Окрема думка

від 09.10.2024 по справі 711/5882/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.,

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 711/5882/22

провадження № 61-11048св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка підписана представником Новіком В. І. , залишив без задоволення. Додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 18 липня 2024 року залишив без змін.

У постанові касаційного суду, зокрема, зазначено, що:

«суд дослідив заяву представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення про компенсацію судових витрат, врахував заперечення на таку заяву позивача, навів мотиви, з яких виходив при частковому задоволенні заяви, застосовуючи принципи співмірності, розумності та реальності (обґрунтованості) судових витрат, зокрема встановив, що понесені відповідачами витрати на професійну правничу допомогу неспівмірні зі складністю справи, що випливають із цієї категорії правовідносин, відзив на апеляційну скаргу був поданий один від імені усіх трьох відповідачів, судове засіданні в апеляційному суді тривало менше однієї години;

по суті відхилено доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 10 серпня 2022 року у справі № 755/9215/15-ц; від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18; суд апеляційної інстанції не врахував, що гонорар адвоката по договору складав 20 000 грн, а також був передбачений гонорар успіху адвоката в розмірі 10 000 грн; суд апеляційної інстанції не навів доводів та доказів нерозумності витрат, їх нспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для відповідачів, враховуючи, що оскаржувалось право власності відповідачів у справі».

Не можу погодитися з висновками, зробленими касаційним судом в цій справі з таких мотивів.

1. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

2. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

3. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

4. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

5. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

7. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

7.1. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:

«у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат».

7.2. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

7.3. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 303/1430/18 (провадження № 61-2451св22) зазначено, що: «відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18)».

7.4. У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 755/4666/22 (провадження № 61-4935св23) зазначено, що: «чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат».

8. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

9. У справі, що переглядалася:

на підтвердження витрат на правничу допомогу апеляційному суду надано: Договори про надання правової допомоги від 11 червня 2024 року, між ОСОБА_3 та адвокатом Новіком В. І., між ОСОБА_1 та адвокатом Новіком В. І., між ОСОБА_2 та адвокатом Новіком В. І., згідно з якими адвокат надає клієнтам правову допомогу в суді апеляційної інстанції у цивільній справі № 711/5882/22. Гонорар адвоката який підлягає сплаті складає 20000,00 грн кожним клієнтом. У разі досягнення адвокатом позитивного результату у вказаній справі кожен клієнт зобов`язується сплатити адвокату 10 000,00 грн гонорару успіху; актів до договорів про надання правничої допомоги від 11 червня 2024 року, в якому вказано, що обсяг наданих послуг по позову складають 10 годин, а кожна витрачена година становить 2000 грн; вказано, що адвокатом за надання юридичної консультації витрачено 1 годину, підготовка, направлення та подача відзиву на апеляційну скаргу, підготовку до участі в судовому засіданні, участь у судовому засіданні витрачено 9 годин (т. 4, а. с. 98);

в заяві про заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу позивач ОСОБА_5 вказує, що стягнення витрат на правову допомогу в загальному розмірі 90 000,00 грн не відповідає засадам розумності та справедливості та просить зменшити розмір цих витрат з 90 000,00 грн до 0,00 грн втім, не зазначає обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та їх неспівмірності (т. 4 а. с. 120-122);

апеляційний суд погоджуючись з обґрунтуванням заяви про заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу вказав, що стягнення суми коштів по 30000,00 грн з позивача на кожного з відповідачів за надану правничу допомогу не є обґрунтованим, враховуючи складність справи, час затрачений на надання допомоги, підготовку процесуальних документів та участь в судовому засіданні в апеляційній інстанції але не навів обґрунтування як саме складність справи, час затрачений на надання допомоги, підготовку процесуальних документів та участь в судовому засіданні свідчать, що стягнення суми коштів по 30 000,00 грн з позивача на кожного з відповідачів за надану правничу допомогу не є обґрунтованим;

поза увагою апеляційного суду залишилось те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності;

апеляційний суд не врахував, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони;

розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20);

очевидно, що при зверненні з позовом до відповідної кількості відповідачів та апеляційною скаргою після відмови в задоволенні його позовних вимог позивач розумно мав передбачати можливість покладення на нього витрат відповідачів, а клопотання позивача про зменшення розміру витрат відповідачів до 0 грн є необгрунтованим;

з урахуванням змісту заяви про заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу та того, що в заяві відсутнє обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та їх неспівмірності, заява відповідачів підлягала задоволенню.

10. Тому касаційному суду належало касаційну скаргу задовольнити, додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 18 липня 2024 року скасувати та заяву задовольнити.

Суддя В. І. Крат