міська рада;

пред`явлення позову до неналежного неналежного складу відповідачів є самостійною підставою для відмови в позові;

таким чином, оскільки позов пред`явлено до неналежного складу відповідачів, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 слід відмовити.

З урахуванням того, що встановлена наявність підстави, яка зумовлює скасування судових рішень, суд касаційної інстанції не аналізує інші підстави відкриття касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржені судові рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

За подачу касаційної скарги ОСОБА_5 сплатила судовий збір у розмірі 1 900 грн.

ОСОБА_5 відповідно до підпунктів 2, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги повинна була сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що складає 1 681,60 грн.

Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_5 фактично задоволено (скасовано оскаржені судові рішення, у задоволенні позову відмовлено) з ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 слід стягнути судовий збір у розмірі по 840,80 грн з кожного.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка подана представником ОСОБА_7 , задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Об`єднання співвлаcників багатоквартирного будинку «Клавдіївська 40А», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , про визнання наймачем житлового приміщення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко